Про те, як колишні вчитель та його учень потрапили на передову, та з якими труднощами зіштовхнулися – читайте далі.
Важливо Доба на Донбасі: 1 наш захисник загинув, ще 5 – отримали поранення
Сільський вчитель із Херсонщини на псевдо "Фізрук" зі своїм ексучнем Сашком Копійкою служать в окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Пан Олександр зізнався, що не очікував одного дня побачити номер норовливого учня.
Як учитель з учнем зустрілися на фронті
Тоді їхня розмова тривала недовго: Сашко запитав, де служить "Фізрук", та заявив, що хоче теж воювати. Свого слова колишній учень дотримав: швиденько зібрав необхідні документи, пройшов медичну комісію – і відтоді вони з учителем служать разом на одній позиції.
У школі було різне: "не хочу бігати, щось у боці закололо, дайте на лавці посидіти". Але поміж оцими підлітковими хитрощами я завжди бачив у Сашкові справжнього чоловіка. Я не помилився,
– зауважив "Фізрук".
За його словами, вже в перші дні перебування учня на передовій зрозумів, що соромно за нього не буде.
Шкільний вчитель з Херсонщини воює на Донбасі / Фото ОТУ "Схід"
До війни Олександр 24 роки пропрацював у школі, виховавши не одного воїна серед учнів. Тоді він зрозумів, що "порох у порохівниці ще є".
З нашого села та сусідніх населених пунктів пішли служити дуже багато чоловіків, більшість – молодь, тож продовжувати спокійно вчителювати вже не зміг. До того ж я маю бути прикладом для місцевих хлопчаків,
– розповів колишній вчитель.
Кількість обстрілів збільшується
"Фізрук" на передовій вже другу ротацію. За його спостереженнями, попри оголошений режим припинення вогню, обстрілів та ворожих провокацій вистачає.
"Зараз ворог поводить себе значно агресивніше. Були й спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп, і обстріли із заборонених калібрів Тож, на пенсію поки не збираюсь. Стоятиму і захищатиму землю до останнього", – підкреслив Олександр.
До теми Танки та гаубиці: ОБСЄ помітила, як бойовики стягують важку техніку на Донбасі
Бойове хрещення було не з легких
Сашко Копійка через своє прізвище одразу отримав від побратимів позивний "Жигуль". Він хоч і служить відносно недовго, та перше бойове хрещення було серйозним.
Почув свист, а тоді крик "Фізрука": "В укриття!". Одразу "пірнув" до ями, встиг заскочити. Того дня по нас працювали міномети 120-го калібру та СПГ. Добре, що ротації передувала ретельна підготовка на полігонах,
– пригадав Сашко.
Сашко Копійка пішов служити на передову вслід за братом / Фото ОТУ "Схід"
Як Сашко Копійка потрапив на передову
"Жигуль" після школи про службу у війську і не задумувався. Поїхав працювати до Росії, пробув там майже 2 роки, зустрів дружину, підзаробив, але раптом почалася війна.
Рідний брат одразу пішов служити, сказав: "Я там за двох відвоюю". Я ж всидіти на місті не міг! Ми домовились, що я піду служити, коли він повернеться. Отже, хтось із родини завжди буде на передовій, а хтось вдома дбатиме про рідних. Так і сталось,
– зазначив Сашко.
Сашко ділиться, що з учителем служити — незвично. Тут ніхто двійок не поставить, але й думки відпроситися чи "профілонити" немає.