Строгі шикування, навчання та полігон: один день з життя Школи морського піхотинця
Традиційно ранок в Школі морського піхотинця розпочинається з підняття прапору Морської піхоти. Таке право надається лише кращим військовим.
Так у 2021 році прапор морської піхоти підіймав матрос Толстой, один із кращих військовослужбовців, який буде проходити службу в частині морської піхоти.
До теми Верховна Рада прийняла зміни до закону про військову освіту та науку
У цей же день до лав школи прибув 6-й цикл навчання за програмою загальна базова підготовка та справжні морські піхотинці спеціалізованого курсу. Особовий склад, який вже проходив службу, попросили прийняти до свого колективу нових курсантів.
Перше шикування курсантів
На шикуванні, за результатами заліків попереднього дня також мала вирішитися й подальша доля курсантів: хто залишиться в школі, а хто повернеться до своїх частин. Та поки майбутні курсанти чекали, начальник зібрав викладацький склад та інструкторів біля себе.
Будемо розбиратися з цим спецкурсом. Там мають бути лише вмотивовані люди, ми нікого вмовляти не мусимо, а якщо вже прибули до нас, то від нас командування вимагає їхнього виховання,
– зазначив начальник школи Ігор Куцар.
Пороговий мінімум не набрали тільки 2 кандидатів, решта, навіть попри те, що командування школи та інструкторський склад лишилися невдоволеними загальним рівнем відбіркового курсу, продовжать навчання у школі.
У школі підбирають навчальну програму
Однак те, що серед курсантів є військові як із високими показниками, так і відверто ледь задовільними, вносить корективи в навчальну програму.
Як пояснив інструктор Школи морського піхотинця Володимир Собчук, при виконанні першого теоретичного тестування у школі визначаються, який матеріал треба додати у програму.
Викладачі прописують вправи на фізичну підготовку / Скриншот з програми "Школа війни"
Аналогічно, визначаючи рівень фізичної активності, викладачі прописують вправи на фізичну підготовку та виділяють середній оптимальний рівень.
По загальновійськовій базовій підготовці основні знання й навички в них є. Але нам треба від чогось відштовхуватись, щоб дати щось більш детально, або над чимось детальніше попрацювати,
– додав Собчук.
Перед повноцінним початком занять у школі, інструктори вирішують перевірити практичні знання курсантів з тактичної підготовки на тактополі. Там вони вибирають серед курсантів командирів навчальних підрозділів.
Читайте також ЗСУ отримали партію модернізованих і відремонтованих танків і БМП
Інструктор школи Володимир Собчук пояснив курсантам на тактичному полі: "З самого початку і до кінця, під час пасивних фаз, тобто на перервах, зупинках постійно перевіряйте свою амуніцію, екіпіровку, спорядження".
Курсанти мають правильно підготувати екіпіровку
Інструктори також наполегливо рекомендують курсантам правильно припасувати своє спорядження, і що найважливіше – індивідуально під себе. Бронежилет, каска, особиста зброя та боєприпаси – загалом це понад 20 кілограмів – все це їм доведеться носити на собі постійно під час перебування у школі.
Як пояснив Собчук, якщо неправильно "підігнати" під себе екіпіровку та спорядження, під час бігу вона може натирати, забивати плечі, давити на грудну кістку, ключицю або таз.
Військовослужбовець, який думає не про бойове завдання, а про те, що йому десь бронежилет давить – уже являється неефективною бойовою одиницею,
– додав інструктор.
Також курсантам відразу пояснюють, що за неправильне поводження зі зброєю у них, м'яко кажучи, будуть серйозні проблеми. На тактичному полі інструктор школи Ігор Залевський підкреслив, що якщо не слідкувати за зброєю та не чистити її – вона може підвести у бою.
Як у школі призначають командирів
Під час перших трьох днів інструкторський склад уважно спостерігав за діями курсантів та визначав, хто з них має лідерські якості. Одним з принципів школи є постійне підтримання бойового досвіду інструкторським складом, а тому вони регулярно виконують завдання на передній лінії.
Інструктор розповів про навчання у Школі морського піхотинця / Скриншот з програми "Школа війни"
Декотрі курсанти знайомі ще з району бойових дій, а тому пріоритет надається "піхотинцям" з реальним досвідом.
За стандартами НАТО, бойова задача ставиться конкретно командирам. Командир вибирає із особового складу людей, в яких він впевнений, які можуть підтримати його або замінить у випадку небоєздатності самого командира,
– пояснив Залевський.
Так у школі призначили двох командирів відділень. Загалом у відділенні – 3 групи, а у групах повинні бути помічники командирів, тобто ті, хто є старшими в групах. Призначені командири самостійно обирають своїх заступників, а ті своєю чергою своїх помічників.
Військові "двійки" та "трійки"
На полі бою військові пересуваються у бойових порядках, саме для цього курсантів розбивають у відділеннях також на так звані двійки та трійки. В кожній з них також є старший, який і подає команду під час руху.
Зверніть увагу! Мінімальна бойова одиниця – двійка. Двійки формують групи, групи – відділення, відділення – взводи.Відділення може бути посилене. Згідно з актуальною штатною структурою, це – 9 людей:
- водій;
- оператор-наводчик;
- командир;
- 6 осіб десанту.
Водночас у залежності від бойової задачі, відділення може посилюватись додатковою групою.
Курсантам провели тренування на "полі бою"
Після розв'язанні усіх організаційних питань, у школі настав час подивитися, як курсанти будуть пересуватися в бойових порядках на умовному полі бою.
Що таке бойові порядки
Бойові порядки – це певне розташування військовослужбовців під час пересування. Вони необхідні для ефективного застосування підрозділів, полегшення управління та здійснення різних маневрів в залежності від картини бою.За легендою при пересуванні курсанти зіштовхнулись з позиціями противника: вони повинні вчасно відкрити вогонь та перейти у наступ, при цьому постійно маневрувати аби мінімізувати втрати наших сил.
Для того, щоб визначити рівень практичних умінь курсантів, у школі повторили бойові порядки, подивились на скільки вони контролюють зброю, мають "відчуття" товариша під час руху.
Це дуже складно – і дивитися під ноги, і контролювати свій сектор спостереження, і периферійним зором контролювати товариша, щоб рухатися з ним однотипно,
– наголосив Собчук.
Коли курсанти, на думку інструкторів, досягли бажаного результату, останні почали ускладнювати їм завдання: за легендою командира було поранено кулею снайпера. Курсанти мали б організувати біля нього кругову оборону, надати першу допомогу та евакуювати в безпечне місце.
Читайте більше Національний спротив під час війни: Рада ухвалила зміни до законодавства
І поки медик надає допомогу, решта курсантів чекає, що хтось візьме командування на себе. Як наголосив інструктор Собчук, завжди хтось має бути біля медика. А найголовніше – якщо командир виходить із строю, хтось має взяти на себе відповідальність за людей.
Курсанти впоралися з завданням
Загалом, курсанти впоралися з завданням і продемонстрували, на подив інструкторів, відносно непоганий рівень. Та все ж іще є над чим працювати. Найбільшою проблемою є комунікація.
Новостворений підрозділ ще зовсім не злагоджений і на виконання будь-якої дії витрачає багато часу. Крім того, курсантам необхідно звикнути до манери віддання наказів новопризначеними командирами. Останні ж у такій ролі переважно вперше.
Для курсантів цей день не став якимось складним чи особливим – більшість елементів, що відпрацьовувались, курсанти вже проходили на базовому курсі.
Для курсантів день не став складним / Скриншот з програми "Школа війни"
Однак день став ключовим у подальшому навчанні – інструктори переважно спостерігали і не втручалися в роботу курсантів, адже їм важливо було побачити, яких навичок у морпіхів обмаль і що саме треба дати їм під час перебування у школі.