Україна не піде шляхом тотальної мілітаризації, – Таран про Стратегію воєнної безпеки

Про це, коментуючи положення Стратегії воєнної безпеки, глава Міністерства оборони повідомив 12 травня під час свого виступу на полях Всеукраїнського форуму "Україна 30. Безпека країни".

Читайте також Зеленський затвердив Стратегію воєнної безпеки України: основні положення

Пріоритет віддається застосуванню превентивних, асиметричних і непрямих дій для запобігання ескалації воєнного конфлікту, широкому залученню до вирішення оборонних завдань цивільних інституцій та потужного руху опору,
– сказав він.

Андрій Таран зауважив, що у Стратегії воєнної безпеки визначено модель організації комплексної оборони.

"Вона передбачає завчасне планування та підготовку, розгортання тероборони, відсіч і стримування збройної агресії. Також застосування сил оборони, військового резерву, опору й усіх мобілізаційних ресурсів і, нарешті, – постконфліктне врегулювання", – наголосив міністр.

За його словами, чинна Стратегія нацбезпеки, на відміну від попередніх документів, визначає засади не лише планування оборони держави, а й розвитку сил оборони.

Так, новий підхід оборонного планування враховує пріоритетність і ресурсні можливості держави у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективах.

Розвиватимуть 8 напрямів

Міністр додав, що наразі першочергово розвиватимуть 8 напрямів. Зокрема, планування оборони держави і розвиток сил оборони передбачають розвиток:

• військово-морських спроможностей;
• протиповітряної оборони;
• авіації;
• ракетних військ і артилерії;
• систем розвідки;
• безпілотних і роботизованих комплексів.

Окрім цього, мовиться про удосконалення системи управління військами і зброєю та систем мобілізації, територіальної оборони та руху опору.

Зверніть увагу! Стратегію воєнної безпеки прийняли 25 березня 2021 року на заміну Воєнної доктрини України.