"Сотня" з соцмереж: як політики, бізнесмени та зірки піаряться на війні

29 серпня 2022, 09:54
Читать новость на русском

Діяльність деяких політиків, бізнесменів та зірок, які стали "бійцями", викликає більше сміху, ніж обурення. Але це доволі небезпечне явище, бо підриває довіру та нівелює роботу тих, хто дійсно витягує цю війну на собі. Тож ряджені "військові" та "волонтери" мають бути викриті та суспільно засуджені.

"Гроші є, але не в грошах справа зараз, справа у резонансі". У тій телефонній розмові нардеп Микола Тищенко, схоже, ляпнув те, що дуже точно визначає лінію поведінки багатьох відомих українців. Так, ще з лютого багато публічних осіб кинулись експлуатувати образ війни: світлини зі зброєю, мілітарі-look, нові благодійні фонди "імені мене" замість допомоги тим, що вже є, удаване волонтерство та інші складові тилового "війська".

Кіра Рудик. Insta-берегиня

І хоча останнім часом нардепка від "Голосу" трохи вгамувала войовничий запал, Кіра Рудик залишається головною інста-берегинею України. Вона сама себе називає захисницею, хоча службу в жодних військових підрозділах не проходить. Нардепка просто любить інстаграм і має доступ до пристойного арсеналу зброї. Це вилилося у щонайменше 15 мілітарі-дописів зі зброєю у різних форматах. З автоматом: босоніж, у бізнес-центрі, з косметикою, за робочим столом, з котом, знову з котом, з Порошенко, Гончаренко тощо. Ось, наприклад, відео, на якому Кіра Рудик заряджає автомат.

Гонитва за хайпом врешті зіграла з Рудик злий жарт. Під час операції з виводу захисників "Азовсталі" з заблокованого комбінату, нардепка у коментарі NYT "злила" деталі секретної операції та, ймовірно, назвалася особою, що "бере участь в перемовинах". Слова Рудик був вимушений спростовувати Офіс Президента. Як написав тоді радник ОПУ Михайло Подоляк, такі необережні заяви шкодять дуже крихкому переговорному процесу. Він висміяв її фотосесії з автоматом і назвав "Джеймсом Бондом на мінімалках".

Директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко назвав спробу Рудик зіграти на болючій темі "Азовсталі" піар-ходом, при чому "недалекоглядним" і "тупим". "Все, що політикиня робила з початку війни, йшло їй у величезний мінус. І це при тому, що вона і так була "нульовою" до того. Історія з автоматом – це просто жесть", – коментував експерт.

Останнім часом нардепка трохи збавила оберти з мілітарі-стилем. Втім, це сталось не через те, що вона визнала помилки і навіть не через десятки мемів у відповідь на кожний новий допис зі зброєю. Просто пости стали збирати все менше лайків. "Рудик зрозуміла, що аудиторія звикла до її нового "військового" образу, то ж подальша публічна комунікація вже відбувалась без автоматів Калашникова та гладкоствольної рушниці", – пише комунікаційник Олексій Гордєєв.

Борислав Береза. Трускавецьке ТрО

Колишній нардеп Борислав Береза теж охоче позує в однострої, зі зброєю та військовим обладнанням. Наприклад, з "Джавеліном", зі "Старлінком", селфі з танком і в казармі, фото з військовослужбовцями зі звільненого Ірпеня. Такі фотографії активно з'являлися в березні-квітні. Періодично фото в формі Береза публікує досі. 22 липня, наприклад, повідомив, що заробив на фронті грижу і певний час пробуде в шпиталі.

Але ще 9 квітня Березу, який на той час вже нібито захищав Україну у складі збройних формувань, працівники військкомату зустріли в Трускавці, щоби вручити повістку. Нардеп відмовився її брати і навіть влаштував скандал. Підставою для відмови став начебто вже підписаний контракт з теробороною, але у якій саме бригаді проходить службу, нардеп так і не сказав. Він стверджує, що продовжує воювати. Можливо, десь на Заході України, бо має багато вільного часу на прання форми, барбершопи, подорожі та відвідування синагоги. З відвідуванням синагоги все ок, питання – чи можуть собі це дозволити інші бійці?

Євген Червоненко. Захист польського кордону

Червоненко – колишній нардеп та одіозний політик, відомий проросійськими поглядами. 25 лютого написав пост про те, що залишається "зі своєю країною", бо "має 25 років державної вислуги, зробив все, щоби на Майдані-2004 не пролилася кров, завжди кричав правду".

Однак вже у травні Червоненко був помічений у Польщі. До того він влаштував скандал на одній з АЗС на Прикарпатті, де його Audi за приблизно 90 тисяч доларів заправили за дозволеним літражем, а не повний бак. Вдруге в Польщі Червоненка застукали в червні. Він був на ще дорожчій Audi (близько 109 тисяч доларів) та не відмовився від безкоштовного стартового пакета, які волонтери роздавали українським біженцям.

У фейсбуці Червоненко вихваляється допомогою, яку постраждалим від війни українцям нібито надає служба порятунку "Українські янголи". Цю службу Червоненко створив спільно з Віктором Балогою, коли той очолював тодішнє МНС. Про її діяльність з 2011 року не чутно ані слова. 16 червня Червоненко сфотографували у винному магазині Goodwine: був одягнений у форму ЗСУ.

Євген Шевченко. Депутатський фронт

Пробити дно політичного піару судилося одіозному нардепу Шевченку, який прийшов на засідання Верховної Ради у формі ЗСУ, хоча не є військовослужбовцем.

Ба більше, Шевченка вигнали з президентської фракції "Слуга народу" за підтримку режиму лукашенка, який разом з Росією веде агресивну війну проти України. Під час зустрічі з білоруським диктатором Шевченко розповів йому, що третина українців "хочуть бачити лукашенка своїм президентом". Але де він вигулює свій піксель? Не на передовій і не близько до неї.

Олександр Кохановський. У патруль на Lexus

На жаль, серед фейкових "військовослужбовців" і "волонтерів" є не тільки політики, але й бізнесмени. Олександр Кохановський – колишній кіберспортсмен, співзасновник DreamTeam та DMarket. В інтерв'ю ЗМІ він активно ділиться, що перебуває в лавах ЗСУ спочатку повномасштабного вторгнення росії. Був під Ізюмом, а зараз проходить військову підготовку на снайпера. "Тут померти можна кожного дня. І потрібно просто прийняти цей усвідомлений ризик", – каже Кохановський.

Схоже, він настільки "усвідомив" ту єдину поїздку під Ізюм, що якось невідомо як комісувався з ЗСУ. "У нас є дрони, супутникові телефони, вміємо наводити арту. Мабуть, можна сказати, що ми себе позиціонуємо як гурт розвідників", – каже Олександр. Невідомо, що значить "позиціонуємо", коли ти в ЗСУ, але й це не зроблено.

Бо станом на липень 2022 в інтерв'ю для блогера Антона Птушкіна, Кохановський вже не в ЗСУ. Тепер він в київській поліції. Керує підрозділом "з 20 офіцерів та 5 менеджерів".

За словами Олександра, у поліції він займається патрулюванням Києва. На відео він "патрулює" на кросовері Lexus. Втім таких елітних машин у парку поліції, звісно, немає. Як і загонів із "менеджерів". Також журналістам не вдалось перевірити автентичність поліцейського значка з номером 0165780, що є на формі Олександрі. Якщо значок несправжній або Олександр не має права його носити – то це не мілітарі-look, а серйозне правопорушення.

І вважати так є всі підстави, бо принаймні 8 червня і 10 липня Кохановського помічали у цивільному, насолоджувався мирним життям: гуляв містом з шампанським та відпочивав у кафе. А 24 липня о 9:49 він виїхав до польського міста Хелм, перетнувши державний кордон у пункту пропуску "Ягодин".

Постає питання, світське життя – це у рамках патрулювання Києва "під прикриттям"? Хто зі справжніх військових ЗСУ, поліцейський або тих, хто "позиціонує себе як розвідник" був настільки далеко від передка, як Кохановський – у Нідерландах. Чи мають захисники можливість поїхати за кордон на місяць? Ні, більшість з них не може вирватись побачити сім'ю навіть на кілька днів.

Антон Сватик. 500 міфічних машин

Антон Сватик – засновник IT-проєкту Fintech Development. Ще навесні в ефірі ЗМІ представники компанії заявляли, що закупили і передали ЗСУ 500 бронеавтомобілів. Однак станом на кінець червня, як повідомили в Міноборони, жодні автомобілі від "благодійників" так і не надійшли, йдеться в розслідуванні DOU.ua.

Крім того, Сватик повідомляв, що партнер та головний інвестор його компанії – американський фонд "Наута Траст" – начебто погодився надати Україні фінансову допомогу на суму 10 мільярдів доларів. Однак журналісти, так і не знайшли підтвердження інвестування такого фонду – як і сайту компанії Fintech Development. На прохання журналістів надати підтвердження закупки автівок Сватик поклав трубку, сказавши "Без коментарів".

Артисти і спортсмени. Війна на місяць

Деякі з тих зірок шоубізнесу та великого спорту, які у перші дні війни підписали контракти з ЗСУ або теробороною, несподівано знову стали цивільними. Причому вже через пару місяців від початку вторгнення. Співак Макс Барських вступив на службу ЗСУ в лютому, а вже наприкінці квітня в інтерв'ю повідомляє, що перебуває у Львові, бо йому "треба не забувати про музику й записувати нові треки".

Продюсер і телеведучий Ігор Кондратюк також пішов до тероборони у лютому, його підрозділ діяв на Житомирському напрямку. У травні в інтерв'ю він зізнався, що бойових завдань не виконував – трохи допомагав" на чергуванні. У липні він вже рекламував додаток для спілкування з зірками Goodzone.

Раптово "закінчився" контракт й у боксера Олександра Усика. Він "прослужив" у київській теробороні 2 місяці – вже у квітні оголосив про відновлення професійної боксерської кар'єри. Питання не в тому, що боксери та співаки зобов’язані добровольцями йти служити. Не зобов’язані. Але нащо був цей піар? Чи можуть інші бійці з підрозділів Усика та Барських, де вони нібито служили, дозволити собі повернутись до довоєнних справ, бо там вони "потрібніші"?

Фахівець з політичного піару та комунікації Олексій Гордєєв пояснює: бажання публічних осіб вдаватися дотичними до військових є примітивною маніпуляцією суспільною думкою.

Формула така: оскільки військові — однозначно позитивний образ і зброя є їхнім неодмінним атрибутом, достатньо сфотографуватися з автоматом чи у військовій формі, щоби теж здаватися аудиторії позитивним. В Україні цей прийом мав би перестати працювати ще у 2015 році, але це сталося тільки зараз. Фейкові "військові" та "волонтери", як от Червоненко, Кохановський чи Барських, та їх постановочні фото у випрасуваній формі викликають тільки гнів та шкодять репутації, знецінюють подвиг наших захисників, а також грають на руку російській пропаганді.