Що буде після Мінська?

ЄС та США здійснюють останні дипломатичні зусилля для примирення агресора, лякаючи його підсиленням санкцій та ізоляцією, а Росія не збирається закінчувати конфлікт, допоки в Європі не переглянуть систему безпеки у сторону послаблення присутності НАТО. Приблизно з такими головними тезами прибувають до Мінська керівники країн до білоруської столиці.

Ця зустріч кілька днів тому здавалася неможливою. Захід після кількох потужних спроб переконати Путіна припинити агресію на сході України, закінчувалась безрезультатно. Однак, відчуваючи, як діалог з Заходом заходить у глухий кут, Путін вирішив надіслати таємного листа до Ангели Меркель та Франсуа Олланда, у якому попросив надати невизнаним “ДНР” та “ЛНР” автономії у складі України.

Цей лист помітно активізував очільників Франції та Німеччини, і вони вирішили здійснити останній "штурм" Кремлівського муру. Виступити зі своїми контрпропозиціями та змусити Путіна припинити військові дії на Донбасі. У якості стимулювальних чинників, міністри країн Євросоюзу погодили низку нових санкцій проти Росії. До оновленого списку потрапили до 19 нових осіб і 9 російських компаній.

Однак Україна попросила ЄС відкласти санкції до кінця перемовин у Мінську. Зрозуміло, що тут Україна та ЄС працюють в одній зв'язці. В Україні та в Європі є розуміння, що ці перемовини у Мінську є останньою спробою цивілізованого світу зупинити ескалацію конфлікту на Донбасі. Зафіксувати лінію зіткнення та створити широку демілітаризовану зону. Наразі це чи не останній шанс зупинити кровопролиття та піти шляхом зниження напруги, мирно врегулювати конфлікт.

Росія, в свою чергу, розпочала цей конфлікт, і продовжує оснащення бойовиків, не для того, аби завершити його під тиском нових обставин, економічних санкцій або під загрозою міжнародної ізоляції. Звісно, що Путіну не вдалося втілити усі плани, що були покладені на військову інвазію в Україну. Наразі важко говорити, чи погодиться Захід на перегляд системи безпеки під військовим тиском Росії на Україну, про яку вже неодноразово прямим текстом говорили представники Кремля.

У випадку укладання миру, за кілька тижнів чи місяців, якщо такий двосторонній діалог буде розпочатий між Росією та США, то можна говорити про те, що Путін військовою агресією в Україні досягнув своїх цілей.

У Мінську є велика ймовірність підписання чергового квазімиру у формі доповнення до Мінського протоколу від 19 вересня. Оновлений документ не запрацює без вирішення “російського запиту” на послаблення позицій НАТО у Центральній та Східній Європі.

За останньою інформацією, що з'явилась у ЗМІ, бойовики хочуть завершення АТО, отримати автономію у складі України і провести свої вибори. Українська влада має обирати між бомбою уповільненої дії, фактично визнаючи владу сепаратистів. Поряд з цим почати болючий процес перемовин по демілітаризації зони конфлікту і розподілі владних повноважень між Києвом, Донецьком і Луганськом.

Або відмовитись від цього, свідомо піти на продовження військового протистояння. Далі жертвувати життями українських військовослужбовців, оборонятись проти агресора і чекати допоки режим Путіна в Росії зміниться на більш ліберальний.

Петро Порошенко вже заявив, що готовий для введення воєнного стану, якщо конфлікт набиратиме обертів. У цьому разі, нові санкції ЄС будуть запроваджені, і американська летальна зброя з'явиться у Збройних сил. Втім, ніхто не може сказати, чим закінчиться - відпускання маховика війни у пошук власної орбіти.