Від фізика-ядерника до легенди "Маски-шоу": як зараз живе Борис Барський

Борис Барський народився і навчався в Одесі. Він здобув вищу освіту в Одеському політехнічному інституті за спеціальністю фізика-ядерника. Але паралельно відвідував студію пантоміми й зрозумів, що комфортніше почувається на сцені. Як розвивалась кар'єра Барського і де він зараз – читайте у матеріалі 24 Каналу.

До слова Хто такий Роман Полянський, якого вважають ймовірним чоловіком Аліни Гросу

Хто такий Борис Барський?

Від фізика до лірика – недалеко. Лірики у мені завжди було дуже багато. Думаю, це якийсь розум зверху мене перенаправив. Та й у політесі мене завжди виганяли. На кожній сесії казали: "Ти не своїм ділом займаєшся",
– так артист пояснював, як обрав свою професію.

Певний час Борис Барський працював інженером, а згодом почав гастролювати з колегою В'ячеславом Полуніним.

У 1984 році долучився до комік-трупи "Маски-шоу". Після численних виступів Радянським Союзом колектив з'явився на телебаченні у програмі "Навколо сміху". А згодом виникла ідея гумористичного серіалу у стилі німого кіно, перший епізод якого вийшов у 1991 році.

Відгуки глядачів були різними: хтось називав це шоу приголомшливим, а хтось критикував. Та популярність "Маски-шоу" уже було не зупинити.

Зазначимо, 29 березня пішов з життя Володимир Комаров – один з акторів "Маски-шоу". Прощання з ним відбулося 1 квітня. На церемонії був і Борис Барський.

"Мені було 16 чи 17 років, коли ми вперше зустрілися. І він для мене – найближча людина. Я не думаю, що ми з ним прощаємося. Усі, хто прийшов, відчувають: він десь поруч, десь посміхається", – казав артист.

У 2003 році група заснувала в Одесі театр "Дім клоунів", вони більше зосередилися на театральному мистецтві. У 2009 році Борис Барський отримав звання народного артиста України. Та він не тільки комік, але й письменник, адже видав 7 книжок.

Особисте життя Бориса Барського і втрата сина

Борис Барський познайомився з дружиною Наталією у студії пантоміми, де вона працювала костюмеркою. У 2025 році подружжя відсвяткувало 45 річницю шлюбу.

Однак у пари були як щасливі періоди, так і трагічні. У 2010 році вони втратили сина: 25-річний Костянтин помер після хвороби.

Це неможливо пережити просто. Ти з цим живеш, і коли кажуть, що час лікує, нічого він не лікує. Це завжди залишається в тобі. Ти цього позбутися не зможеш. І я дуже добре розумію матерів тих хлопців, які захищають Україну, які помирають, які повертаються іншими. Це не переживеш, з цим доводиться жити,
– зізнавався Барський.

У квітні 2022 року Борис Барський став дідусем: його донька Анастасія народила донечку.

Де зараз Борис Барський?

Борис Барський зустрів повномасштабне вторгнення в Одесі. І хоч місто часто потерпає від російських обстрілів, артист вирішив не виїжджати з рідних країв.

Через певний час Барський наважився відкрити "Дім клоунів" та повернутися до роботи на сцені. Актори виступають не тільки для цивільних, але й для військових та воїнів, які перебувають на реабілітації. Борис Барський переконаний, що його роль під час війни – дарувати гарний настрій навіть у складний час.

Зараз я зрозумів, для чого народився. Ще з 2014 року театр відкрив двері для воїнів, сімей, дітей. Це була найбільша нагорода, коли люди підходили й казали: "Дякуємо, сьогодні ми вперше за багато років усміхнулися"– ділився артист.

Актора іноді критикують, адже він досі спілкується російською мовою та не перекладає вистави на українську. Борис Барський вважає, що мову не варто нав'язувати.

"У мене українська родина. І ми все життя розмовляли двома мовами й чудово одне одного розуміли. Це не проблема. Проблема трошки інша. Людину слід судити за вчинками, а не за мовою, якою вона говорить", – каже чоловік.

Однак Барський мріє про завершення війни. Він хотів би станцювати гопака всім театром і всією Одесою.

Я впевнений, що ми обов'язково переможемо. Що Росія розвалиться на шматочки, а в нас буде неймовірне економічне зростання. Всі будуть вступати до нас, бо буде не НАТО, а буде Україна– вірить артист.

Зараз Борис Барський продовжує займатись тим, що у нього вдається найкраще. За внесок у перемогу та допомогу ЗСУ його нагородили відзнакою "Гордість нації".