"Смоленськ – це Литва": депутат дотепно відповів Росії на "погрози" не визнавати незалежність
Російська влада давно втратила статус адекватної. Там тепер навіть погрожують Литві не визнавати їх незалежність. Правда литовці вирішили одразу відповісти кремлівським нахабам.
Розпочалося все з того, що російський депутат Євген Федоров зареєстрував в держдумі "проєкт закону", за яким мали б скасувати постанову про визнання незалежності Литви. Його прийняли ще в СРСР.
Детальніше Курям на сміх: у Росії надумали "скасувати" визнання незалежності Литви
Мабуть не варто вказувати про те, що Євген Федоров путінський "єдинорос". До цього подібними заявами, які межували з шизофренією, відзначався інший посіпака російського диктатора Володимир Жириновський. Але він "відправився на концерт до Кобзона", тож його нішу кремлівського блазня вирішив зайняти, скоріш за все, Євген Федоров.
У Литві показали, що вони теж можуть "пограти у скасування історичних подій". І нагадали, що "Смоленськ – це Литва".
"Якщо Росія відкликає визнання 1991 року незалежності Литви, Литва скасує Поляновську угоду 1634 року і вимагатиме від Путіна підкоритися владі Владислава IV і повернути всі окуповані території Великому князівству. Смоленськ – це Литва", – написав литовський депутат Матас Малдейкіс.
Москва напала і програла
Поляновська мирна угода закінчила війну, яку Московське царство розпочало проти Речі Посполитої в 1632 році за володіння Смоленськом та прилеглими територіями. Тоді в Москві вирішили скористатися тим, що там не було короля – Сигізмунд III помер, а його син Владислав ще не був коронований.
При цьому на той час між Річчю Посполитою та Московським царством було підписано перемир'я. Але це не зупинило московитів, які 20 червня 1632 року оголосили війну.
Вже у жовтні цього року майже 24 тисячі солдатів боярина Михайла Шеїна підійшли до Смоленська, взявши його в облогу. В грудні 1632 року розпочалася облога міста. У березні 1633 року місто неодноразово обстрілювали, після чого намагалися взяти штурмом. Але обидва рази з великими втратами загарбники відступали.
Натомість ще одне московське військо в травні 1633 року пішло на Полоцьк і навіть захопило місто. Але було змушене відступити, по дорозі назад розоривши Полоцьке воєводство. Також улітку 1633 року москвини розорили вітебський, усвятський та велізький округи.
Облога затягнулася, і у вересні 1633 року вже новий король Владислав IV підійшов до Смоленська. В нього було 15 тисяч регулярного війська та 12 тисяч запорізьких козаків. В жовтні вони прорвали блокаду міста, а в грудні оточили армію Шеїна. Частина армії Владислава IV пішла далі, і вже почала палити села Московського царства.
1 березня 1634 року Шеїн капітулював. Він разом з 8 тисячами своїх солдатів отримав право повернутися до Москви, залишивши Владиславу всю артилерію і табірне майно. Як трофеї Речі Посполитій дісталися від московитів 118 гармат, 8 тисяч мушкетів і 129 прапорів.
Після повернення Шеїна звинуватили у зраді та стратили.
Війна закінчилася підписанням в червня 1634 року на річці Поляновці "вічного миру" між Річчю Посполитою та Московським царством. Він і підтвердив межі між двома країнами. За цим договором Смоленськ та Смоленська земля і далі належала Литві.
Дивіться відео про те, як росіянин судиться з H&M