Підводні розкопки у Латвії виявили артефакт віком 11 тисяч років і невідоме поселення поряд

Що знайшли під час розкопок?

Археологи з Латвійської академії культури дослідили невеликий острів Цепуріте посеред озера Індзерс. Вони виявили сліди поселення, яке не вписується у відомі в регіоні озерні житла, пише Arkeonews.

На відміну від дерев'яних платформ і споруд на палях, які характерні для інших давніх озерних поселень, тут таких конструкцій не знайшли. Дослідники вважають, що це може бути інша форма заселення островів. Вона ставить нові запитання про те, як громади жили навколо латвійських озер у першому тисячолітті нашої ери.

Острів уперше привернув увагу археологів у 1983 році, коли археолог Маріс Атгазіс знайшов сліди давнього поселення. У 2025 році дослідники повернулися сюди й з'ясували, що археологічні нашарування вкривають увесь острів. Це стало підставою для масштабніших робіт у серпні 2026 року.

Під час останніх розкопок вони знайшли чимало фрагментів кераміки, тваринні рештки та сліди людської діяльності за межами сучасної берегової лінії. Більша частина кераміки, імовірно, належить до другої половини першого тисячоліття нашої ери. Вона нагадує матеріали, пов'язані з давніми латгальськими громадами у латвійському регіоні Відземе.

Чим це поселення відрізняється від озерних жител?

Археологи не знайшли дерев'яних паль чи опорних платформ, хоча рештки свідчать про активну присутність людей на острові та навколо нього.

Керівник розкопок Юріс Уртанс припускає, що це може бути невідомий раніше тип острівного поселення. Він поєднує риси звичайних сухопутних громад і озерних жител. Схожого поселення у Відземе дослідники досі не виявили. Щоб зрозуміти, як його будували й заселяли, потрібні подальші розкопки.

Як проходили підводні розкопки?

Команда працювала на острові та на дні озера на початку серпня 2026 року. На суші археологи розкопали ділянку площею 10 квадратних метрів, а решту поверхні перевірили шурфами. Культурний шар майже на всьому острові має товщину приблизно пів метра.

Під водою матеріалів виявилося ще більше. Водолази знайшли уламки кераміки, тваринні кістки, розколоте каміння та камені зі слідами вогню. Усе це лежало на відстані до 12 метрів від берега острова. Серед знахідок були великі фрагменти керамічних посудин і кілька добре збережених денець. Це свідчить, що діяльність мешканців поселення сягала територій, які нині вкриті водою. Як саме предмети потрапили на дно, дослідники поки не встановили.

Щоб вивчити нашарування докладніше, археологи провели невеликі розкопки на глибині 2,5 метра. Там працювали археологи Агнесе Чакаре та Каспарс Маркус Молс разом із водолазами Саулведісом Варпіньшем і Лаймнесісом Маркуном з Асоціації підводної культурної та історичної спадщини.

Це були перші археологічні розкопки під водою в Латвії– прокоментував керівник розкопок Юріс Уртанс.

Раніше вчені вивчали підводні пам'ятки, але цього разу вперше змогли дослідити археологічні нашарування безпосередньо під дном озера.

Що відомо про кістяний спис?

Під водою знайшли ще одну пам'ятку, значно давнішу за саме поселення, – кістяний рибальський спис, імовірно, для лову великої риби. За формою його відносять до середнього або пізнього мезоліту, тобто задовго до раннього середньовічного поселення на Цепуріте.

Уртанс попередньо датує знахідку періодом між дев'ятим і шостим тисячоліттями до нашої ери. Таке датування він зробив на основі порівняння з подібними доісторичними знаряддями. Тож вік списа оцінюють у 8 – 11 тисяч років. Датування поки попереднє: воно спирається на характеристики предмета, а не на лабораторні тести.

Спис свідчить про рибальство епохи кам'яного віку навколо озера Індзерс. Втім, археологи застерігають: це не означає, що власники списа жили на острові. Доісторичні громади могли приходити на озеро по рибу, а селитися деінде. Ще під час обстеження 2025 року дослідники знайшли кременевий відщеп, який міг правити за скребок.

Які ще сліди людей виявили?

У 2025 році дослідники підняли з дна озера дві цілі глиняні посудини та тваринні кістки. Також вони знайшли людську стегнову кістку. Радіовуглецевий аналіз датував її 578 – 654 роками нашої ери. Це збігається з періодом, на який вказує більша частина кераміки. Проте прямого зв'язку між цією людиною та мешканцями острова археологи не встановили.

Подальші дослідження можуть показати, чи слугувала вода навколо острова побутовим, обрядовим чи якимось іншим цілям.

Археологи підозрюють, що навколо озера колись могли існувати додаткові поселення