Торгові війни, діджиталізація та Угода про Асоціацію з ЄС: що має врахувати Україна
Однією з основних форм комунікації у світі є торгівля. Але поруч з пошуком спільних точок дотику існує таке поняття як торгові війни. Найбільш відомою подібною війною останнього часу можна вважати економічне протистояння між Китаєм та США, яке досягло апогею за адміністрації Дональда Трампа.
У чому полягає мистецтво захисту від сучасних викликів – обговорили експерти під час пресконференції про торгові війни. Про що йшлося – читайте далі.
Читайте США і Євросоюз намагаються витіснити Китай з ринку високих технологій
Через нову реальність, коли багато країн намагаються нав'язати власні правила міжнародної торгівлі, треба вміти захищатися. Тому не дивно, що слоганом щорічної конференції про торгові війни від юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" разом з газетою "Юридична практика", яка пройшла 5 жовтня, є саме мистецтво захисту.
Національний протекціонізм та дорослішання
Попередньо відповівши на питання журналістів, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина виступила зі вступною промовою про перегляд Угоди про Асоціацію з ЄС.
Ольга Стефанішина / Фото "Ілляшев та Партнери"
Угода про Асоціацію з ЄС – документ, який підписала Україна 2014 року. Повністю він запрацював 2017 року. Кабінет Міністрів України 2020 року вирішив переглянути документ задля приведення до поточних політичних та економічних реалій.Ольга Стефанішина заявила, що триває рух до лібералізації торгівлі. Також чиновниця заявила про плани та поточні виклики.
Детально Угоду про асоціацію України з Євросоюзом планують оновити, – Мінекономіки
Підписання угоди про спільний авіаційний простір з ЄС планується на 2022 рік. У 2021 році поруч з власне європейською інтеграцією актуальними стали питання саме енергетичної безпеки. Росія використовує фактор нафти та газу у своїй доктрині національної безпеки, а також у власній геополітичній грі.
Також Стефанішина охарактеризувала період 2020-2021 років як дорослішання від святої віри в правила до реального діалогу, реальних торговельних дискусій. Без перебільшення нинішню ситуацію можна описати як Третя торговельна світова війна, а національний протекціонізм став трендом не лише України, але й всього світу.
За великим рахунком діалог України з Євросоюзом нині став більш вимогливим для обох сторін переговорного процесу. Це при тому, що Україна лише десяток років тому почала реально боротися за ринки збуту.
Тарас Качка про перегляд Україною Угоди про Асоціацію з ЄС:
Торговельні дискусії мають відповідати національним інтересам. Хоча маємо й певну натягнутість у взаєминах Україна – ЄС. Це стосується в першу чергу торговельних бар'єрів,
– резюмувала Стефанішина.
Нагадаємо, 12 жовтня у Києві відбудеться 23-й міжнародний саміт Україна – ЄС. І важливо, щоб Україна була не лише споживачем політики ЄС, але й учасником дискусій під час їхнього вироблення. На думку Стефанішиної, українська промисловість не повинна бути під тиском зеленого переходу.
Євросоюз до 2050 року прагне зробити Європу нейтрально кліматичними континентом, перед цим суттєво зменшивши викиди вуглецю в атмосферу (в середньому на половину).
Ольга Стефанішина про саміт Україна – ЄС:
Нині Україні важливо формувати торговельні союзи. Водночас Україна чітко виконує директиви Євросоюзу, зокрема в створенні нових ринків, заявила Стефанішина. Це стосується також Закону про донорство, Закону про ринок деревини.
І це все триває в той час, коли Росія розганяє маніпуляції навколо того, що Україна складає конкуренцію ЄС, посилюючи тиск на європейських політиків, щоб ті зняли чи принаймні посилили санкції проти Кремля, накладені за анексію Криму 2014 року.
Олена Омельченко та Ольга Стефанішина / Фото "Ілляшев та Партнери"
Поруч з Євросоюзом стратегічним торговельним партнером України є Китай.
Нині формується двостороння угода про преференційні умови торгівлі,
– заявила Стефанішина.
Суть торгової війни між Китаєм та США:
Глобалізація не влаштовує всіх гравців
Темою першої сесії конференції стали зовнішньоекономічні вектори України. Під час свого виступу заступник міністра економіки України, а також торговий представник України Тарас Качка наголосив на тому, що ми нині спостерігаємо стратегічне протистояння правил ЄС та США.
Тарас Качка / Фото AgroNews
У сучасній торговельній політиці найбільш важливими речами є упорядкування клімату, діджиталізація, а також переналаштування торгових ланцюгів. Глобалізація зразка 2015 року нині не влаштовує всіх гравців. Також ми спостерігаємо боротьбу за правила в кліматі. Торгівля, це в тому числі й продовольча безпека й питання розвитку суспільства.
З події 2021 року формують сучасну політику – одна з них вже відбулася. Мова йде про саміт ООН з продовольчих систем. А найближчим часом пройде в Глазго міжнародний кліматичний саміт (1-12 листопада), а також наприкінці листопада – на початку грудня засідання міністерської комісії СОТ.
За темою Токіо опинилося в центрі "каструлі зі спагеті": уривок з книги українського посла в Японії
Досить запекла дискусія між учасниками сесії (Назар Бобицький, Станіслав Зінченко, Олександр Домбровський) виникла навколо вуглецевого тарифу – це коли бізнес та промисловість мають сплачувати додатковий податок через забруднення навколишнього середовища. В Україні нині триває процес його унормування в юридичній площині.
Директор Брюссельського офісу UBTA Назар Бобицький наголосив, що неправильно уявляти Євросоюз як щось монолітне. Це інтереси 27 країн-членів, які до певної міри приходять до консенсусу. Україні треба бути готовою до поточних викликів, в тому числі й щодо кліматичних змін.Вже друга й завершальна сесія конференції стосувалася більше торгової самоізоляції. Там обговорювалися питання захисту національного виробника та захисту конкуренції.
Відео конференції про торгові війни:
Як висновок можна сказати, що мистецтво захисту від торгових воєн полягає в підтримці вітчизняного виробника, розуміння світових тенденцій та відстоюванні національних інтересів із врахуванням іноземних торговельних партнерів.