Трамп почав люті чистки у Білому домі: як розгром республіканців на виборах посилить Україну

Корабель Трампа пішов на дно значно швидше, ніж багато хто очікував, і тепер найближче оточення або рятується втечею, або готується стати черговими цапами-відбувайлами. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Втеча соратників і пошук крайніх

Першим тривожним дзвінком для Трампа стала поведінка його власного віцепрезидента. Джей Ді Венс уже щосили дистанціюється від шефа. Випадково чи цілком свідомо, але він фактично намагається переписати історію власної участі в цій каденції. Венс публічно виправдовується опитуваннями й заявляє, що причиною нищівного фіаско стала війна та інфляція. Мовляв, це не його вина, він же попереджав, а виборці просто відвернулися через помилкові авантюри. По суті, ми бачимо класичну картину: щури першими тікають із судна, що тоне, сподіваючись зберегти бодай якісь політичні перспективи на 2028 рік.

Але Венс не єдиний, хто намагається скинути із себе токсичний тягар трампізму. На тлі розгрому в партії почалися тектонічні зсуви. Трамп не терпить поразок, а тому в його адміністрації вже готують масштабні кадрові ротації, намагаючись списати власний провал на підлеглих. Під ударом опинилися ключові фігури. Зокрема, дедалі гучніше говорять про зміну держсекретаря Марко Рубіо, якому вже начебто шукають заміну серед лояльніших персонажів на кшталт посла в Індії Серджіо Гора.

Рубіо, який носить черевики на сорок п'ять розмірів більші, ніж його реальний політичний масштаб, уже й сам розуміє, що відмитися від співпраці з Трампом буде майже неможливо. Він заявляє, що не балотуватиметься у 2028 році, наївно розраховуючи пересидіти бурю до 2032 року, коли про його зраду інтересів США, Європи та України буцімто забудуть. Не забудуть. Американці – це не російське суспільство з амнезією, тут репутація фіксується назавжди. Кандидатами на виліт стають і голова апарату Сюзан Вайлс, і спікер Майк Джонсон, який раптом зрозумів, що його кар'єра в керівництві меншості вичерпана, і стільки молитов, скільки потрібно для порятунку Трампа, він просто не знайде.

Крах руху MAGA та викинуті на вітер мільярди Маска

Рух MAGA, схоже, остаточно вичерпав свій ресурс. Соціологічні опитування напередодні виборів яскраво показали: навіть запеклі прихильники Трампа почали соромитися свого вибору. Реєструючись як республіканці, люди брехали соціологам, що не голосували за нього, або просто проігнорували дільниці. Американське суспільство відкинуло ту дику корупцію, витискання з посад і зневагу до базових цінностей, які нав'язував цей рух. Це була своєрідна відрижка американської системи, і вона нарешті закінчилася.

Не менш показовою стала історія з Ілоном Маском, який став найбільшим донором в історії проміжних виборів, вгативши майже пів мільярда доларів у кишені республіканських кандидатів. Підсумок виявився жалюгідним: гроші просто пустили за вітром. Із сорока трьох кандидатів, кампанії яких фінансував мільярдер, абсолютна більшість із тріском програла, пропустивши вперед демократів навіть у традиційно консервативних округах. Виявилося, що навіть володіння гігантською соцмережею та необмежений фінансовий ресурс не здатні зламати волю виборців, які втомилися від цинізму й популізму.

Оптимізм Києва та нова реальність для України

У цьому контексті надзвичайно влучно прозвучала заява Президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDF. Він чітко поставив на місце Ілона Маска та подібних ділків, наголосивши, що гроші не дають права втручатися в політику та внутрішнє життя інших держав. За всю допомогу ми вдячні, але треба знати своє місце. Те, що мільярдер, який підтакував ідеям зміни керівництва України, розгромно програв на власному полі в США, є надзвичайно показовим уроком.

Ба більше, Київ має всі підстави розраховувати на те, що політичний ландшафт підтримки України у Сполучених Штатах суттєво зміниться на краще. Зеленський абсолютно справедливо зазначає: ми очікуємо, що демократична більшість разом зі здоровою частиною республіканців голосуватиме за розширення допомоги, і ця підтримка знову стане стабільною та двопартійною. Демократи вже готують нові законодавчі ініціативи й масштабні пакети військової допомоги для наших Збройних Сил, не збираючись чекати січня. Трамп хоч і погрожував бути "містером вето", тепер виявився настільки послабленим, що навряд чи наважиться відкрито піти проти волі Конгресу та власного народу.

Переляк у Кремлі та зуби від Європи

Цікаво спостерігати, як від цих новин перекосило обличчя кремлівських рупорів. Дмитро Пєсков, коли його запитали про наслідки виборів у США, виглядав абсолютно розгубленим і лише безпорадно м'ямлив про "миротворчі зусилля" Трампа та гуманітарні місії Меланії. Розрахунки Путіна на те, що слабкий американський президент здасть йому Україну, розбиваються об нову політичну реальність. Тим паче, що підкилимні оборудки вже сиплються: російські танкери, які рухалися в межах дизельних домовленостей, уже розвертаються й шукають, куди б скинути підсанкційний товар.

Водночас Європа відчула слабкість Трампа і нарешті показує зуби. Євросоюз навідріз відкинув спроби Вашингтона відновити постачання російського газу через українську територію, не бажаючи фінансувати маразматичні амбіції Кремля. Для нас це чіткий сигнал: трансатлантична солідарність повертається, а спроби загнати Україну в глухий кут провалилися.

Трамп може скільки завгодно шукати винних у своєму оточенні й карати соратників, але реальність невблаганна: баланс сил змінився, і цей перелом грає виключно на користь нашої перемоги.