Техно
Техно
Live
Переглядів: Час читання:8 хв

У сусідній галактиці вибухнула наднова: як не пропустити, можливо, єдиний шанс нашого покоління

Наднова у сусідній галактиці досягне піку яскравості вже за кілька днів

Наднова у сусідній галактиці досягне піку яскравості вже за кілька днів / Unsplash

У сусідній галактиці спалахнула наднова, яку астрономи помітили ще до піку яскравості. За нею вже стежать потужні телескопи, а долучитися до спостережень можуть навіть аматори з невеликими приладами.

Нова наднова

Наднову виявила система ATLAS 2 листопада 2026 року. Зазвичай ми звикли чути про неї в контексті виявлення астероїдів, однак цього разу вона працювала із зорями. Спершу об'єкт отримав позначення AT 2026ahvu, а після спектроскопічних спостережень астрономи підтвердили, що це молода наднова типу Ia, і назвали її SN 2026ahvu, пише Phys.org.

 
Adv

Вона спалахнула в галактиці NGC 1433 – спіральній галактиці з перемичкою, яка розташована приблизно за 50 мільйонів світлових років від нас у південному сузір'ї Годинник (Horologium).

Наднові типу Ia виникають унаслідок термоядерного знищення білих карликів. Це щільні залишки зір, схожих на наше Сонце, – оголені ядра, у яких закінчилося ядерне паливо. Якщо в білого карлика є близький компаньйон, він може відбирати в нього речовину, пишуть в IFLScience. Маса карлика зростає, доки не досягне критичної межі. Потім така зоря колапсує, вибухає і все починається заново. Такі цикли можуть займати різні проміжки часу, але, як правило, вони надто великі, щоб вкластися в одне людське життя.

Реклама

Попри те, що астрономи використовують такі вибухи для вимірювання космічних відстаней, важливі питання досі лишаються без відповіді. Науковці не знають напевно, які саме зоряні системи їх породжують і як саме відбувається спалах. Спостереження на найранішому етапі допомагають розрізнити можливі сценарії вибуху та знайти ознаки взаємодії із зорею-компаньйоном чи навколишньою речовиною.

Чому цей вибух такий цінний для науки

На момент відкриття видима зоряна величина наднової становила близько 17, а за кілька днів спостерігачі зафіксували вже 13,5 (чим менше число, тим об'єкт у небі яскравіший).

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Максимум яскравості очікують між 18 і 23 листопада, і він може становити від 10,5 до 12,1 зоряної величини.

Оскільки наднову знайшли задовго до піку, а до Землі вона відносно близько, астрономи отримали рідкісну нагоду побачити початок вибуху й зібрати докази, які швидко зникають, коли розлітається речовина. Це одна з найближчих наднових типу Ia, яку спостерігали після SN 2011fe, відкритої 2011 року в галактиці Вертушка (Messier 101).

Реклама

Які телескопи вже стежать за вибухом

Нові знімки зробили камера темної енергії DECam на 4-метровому телескопі імені Віктора М. Бланко в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі та телескоп Gemini South із приладом GMOS. NSF NOIRLab координує подальші спостереження, до яких також долучився телескоп SOAR на Серро-Пачон у Чилі.

DECam раніше фотографувала NGC 1433 під час Dark Energy Survey, який провела Національна прискорювальна лабораторія імені Фермі у 2013 – 2019 роках для вивчення природи темної енергії. Завдяки цим знімкам астрономи можуть порівняти оточення наднової до і після вибуху.

Повторні зображення показують, як змінюються яскравість і колір, а спектроскопія розкриває склад матеріалу, що розлітається, і швидкість його руху. Ці дані допоможуть краще зрозуміти, як працюють наднові типу Ia як інструмент для вимірювання розширення Всесвіту. NOIRLab також закликає інші обсерваторії долучитися до спостережень у різних діапазонах і часових поясах.

Реклама

Наднова SN 2026ahvu у галактиці NGC 1433
Наднова SN 2026ahvu у галактиці NGC 1433 / Зображення Dark Energy Survey/DOE/FNAL/DECam/CTIO/International Gemini Observatory/NOIRLab/NSF/AURA

Чи можна побачити наднову самостійно

За даними NOIRLab, за нинішньої яскравості SN 2026ahvu вже видно в невеликі й середні аматорські телескопи за сприятливих умов. Найкраще це вдається з південних широт, де NGC 1433 піднімається високо над горизонтом. Наднова виглядає як слабка світна точка, але саме спостереження аматорів і професіоналів протягом найближчих тижнів допоможуть простежити, як вибух розвивається далі.

Видимість залежить від місця розташування, апертури телескопа, затемнення неба та атмосферних умов. Зображення можуть виявити наднову за допомогою менших телескопів, ніж зазвичай потрібні для візуального спостереження. Її координати: пряме сходження 03 год 41 хв 55.511 с та схилення −47° 13′ 39.39″ (J2000). Її південне розташування ускладнює або унеможливлює спостереження з далеких північних широт.

Реклама

Які вибухи наднових ми очікуємо найближчим часом?

Точно передбачити вибух наднової до конкретного дня чи року неможливо, тому поняття "найближчим часом" зазвичай в астрономії означає період від сьогоднішнього дня до кількох сотень тисяч або мільйонів років. Саме тому ця наднова може бути єдиним шансом побачити вибух зорі для людей, які живуть сьогодні.

Зараз учені виділяють кілька головних космічних об'єктів, які перебувають на фінальній стадії свого життя і можуть вибухнути будь-якої миті:

  • Бетельгейзе (Альфа Оріона): Найвідоміший кандидат, розташований на відстані близько 500 – 640 світлових років від Землі. Цей червоний надгігант уже перебуває наприкінці свого життєвого циклу. У 2019 – 2020 роках зоря пережила "Велике потемніння", що змусило багатьох думати про її швидкий вибух, хоча згодом з'ясувалося, що це була хмара викинутого нею пилу. Проте нові дослідження підтверджують, що вона може вибухнути в будь-який момент протягом найближчих десятків тисяч років.
  • Антарес (Альфа Скорпіона): Величезний червоний надгігант на відстані близько 550 світлових років. Фізично він дуже схожий на Бетельгейзе та також готовий до спалаху наднової за найближчими астрономічними мірками.
  • Ета Кіля: Одна з наймасивніших і найнестабільніших зоряних систем у нашій Галактиці (близько 7500 – 8000 світлових років від нас). У 1840-х роках вона пережила так звану "псевдонаднову" – колосальний викид маси, що зробив її другою за яскравістю зіркою на небі. Вона надзвичайно близька до фінального колапсу.
  • Нункі: У 2026 році астрономи визначили Нункі як найближчого потенційного кандидата на майбутній колапс ядра у наднову зірку серед подвійних систем, що розташована всього за ~225 світлових років від Сонця.
  • IK Пегаса: Система на відстані близько 150 світлових років від Землі, яка вважається найближчим відомим кандидатом на вибух типу Ia. Хоча білий карлик у цій системі поступово накопичує масу, за оцінками вчених, до самого вибуху залишаються ще мільярди років.
  • Окрім наднових, астрономи всього світу чекають на вибух Нової зорі у системі T Північної Корони (T Coronae Borealis / T CrB), що розташована за 3000 світлових років від нас. На відміну від наднової, цей вибух не руйнує зірку повністю – це термоядерний спалах на поверхні білого карлика, який повторюється приблизно кожні 80 років. Період очікування чергового спалаху припадає саме на теперішні роки. Коли він відбудеться, у сузір'ї Північної Корони на кілька днів з'явиться "нова" яскрава зірка, яку буде чітко видно неозброєним оком.
Реклама

Як часто люди з Землі можуть спостерігати вибухи наднових?

Частота, з якою люди на Землі можуть спостерігати вибухи наднових, кардинально залежить від способу спостереження – неозброєним оком це стається вкрай рідко (раз на кілька століть), тоді як за допомогою сучасних телескопів науковці фіксують тисячі наднових щороку.

За оцінками астрономів, у Чумацькому Шляху наднові вибухають приблизно 1 – 3 рази на століття. Більшість цих вибухів люди не бачать. Наша Галактика має форму плаского диска, заповненого густими хмарами космічного пилу та газу, які блокують світло.

Останній задокументований вибух наднової в Чумацькому Шляху, який люди чітко бачили неозброєним оком, стався понад 400 років тому – це була Наднова Кеплера у 1604 році. У 1987 році неозброєним оком також бачили наднову SN 1987A, але вона спалахнула не в нашій Галактиці, а в її супутнику – Великій Магеллановій Хмарі.

Реклама

Якщо вийти за межі Чумацького Шляху, картина змінюється. У Всесвіті існують сотні мільярдів галактик, в кожній з яких відбуваються вибухи зірок. Завдяки автоматизованим системам огляду неба (таким як роботизовані телескопи ASAS-SN або ATLAS) астрономи знаходять від декількох тисяч до десятків тисяч наднових щороку в далеких куточках космосу. Щодня бази даних, наприклад, Latest Supernovae, поповнюються десятками нових об'єктів.

У масштабах усього видимого Всесвіту щосекунди вибухає кілька десятків зірок, проте більшість із них занадто тьмяні та далекі для фіксації.

Повʼязані теми:

Коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv