На момент повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого, Стаховський був у Дубаї разом зі своєю родиною. За тиждень до цього він почав готувати документи для подачі в ТрО Голосіївського району Києва, але зібрати їх не встиг.

Дивіться також Український тенісист Стаховський розлучився з дружиною-росіянкою через рішення вступити до ЗСУ

Я думав, що у сусідів працює якась розвідка. Вони мали бачити, що ми готуємось, записуємось в тероборону. Але вийшло не так,
– сказав Стаховський.

Як тенісист прийняв рішення захищати Україну

У ніч проти 27 лютого він повернувся в Україну. Стаховський розповів, що перетинав кордон, маючи з собою шоломи та бронежилети.

Приїхавши в Київ, потрапив до елітного підрозділу. "Це була військова частина спецури, до якої додавали тероборону", – розповідає Сергій.

Він прослужив три місяці, а далі мав зробити вибір: або підписати контракт до кінця воєнного стану, або скласти зброю. Маючи родину, яка живе закордоном, він вагався. Але врешті вирішив захищати країну. "Я народився в Україні, я люблю людей, які тут живуть. Тут поховані мої дідусь, бабуся, прабабуся. Це не про статус та медійність. В якомусь сенсі мене можна назвати націоналістом, я не розумію, як ми можемо капітулювати перед державою, яка пропагує ідеї, зовсім відмінні від наших".

Моторошні деталі про вагнерівців

Тепер, після 12 місяців війни, український тенісист боронить Україну в районі Бахмута. Сюди, в найгарячішу точку війни, Сергій приїхав за власним бажанням.

Сергій показав архівні кадри з полоненими бійцями ПВК Вагнера, які розповідають про свої судимості та про те, як вони опинились на фронті.

Їм на все пофіг. Це вбивці та мародери, ґвалтівники. Якщо вони отримають зброю, то стають неконтрольованими звірятами. А якщо залишити їх озброєними в будинку з цивільними особами, то це кінець. Я б їх в полон не брав. Але наших, українців, ще багато в полоні, тому треба мінятись. На жаль, росіяни взяли дуже багато наших в перші три місяці війни,
– розповів тенісист.

Переваги українських медиків

За словами тенісиста, що в ЗСУ набагато краща медицина. "Так, багато ампутацій, але поранені живі. А в росіян 70% поранених гине, бо росіяни просто не знають, що з ними робити. Це свідчить про рівень підготовки", – додав він.

Частина жителів Бахмута, за словами Сергія, чекає на закінчення війни. Але є ті, кому вже байдуже: люди живуть без світла, води та інших базових умов, вони до всього апатичні.

Ніхто росіян сюди не запрошував. Кожен має для себе чітко сформулювати, чим він може бути корисний. І байдуже: в окопі ти чи не в окопі. Це наша держава, нам тут жити",
– наголосив Стаховський.