Деталі дослідження
Визначати, де розташоване джерело світла, можуть більшість живих організмів, навіть ті, що не мають звичних нам органів зору. Тваринам це корисно для орієнтації в навколишньому світі. Для рослин же це — першочергове завдання, адже від сонячних променів залежить фотосинтез. Рослини навіть навчилися повертатися слідом за рухом світла.
Дивіться також Рослини здатні поглинати більше викидів вуглекислого газу, ніж ми вважали
Як пояснює керівник дослідження, професор Університету Лозанни Крістіан Фанкхаузер, вчені взяли два екземпляри однієї й тієї ж рослини Arabidopsis thaliana (Гусимка звичайна), але одна з них отримала мутації, через які не поверталася своїми пагонами до світла. При цьому її стебло, на відміну від дикої версії, було прозорим. З'ясувалося, що колір стебла в диких рослин насправді був зумовлений наявністю повітря в міжклітинному просторі в різних тканинах рослини, зокрема в гіпокотилі — частині стебла паростка. У мутованого варіанта замість повітря містилася водна рідина.
Проростки Arabidopsis thaliana дикого типу (ліворуч) та мутанта (праворуч) / Фото CIG-UNIL
Досліджуючи цю цікаву особливість, вчені з'ясували, що в стеблах з рідиною і з повітрям світло поширюється по-різному. Тільки у диких паростків, де заповнені повітрям канальці чергуються з наповненими рідиною клітинами, світло всередині стебла заломлюється, переходячи з одного середовища в інше — виникають мініатюрні веселки. А це, своєю чергою, допомагає рослині зрозуміти, звідки виходить світло.
Крім цього, під час спостережень учені отримали додаткові дані про формування міжклітинних повітряних каналів. Їхні функції набагато ширші, ніж "зір". Наприклад, вони сприяють газообміну, а також дають змогу протистояти гіпоксії, тобто зниженню кількості кисню, у разі повеней.