Справа Розенблата: винахідливий суддя звинуватив НАБУ у "негласному розкритті злочину"

27 вересня 2018, 20:00
Читать новость на русском

Є ситуації, за яких судді роблять усе, аби легалізувати злодіяння представників влади. Замість того, щоб ухвалювати рішення відповідно до закону, такі служителі Феміди законними роблять правопорушення та злочини. Якщо, звісно, вони стосуються тих, хто керує країною.

Лауреат сьогоднішньої антипремії – суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій.

Читайте також: Як НАЗК вирішило помститися судді, яка не прийняла рішення на користь Корчак

Суддя неодноразово поновлював на посадах держслужбовців, які підпадали під люстрацію чи фігурували у корупційних схемах. Арсірій разом з колегами по суду поновив на роботі одіозного чиновника зі слідчого управління МВС Григорія Мамку. Також за сприяння Арсірія свою роботу зберегла і керівниця Обухівського райсуду Оксана Степанова. При тому, що суддя відзначилася рішеннями про позбавлення водійських прав учасників протесту у Межигір’ї.


Суддя Руслан Арсірій – "Не.Честь тижня"

Цього разу Руслан Арсірій прийняв рішення, яке фактично може допомогти уникнути відповідальності підозрюваному у так званій "бурштиновій справі". Позов у кримінальній справі народного депутата Борислава Розенблата суддя Арсірій взявся розглядати попри те, що він є суддею адміністративного суду. Арсірій постановив рішення, за яким визнав протиправними "негласне виявлення та фіксацію злочину чи можливих слідів злочину, а також можливих доказів".

Тобто, на думку судді, відео, на якому агент НАБУ Катерина видавала себе за представника іноземної компанії, передала нардепу та його помічнику гроші за начебто сприяння у видобутку бурштину в Україні, робила це незаконно. Попри те, що на відео видно – Розенблат на такі умови погодився.

За словами Руслана Арсірія, детективи Бюро не могли починати розслідування без дозволу Верховної Ради на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності. Яким же тоді чином правоохоронці могли "негласно виявити злочин" так, аби про це під час розслідування не дізнався головний підозрюваний – Борислав Розенблат?

Суддя ухвалив це рішення без детективів та Розенблата у закритому режимі, пославшись на державну таємницю, яка охороняється законом. Тобто фактично не давши детективам права оскаржити таку позицію служителя Феміди.

Антипремію "Не.Честь тижня" за завідомо неправосудне рішення у справі Розенблата отримує суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій.

Читайте також: Не ночував вдома та вимкнув телефон: за що херсонський суддя кинув за ґрати невинного

Суддя Вінницького міськсуду Ярослав Іванченко зараз розглядає справу щодо отримання хабаря чиновниці з Державної аудитної служби Тетяни Демиденко. Її обвинувачують у незаконному зборі грошей для себе з працівників регіонального представництва аудиторської служби. За словами судді, у день першого засідання до нього прийшов чоловік, який показав посвідчення співробітника Адміністрації Президента і "порадив" обрати підозрюваній "якомога суворіше покарання".

Суддя не просто припинив розмову, незважаючи на погрози з боку так званого співробітника Адміністрації. A й подав заяву про втручання у свою роботу до Вищої ради правосуддя та до Генеральної прокуратури України.

Це один із небагатьох в історії українського суддівства випадків, коли служитель Феміди скаржиться саме на Адміністрацію Президента. Раніше навіть про ймовірні втручання Банкової у свою роботу судді заявляти боялись.

Рік тому в Інтернеті з’явилися аудіозаписи, на яких російські пранкери, представившись нардепом Олександром Грановським, просили голів львівських судів "прийняти потрібне рішення". Тоді мова йшла про незаконний перетин кордону Міхеїла Саакашвілі та про запобіжний захід для його соратника Давида Сакварелідзе. Пранкери заяви ніби телефонують за дорученням президента. Жодних доказів того, що телефонують саме з Банкової не було. Однак, співрозмовники у суді запевнили, що зроблять все від них залежне та поговорять із суддями, які ведуть ці справи. Тоді голова суду Ірина Волоско факт такої розмови не заперечила, але жодних заяв про втручання в свою роботу судді не зробили.

Премію "Честь тижня" за безстрашну реакцію на втручання отримує суддя Вінницького міського суду Ярослав Іванченко.


Суддя Ярослав Іванченко – "Честь тижня"

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.