Як повідомили в навчальному закладі, переможцями змагання "Концепт-дизайн: атомний об'єкт 2100" стали Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко під керівництвом доцента Леоніда Вознюка.
Які подробиці конкурсу?
На розробку об'єкта команда мала лише 3 дні, адже паралельно завершувала бакалаврат і готувалася до вступу на магістратуру.
Попри брак попереднього досвіду у сфері ядерної енергетики, випускники Інституту архітектури та дизайну випередили фахівців і студентів з усієї України.
Переможці конкурсу Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко / Фото зі сторінки вишу
Друге місце у фіналі посів Київський національний університет будівництва і архітектури, а третє виборола Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Поєднання екобруталізму та природного рельєфу
Для розміщення майбутньої електростанції автори обрали Миколаїв через промисловий потенціал і близькість до водних ресурсів. За основу генерального плану архітектори взяли природний рельєф і водойми, навколо яких сформували функціональні зони комплексу.
Концепція проєкту базується на екобруталізмі, де масивні бетонні конструкції поєднуються з озелененням і ландшафтом.
Частину споруд заглибили в землю для створення захисного бар'єра, а дахи перетворили на зелені схили для термоізоляції будівель.
Перед тим ми шукали різні аналоги, щоб чимось надихнутися. Ми переглянули багато ідей і зрештою зупинилися на поєднанні бруталізму та екології,
– розповів Віталій Бігун, співавтор проєкту.
Візуалізація проєкту АЕС / Зображення зі сторінки вишу
Адаптація американських реакторів AP1000
У центрі комплексу передбачено два енергоблоки потужністю 1000 мегаватів кожен. Під час планування студенти аналізували особливості американського реактора AP1000 та порівнювали його з енергоблоками ВВЕР-1000.
Молоді фахівці адаптували двопарогенераторну схему AP1000 до українських умов, узгодивши архітектурні рішення з технологічними вимогами.
Журі конкурсу оцінювало роботи за інженерною логікою та відповідністю майбутнім стандартам галузі.
Основними критеріями були технологічна логіка та відповідність вимогам ядерної енергетики. Студенти дослідили процеси вироблення енергії та вивчили виробничі вимоги,
– зазначив Леонід Вознюк, керівник проєкту.
Градирня у формі всесезонної теплиці
Яскравим елементом об'єкта стала градирня, яку перетворили на споруду подвійного призначення. Навколо бетонної конструкції охолодження передбачили скляну оболонку з вертикальним озелененням.
Скидне тепло від роботи станції використовується для підтримання стабільної температури всередині оболонки. Це дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури незалежно від пори року.
Після успішного захисту концепції 19 серпня переможців конкурсу разом із керівником запросили на екскурсію до Південноукраїнської атомної електростанції.
Генеральний план АЕС: дивіться зображення
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що студент КПІ Ігор Клименко розробив робота, здатного виявляти й знешкоджувати міни. Ідея виникла у нього ще після початку війни на сході України, коли хлопець почав відвідувати курси робототехніки в Малій академії наук.
Згодом Ігор вирішив використати для цього квадрокоптери та дрони. Протягом двох років він працював над проєктом Quadcopter Mines Detector, покликаним допомогти військовим безпечно знаходити вибухонебезпечні предмети. За свою розробку Клименко отримав Global Student Prize.
Про інші винаходи українських дітей і підлітків під час війни, які можуть змінити світ, читайте в матеріалі 24 Каналу.