Теракт під Волновахою, Донецький аеропорт і вирок Сенцову: що пережила Україна у 2015 році

21 серпня 2021, 13:30
Читать новость на русском

В історію українського війська назавжди вписані золотими літерами Донецький аеропорт і Дебальцеве, як і ще багато битв російсько-української війни. У них українці показали себе хорошими воїнами.

Україна вчилася воювати, тому 2015 рік – це передусім тривожні звіти з фронту. Ціна цієї науки дуже велика, адже кращі з кращих віддавали життя, аби не впустити війну далі.

До теми Розстріл Майдану, окупація Криму і війна на Донбасі: 2014 рік став переломним у житті України

Теракт під Волновахою

Бойовики 13 січня обстріляли з артилерії пункт пропуску поблизу Волновахи. Під снаряди потрапив рейсовий автобус "Златоустівка – Донецьк", пасажири якого проходили паспортний контроль.

Внаслідок атаки загинули 12 осіб, ще 18 поранили. Фрагменти обстріляного автобуса тодішній президент Петро Порошенко привіз із собою на Всесвітній економічний форум.

У мене в руках частинка автобуса із Волновахи, пронизана частинками російських снарядів, які б'ють по моїх людях. Для мене це символ терористичної атаки проти моєї країни,
– заявив Порошенко. 


Петро Порошенко привіз фрагмент обстріляного автобуса / Фото EPA

Наступ на Маріуполь

Через півтора тижня російські бойовики застосували зброю масового ураження проти мешканців Маріуполя. Вже 24 січня бойовики зранку обстріляли мікрорайон Східний та блок-пост українських військових в селищі Виноградне. Тоді загинули 30 людей, ще 92 маріупольців поранили.

Наступ бойовиків на Маріуполь зупинила українська артилерія. Вогнем у відповідь ліквідували 4 з 6 ворожі установки "Град". Маріупольця Валерія Кірсанова, затриманого за підозрою в коригуванні вогню бойовиків, судили впродовж 6 років і зрештою він вийшов на волю за "законом Савченко" у 2019 році.

Дивіться випуск "Україна 30" про 2015 рік: відео

Оборона Донецького аеропорту

Попри зимові свята, на Сході України точилися активні бойові дії в кількох точках. Найвідоміша з них – Донецький аеропорт, фактично передмістя Донецька, захопленого бойовиками.

Летовище бойовики намагалися захопити ще влітку 2014 року. Однак ці плани зірвали спочатку бійці українських спецпідрозділів, а згодом там воювала армія і добровольці.

Якщо нас там недооцінювали, казали, що "хохли вони воювати не вміють", то після ДАПу кардинально змінилося ставлення до українського війська. Звичайні слюсарі й будівельники змогли накрошити там еліту російського спецпризначення,
– розповів учасник боїв Руслан Ярмолюк.

Вже станом на грудень 2014 року, внаслідок боїв будівлі Донецького аеропорту перетворилися на руїни. До початку зими ДАП вичерпався як плацдарм, з якого можна було малою кров'ю завдати противнику відчутних ударів. 

Населені пункти довкола вдалося відвоювати, а от деблокувати летовище й почати наступ на Донецьк можливості не було. Диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці, впала 13 січня. У новому терміналі бої точилися за різні поверхи. На фінальних етапах битви українці утримували перший, а підвал та верхні поверхи контролювали сепаратисти. Під виглядом гуманітарної місії бойовики пронесли у термінал вибухівку.


Бої за Донецький аеропорт / Фото Getty Images

Перекриття термінала 19 січня підірвали. Наступного дня – знову вибух. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських воїнів. Уже через 22 січня числа вцілілі українці вийшли із термінала. Однак чимало поранених і контужених потрапили в полон.

Завдяки тому, що ми тримали аеропорт, вистояло Запоріжжя, вистояв Дніпропетровськ, вистояв Харків,
– розповів один із керівників оборони ДАП Олег Мікац. 

Довідка. Офіційно оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Насправді – 244.

Після захоплення бойовиками руїн нового термінала, на території летовища українці билися ще 2 дні. Вони утримували позицію "Пожарка" у пожежному депо між новим терміналом і диспетчерською вежею. Керував бійцями Максим Ридзанич із позивним "Адам". Менше ніж за 2 місяці після оборони ДАПу він поліг в бою із диверсійною групою бойовиків.

Бої за Дебальцеве

Новим випробуванням став наступ бойовиків на півночі Донеччини. Ключові битви відбулися на Дебальцівському виступі, який сформувався під час боїв влітку й восени 2014 року.

Українська армія контролювала дорогу до Бахмута (тоді ще Артемівська), по якій тривало постачання групи військ на відносно невеликому плацдармі – 40 кілометрів завдовжки й до 20 кілометрів завширшки. Він "нависав" над Горлівкою, а у ширшому плані – над Макіївкою, Шахтарськом та Донецьком. Бойовики почали наступ 25 січня. Росія, окрім найманців, пригнала на цю ділянку кадрових військових, танки та артилерію.

Варто прочитати Кривавий 2013 рік Незалежності: найрезонансніші події, які сколихнули Україну та світ

Паралельно із боями за Дебальцівський плацдарм, у Мінську тривав переговорний процес. Формально він завершився підписанням перемир'я, яке росіяни, звісно, й не думали виконувати.


Новим випробуванням стали бої за Дебальцеве / Фото Getty Images

Масованим ударом росіяни зайняли Вуглегірськ і Логвинове, а далі – перерізали дорогу на Бахмут.

Було підписане припинення вогню з 00:00 15 лютого. На той момент ми повністю утримували дебальцівський виступ і саме місто. 16 (лютого – 24 канал) вогонь не припинився, він тільки нарощувався,
– зазначив ексначальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко.

Українські війська відійшли зі зброєю і технікою. Росіянам добряче дісталося. Вихід з Дебальцевого став українським Дюнкерком. Фронт вирівнявся по лінії, відомій як Світлодарська дуга.

Вирок у справі Сенцова

Російський суд 25 серпня 2015 року виніс вирок у справі українського режисера Олега Сенцова та "анархіста" Олександра Кольченка, засудивши їх до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.

У полоні росіян вони проведуть довгі 4 роки й влітку 2019 року зможуть повернутися додому.


Російський суд виніс вирок Олегу Сенцову / Фото Getty Images

Поки Росія "клепала судилище", на поверхню випливло чи не наймасштабніше шахрайство в історії сучасного спорту. Московських чемпіонів вивели на чисту воду із допінгами. Якщо в спорті відповісти можна було лише знімаючи росіян зі змагань і забираючи медалі, то в справах військових час "попереджень" закінчився.

Збиття російського літака

Вже 24 листопада 2 російські Су-24 перетнули турецький повітряний кордон. Після 5 хвилин вмовлянь і попереджень, по "іванах" відкрили вогонь. Збиття одного із Су-24 було першим знищенням російського чи радянського військового літака членом НАТО з 50-х років ХХ століття. Це стало чітким сигналом, після якого літаки Росії у Сирію літали дуже акуратно й боком обходили турецьке небо.

Щодо політичних наслідків, то стосунки між Туреччиною і Москвою відверто погіршилися. Гнів Москви був більше безглуздим, ніж нещадним. Нічого, крім війни із турецькими помідорами та заборони росіянам відпочивати на курортах, Кремль не зміг придумати.

Читайте також Оновлений парламент та резонансні вбивства: чим запам'ятався 2012 рік, крім Євро в Україні

Впродовж наступних 2 сезонів у турецьких готелях було по-особливому комфортно відпочивати без ризику зіпсувати собі настрій зустріччю сусіда із Тагілу.

Позбавлення Януковича статусу президента

Рани Майдану у 2015 році ще не загоїлися. Тоді почався заочний суд над Віктором Януковичем. Верховна Рада позбавила його статусу президента України.


Віктора Януковича позбавили статусу президента / Фото 24 каналу

З Росії прийшла новина, що під час катання на автомобілі на озері Байкал загинув Віктор Янукович-молодший, провалившись під лід.

Савченко – політична бранка Кремля

У новинах увага сфокусувалася на Надії Савченко. Тоді вона була головним політичним бранцем Кремля. У російській в'язниці Савченко ініціювала прийняття закону, що зараховує засудженим день в СІЗО за 2 дні у в'язниці.

Водночас у 2015 році потрапила під заборону Комуністична партія. Цим в Україні "прикрили" діяльність одного із головних лобістів інтересів Кремля в українській політиці. Звісно, це був лише кіготь, вирваний із російської лапи впливу

Корупція у ФІФА

Федеральні прокурори США взялися за топменеджмент, який звинуватили в корупції та відмиванні грошей. За хабарі керівництво ФІФА віддало право на проведення Чемпіонату Світу у 2018 році Росії й Катару у 2022 році. Наприкінці травня 2015 року, зокрема й через ці рішення, проти 14 посадовців ФІФА висунули обвинувачення в корупції.

Керівника організації Йозефа Блаттера спочатку усунули із посади на 90 днів, а згодом взагалі відсторонили від футбольної діяльності рівно на 8 років.

Більше випусків програми "Україна 30" можна переглянути за посиланням.

Про децентралізацію в Україні, активізацію ІДІЛ та вбивство Бориса Нємцова в Росії – дізнайтесь у програмі.