Техно
Техно
Live
Переглядів: Час читання:6 хв

Журнальний столик у нью-йоркській квартирі виявився підлогою імператора Калігули

Фрагмент корабля Калігули, з якого зробили журнальний столик

Фрагмент корабля Калігули, з якого зробили журнальний столик / The New York Times

Якось на презентації книги в Нью-Йорку чоловік гортав видання про давній камінь. Він зауважив, що одна з фотографій на сторінках – це мозаїка його сусідки.

Як з підлоги зробили стіл

Італійський експерт із давнього мармуру Даріо дель Буфало не вірив власним вухам, коли почув про це. Він особисто помістив у книгу фото мозаїки, яка зникла кілька десятиліть тому. Колись вона прикрашала плавучий палац римського імператора Калігули, а тепер виявилася журнальним столиком у приватній квартирі, пише Daily Galaxy.

 
Adv

У ювелірному магазині Bulgari на П'ятій авеню відбувався захід. Це була лекція і підписання книги про порфір. Так називають пурпурно-червоний камінь із вкрапленнями кристалів, який римські імператори цінували понад майже будь-які інші матеріали.

За сусіднім столиком сиділа Гелен Фіоратті, продавчиня антикваріату з Нью-Йорка. Поряд із нею – молодий чоловік у дивному капелюсі. У якийсь момент Даріо дель Буфало почув, як цей чоловік говорить до Гелен Фіоратті: "О, Гелен, дивись, це твоя мозаїка". Він побачив фото мозаїчної підлоги Калігули на тій самій картинці з книги.

Реклама

Дель Буфало поспіхом завершив підписання, знайшов Фіоратті та її супутника і нарешті почув підтвердження: мозаїка справді слугує столиком у квартирі Гелен на Парк-авеню.

Фіоратті та її чоловік Нерео, журналіст, купили виріб в аристократичної італійської родини в 1960-х роках. Вони встановили його на основу, поставили у вітальні й тримали там приблизно 45 років.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Це була наша улюблена річ– прокоментувала Гелен Фіоратті пізніше в розмові з The New York Times.

Те, як саме влада вперше довідалася про мозаїку, досі лишається предметом суперечок. За однією версією, дель Буфало повідомив слідчих після зустрічі на презентації. Фіоратті висловила інше припущення в розмові з NBC News: італійська поліція могла впізнати столик на фотографіях її квартири, які роками раніше з'явилися в журналі Architectural Digest.

Через два тисячоліття після того, як вона служила підлогою на кораблі римського імператора, і десятиліття після її таємничого зникнення, ця мозаїка повернулася до Італії / Фото Міністерство культурної спадщини, діяльності та туризму

Плавучі палаци Калігули

Майже 2 тисячі років тому мозаїка належала до значно дивнішого оточення. На озері Гемі, невеликому вулканічному водоймищі приблизно за 30 кілометрів на південний схід від Рима, стояли два величезні кораблі, які замовив Калігула. Імператор, якого давні автори змальовували його і жорстоким, і нестабільним, правив з 37 до 41 року нашої ери.

Реклама

Жодне із суден не призначалося для звичайного плавання. Широкі й пласкі, завдовжки приблизно 70 і 73 метри, вони були плавучими палацами для спокійних вод озера. Один із них був завдовжки приблизно як Airbus A380.

Фотографія одного з двох римських кораблів, піднятих з озера Немі, зроблена в 1930 році / Фото є суспільним надбанням / The New York Times

Давні свідчення згадують на борту сади, лазні й проточну воду. Навіть труби несли імператорську мітку: на свинцевих трубах вигравіювали його офіційне ім'я – Гай Цезар Август Германік.

Палуби вкривала вишукана підлога з ретельно підігнаного каменю. Панель, яку згодом знайшли на Мангеттені, – це геометричний візерунок із зеленого й білого мармуру та порфіру площею приблизно 0,4 квадратного метра. Археолог Родольфо Ланчіані в 1890-х роках писав, що підлогу склали з кам'яних дисків завтовшки не більше за срібний долар.

Після вбивства Калігули в 41 році нашої ери кораблі затопили, можливо, щоб стерти пам'ять про його правління. Століттями вони лежали в мулі на дні. У XV столітті архітектор доби Відродження Леон Баттіста Альберті безуспішно намагався підняти їх на поверхню. Водолази почали діставати уламки в 1895 році.

Реклама

Повністю кораблі підняли лише в XX столітті. Беніто Муссоліні, який захоплювався Калігулою, наприкінці 1920-х наказав осушити частину озера. До 1932 року обидва корпуси витягли, а на березі збудували музей для суден і знайдених скарбів.

Над водою кораблі проіснували недовго. У 1944 році, під час Другої світової війни, у музеї спалахнула пожежа, яка майже повністю знищила античні судна. Причина досі викликає суперечки: мешканці Гемі звинувачують німецьких солдатів, що відступали, а за іншими версіями, до цього можуть бути причетні партизани.

Мозаїка з Мангеттена не мала слідів вогню. Слідчі припускають, що її вивезли з музею до пожежі або її взагалі ніколи там не виставляли. За другим сценарієм виріб після підняття з озера залишився в приватних руках. Як він потрапив до аристократичної родини, яка продала його Фіоратті, так і не встановили.

Реклама

Фіоратті стверджували, що продаж організував італійський поліцейський, відомий розшуком творів мистецтва, награбованих нацистами.

Це була невинна покупка– заявила Гелен Фіоратті в розмові з The New York Times.

З Парк-авеню назад до Гемі

Прокуратура Мангеттена по-іншому оцінила право на володіння мозаїкою. Слідчі вилучили її як вкрадене майно й організували повернення до Італії разом із двома іншими давніми артефактами. Нікому з Фіоратті не висунули звинувачень, а подружжя вирішило не оскаржувати вилучення.

В Італії камінь потребував уваги реставраторів. Вони відчистили сліди багаторічного домашнього використання, зокрема плями від кави, чаю й ваз із квітами. У 2021 році відреставровану мозаїку виставили в Музеї римських кораблів у Гемі, за кілька кроків від озера, де майже 2 тисячі років тому затонули імператорські судна.

Мер Гемі Альберто Бертуччі сказав, що мозаїка дає уявлення про надзвичайну розкіш на борту кораблів Калігули. Дель Буфало ж відчув провину перед Фіоратті. У розмові з журналістами він розповів, що йому було дуже шкода жінку, хоча й наполягав, що музею бракувало найкращого експоната.

Він уже виготовив переконливу копію давньої мозаїки. Задум такий: зробити ще одну для Фіоратті, щоб вона могла поставити її на основу у вітальні на Парк-авеню. Скульптор додав, що тоді його душі стане трохи легше.

Повʼязані теми:

Коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv