Які секрети давньої хірургії відкрили вчені?
Сучасна археологія продовжує розкривати деталі життя та смерті жителів Помпеїв, використовуючи методи, про які дослідники минулого могли лише мріяти. Одне з останніх відкриттів стосується чоловіка, який загинув у місці, що отримало назву "Сад утікачів". Разом із групою з 13 осіб він намагався знайти притулок у винограднику, але став жертвою розпеченого газу та попелу. Новий аналіз гіпсового зліпка його тіла показав, що цей чоловік був непростим жителем міста – він був лікарем, або "medicus" латиною, пише Live Science.
Дивіться також У Молдові знайшли скіфську гробницю віком 2300 років: що вона розповідає про їхнє життя
Під час виверження він мав при собі спеціальну сумку з інструментами, яка тривалий час залишалася недослідженою. Гіпсові зліпки, зроблені ще у 1961 році, заповнили порожнечі, що залишилися в попелі від тіл загиблих, але вміст їхніх речей часто залишався таємницею. Тепер завдяки рентгенівському опроміненню та комп'ютерній томографії вчені змогли побачити, що саме носив із собою античний медик.
Усередині невеликого футляра, виготовленого з органічного матеріалу, ймовірно, шкіри, знайшли цілий арсенал професійного приладдя. Дослідники ідентифікували кілька металевих хірургічних інструментів та невелику плитку зі сланцю. Останню, на думку експертів, використовували для приготування ліків безпосередньо на місці. У ті часи основними компонентами медикаментів були мед, вино, оцет та різноманітні рослинні екстракти.
Рентгенографія показала, що у валізі чоловіка знаходилися хірургічні інструменти та плитка сланцю для приготування ліків / Фото Pompeii Archaeological Park
Цікаво, що сам футляр закривався на складний механізм із зубчастим колесом, що свідчить про високу цінність вмісту й фінансові можливості лікаря, адже не кожен міг дозволити собі купити таку річ.
Соціальний статус лікаря
Це відкриття дає змогу краще зрозуміти соціальний статус лікарів у Римській імперії. За часів імператора Тіта медицина вже мала досить високий статус. Ще у 46 році до нашої ери Юлій Цезар надав римське громадянство всім лікарям, хоча часто цю роль виконували освічені грецькі раби.
Робота медика була надзвичайно ризикованою та складною. У розпорядженні античних хірургів не було антибіотиків чи сучасної анестезії, а пацієнти часто помирали від інфекцій. До того ж причини хвороб тоді пояснювали теорією "міазмів" або поганого повітря, а лікування часто поєднували з ритуалами проти злих духів.
Він шукав нового життя
Окрім медичного набору, чоловік мав при собі невеликий тканинний мішечок із бронзовими та срібними монетами. Це підтверджує теорію про те, що він планував розпочати життя на новому місці, коли його застало виверження Везувію.
Цей чоловік приніс свої інструменти з собою, щоб бути готовим відбудувати своє життя в іншому місці завдяки своїй професії, але, можливо, також і для того, щоб допомагати іншим,
– прокоментував знахідку Габріель Цухтрігель, директор Археологічного парку Помпеїв.
Учені досі дискутують, чи збирався цей медик надавати допомогу постраждалим безпосередньо під час катастрофи, чи просто намагався врятувати найцінніше майно для майбутньої практики.
Загалом у Саду втікачів археологи знаходили різні предмети: ключі від будинків, олійні лампи та навіть коштовності. Проте саме набір інструментів лікаря є унікальним свідченням того, як античні фахівці готувалися до екстрених ситуацій.
Результати цього дослідження, які опублікував Археологічний парк Помпеїв, ще раз нагадують про масштабність трагедії. Виверження вбило близько 2 000 людей лише в самих Помпеях, хоча багато мешканців встигли покинути місто заздалегідь. Завдяки унікальній консервації в попелі, ми сьогодні маємо можливість бачити не лише стіни будинків, а й інструменти, якими користувалися люди за дев'ятнадцять століть до нас.
Вам також буде цікаво дізнатися: якими були Помпеї до виверження
Стародавні Помпеї до катастрофічного виверження вулкана Везувія у 79 році нашої ери були великим і заможним римським містом біля Неаполітанської затоки. Місто вважалося популярним курортом для багатих римлян, а також важливим торговим центром, проаналізував 24 Канал.
За оцінками істориків, там проживали понад 20 тисяч людей. Серед мешканців були аристократи, купці, ремісники, колишні раби, моряки та звичайні робітники. У Помпеях існували лазні, таверни, храми, театри, ринки та навіть амфітеатр – один із найстаріших у Римській імперії.
Місто мало добре розвинену інфраструктуру. Вулиці були викладені каменем, у будинки подавалася вода через акведуки, а на перехрестях працювали громадські фонтани. Археологи знаходять численні фрески, мозаїки та скульптури, які свідчать про високий рівень добробуту місцевих еліт. Багаті будинки мали внутрішні сади, басейни й окремі приміщення для бенкетів. Водночас поруч із розкішними віллами існували й тісні квартали бідніших мешканців.
Стародавній римський бар, або термополіум, у Помпеях, на стіні якого можна побачити фреску / Фото Nick Fewings
Помпеї також були містом активної повсякденності. На стінах археологи виявили політичні написи, рекламу гладіаторських боїв, оголошення та навіть графіті з жартами або образами. Це дозволило дослідникам буквально зазирнути у звичайне життя римлян. У місті працювали пекарні, майстерні, виноробні та заклади швидкого харчування, які нагадували сучасні вуличні кафе.
Як відбулося виверження і що було потім?
У серпні 79 року Везувій прокинувся після тривалого періоду спокою. Спочатку над вулканом піднялася величезна хмара попелу та каміння, а потім на Помпеї обрушилися пірокластичні потоки – надзвичайно гарячі хвилі газу, попелу й уламків. Температура могла сягати кількох сотень градусів Цельсія. Багато мешканців загинули від термічного шоку або задухи. Місто швидко опинилося під багатометровим шаром вулканічного матеріалу. Саме це поховання згодом і забезпечило виняткову збереженість Помпеїв, пише Planetpompeii.
Протягом століть вважалося, що після катастрофи місто повністю спорожніло. Однак нові археологічні дослідження свідчать, що це було не зовсім так. Розкопки останніх років показали ознаки повторного заселення руїн. Археологи виявили, що деякі люди повернулися до Помпеїв уже після виверження. Ймовірно, це були вцілілі мешканці, бідняки або шукачі цінностей. Вони облаштовували житло серед руїн і використовували верхні поверхи будинків, тоді як нижні залишалися засипаними попелом. Про це ще у 2024 році писало видання The Conversation.
Дослідники описують Помпеї після катастрофи не як відновлене місто, а як хаотичне поселення без нормальної римської інфраструктури. Археологи знайшли сліди печей, млинів та імпровізованих житлових приміщень. Директор археологічного парку Помпеїв Габріель Цухтріґель заявив, що місто після 79 року радше нагадувало "табір серед руїн". Деякі дані свідчать, що люди могли жити там ще кілька століть після катастрофи.
Дивіться також У Судані знайшли сотні великих гробниць, що старші за піраміди
Як сьогодні досліджують Помпеї?
Особливе місце в історії дослідження Помпеїв займають знамениті гіпсові зліпки тіл загиблих, пише 24 Канал. Цей метод у XIX столітті розробив італійський археолог Джузеппе Фіореллі. Під час розкопок дослідники помітили, що в затверділому вулканічному попелі залишилися порожнини. Вони виникли тому, що поховані тіла з часом розклалися, але попіл уже затвердів і зберіг форму людей та предметів.
Фіореллі запропонував обережно заливати ці порожнини рідким гіпсом. Коли гіпс застигав, археологи прибирали навколишній попіл і отримували точний об'ємний зліпок людини в момент смерті. Так вдалося побачити пози тіл, складки одягу, вирази облич та навіть деталі зачісок. Метод справив величезне враження на сучасників, адже вперше археологія показала не лише руїни чи предмети, а й сам момент людської трагедії.
Згодом технологію вдосконалили. Сьогодні вчені використовують комп'ютерну томографію та рентгенівські методи, щоб досліджувати кістки всередині гіпсових форм без їх пошкодження. Це дозволяє визначати стать, вік, стан здоров'я та навіть особливості харчування мешканців Помпеїв. Дослідження показали, наприклад, що у багатьох жителів майже не було карієсу через низьке споживання цукру та високий вміст фтору у воді регіону.