Редакторка ГО "Спільнота родин Оленівки" Олександра Мазур розповіла 24 Каналу, що за весь цей час немає жодної інформації, що з військовими, які тієї ночі були в бараках. Єдиний спосіб, коли можна щось дізнатися – це поговорити із захисниками, які повертаються з полону.

До теми "Азову" – 10 років: шлях від Чорного корпусу до легендарної бригади

За 2 роки жодної інформації

У російському полоні залишається близько 700 бійців "Азову". Коли додому повертаються військові інших бригад, тоді є можливість розпитати, чи бачили вони когось з азовців. Але справді щось довідатись вдалося лише про кількох людей. Міжнародні організації, зокрема "Червоний Хрест" ніяких даних не надають.

Українські структури підтримують зв'язок з сім'ями полонених, але мовиться більше про підтримку ідей, проєктів, дізнатися щось про рідних, які перебувають у російському полоні практично неможливо.

Як триває розслідування теракту в Оленівці

Багато інформації закрито, бо розслідування конфіденційне. Українське слідство у цій справі досі ведеться, а міжнародне, ймовірно, ні. Інформації про нього взагалі немає. Разом з українською стороною триває підготовка до подання справи у Міжнародний кримінальний суд, але це також нелегко та займає час. Адже у цьому відомстві є чимало позовів від України.

Є зв'язок з ООН у тому сенсі, що коли ми пишемо до них лист, то відповідь приходить. Але це не свідчить про щось продуктивне, бо вони нічого не можуть зробити. Наприклад, ми пишемо лист до "Червоного Хреста" з проханням відвідати полонених. Відповідь приходить, але там пише, що Росія не допускає їх до наших військових,
– розповіла Олександра Мазур.

Тому фактично контакти є, але вони не конвертуються у жодну продуктивну діяльність.

Які акції проходять у світі на підтримку полонених

ГО "Спільнота родин Оленівки" вже ініціювала серію акцій в 11 країнах світу. Її присвятили тому, що в січні 2024 минуло півтора року з моменту страти військових в Оленівці.

На жаль, найбільше людей приходять у день роковин. Наприклад, 16 травня було 2 роки відтоді як почався вихід з "Азовсталі". Це сумна дата, але у цей день і в кілька наступних, люди входили на акції. Їх також планують у другу річницю масової страти бійців.

Як мистецтво й творчість допомагають полоненим

ГО співпрацює з "Креативною Січчю". Вони розробили айдентику, логотип організації, багато ілюстрацій. Зараз до 2 річниці виходу з Азовсталі створили серію робіт, які присвячені цій сумній події. Роботи розішлють діаспорам, які виходитимуть з ними на різноманітні акції.

Просто вийти з плакатом, який зроблений власноруч, не дає такого ефекту. Тому візуалізація дуже важлива

Як допомогти родинам полонених

Важливо виходити на акції, адже це не займає багато часу та може зробити кожна людина. Це не складна справа, але своєю участю ви покажете, що пам'ятаєте про полонених, а тема вам не байдужа. Варто зауважити, що акції присвячені не лише азовцям, але й усім українським полоненим.

"Коли люди повертаються з полону, то їм дуже приємно бачити, що про них пам'ятали, що на них чекали не тільки родина і друзі, але всі українці. Зараз є багато проєктів, до яких можна долучатися як спеціалісти чи просто як волонтери. Наприклад, культурні заходи, інформаційні акції – так завдяки різним каналам комунікації можна поширювати тему полону", – підсумувала редакторка ГО "Спільнота родин Оленівки".

Останні новини про захисників "Азовсталі"

  • Україна попрощалася з наймолодшим захисником "Азовсталі" Назарієм "Грінкою" Гринцевичем. Він загинув 6 травня у бою. У березні 2024 року йому виповнився 21 рік. До "Азову" він приєднався ще до повноліття, у 19 вже обороняв Маріуполь. Пройшов російський полон, а тоді знову повернувся на фронт.
  • У Кривому Розі попрощалися з морпіхом Сергієм Мар'яненком, який загинув ще у 2022 році на "Азовсталі". Тільки через 2 роки його тіло передали рідним. Разом з іншими захисниками йому вдалося прорватися на металургійний комбінат. Але невдовзі він загинув, відбиваючи російський штурм.
  • Бійці "Азову", які повернулися з полону, продовжують службу. Артилерист бригади Святослав Сірий розповів, що військові навіть не розглядали іншого варіанту. Вони продовжуватимуть воювати заради тих, хто досі в полоні та в пам'ять про загиблих побратимів.