Шахраї та рабство: які ризики приховує трудова міграція
Останнім часом трудова міграція з України лише набирає обертів. Люди виїжджали з країни з різних причин: хтось хотів заробити гроші для купівлі квартири, інші планували залишитися жити там, куди поїхали працювати, дехто просто прагнув знайти стабільну роботу та гідну зарплатню. Втім, трудова міграція не завжди може допомогти у розв'язання проблем, а часто може, навпаки, лише додати нових.
Розповідаємо про те, з якими труднощами доводиться боротися українським трудовим мігрантам, скільки вони можуть заробити та як на все це вплинув карантин.
Цікаво Зарплатня від 10 тисяч та попит на водіїв: які професії потрібні у карантин
10% українців назавжди виїхали за кордон
Статистичні дані з приводу того, скільки українців перебуває на роботі за кордон доволі невтішні. На початку карантину у 2020 році прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив про те, що з-за кордону повернулося приблизно 2 мільйонів трудових мігрантів.
У грудні 2019 року Кабінет міністрів оприлюднив інформацію, де говориться, що починаючи з 2010 року з України виїхало та не повернулося близько 4 мільйонів українців, що складає майже 10% населення. Найбільш популярними країнами для міграції залишаються Польща, Німеччина, Чехія, Росія, Італія, Білорусь і т.д.
Загалом, згідно з дослідженням VoxUkraine, загальний обсяг трудової міграції у 2017 році склав щонайменше 2 мільйони осіб, але трудова міграція з України уповільнилася у 2019 році. Однією з можливих причин називали зменшення різниці в заробітній платі. У 2020 році кількість тих, хто поїхав на заробітки за кордон також зменшилася, адже весь світ зачинили на локдаун. Втім, були й інші причини.
Опитування OLX Робота показало, що пандемія COVID-19 вплинула на роботу за кордоном у 58% респондентів, 7% опитаних зізналися, що через пандемію вирішили взагалі відмовитися від роботи за кордоном.
Серед них найбільш вагомими причинами зробити таке рішення стали:
- для 40% опитаних – зменшення оплати праці;
- для 26% – бюрократичні ризики (наприклад, пов’язані з документами для перетину кордону, візами);
- для 23% – скорочення до нижчої посади чи звільнення;
- для 18% – обмеження соціальних гарантій з боку роботодавця;
- ще для 18% – ризики для здоров’я через пандемію.
78% опитаних розповіли, що працедавці не запровадили ніякої допомоги у зв’язку з пандемією (юридична/бюрократична підтримка, запровадження медичного страхування / фінансова підтримка, тощо). Тобто, частіше за все за бажання виїхати працювати за кордон пошукачі можуть розраховувати виключно на свої сили під час вирішення питань із працевлаштуванням чи перетином кордону,
– пояснюють аналітики.
Шахраї та трудове рабство: ризики для заробітчанина
Окрім карантину та страху захворіти, є ще цілий ряд ризиків з якими стикають трудові мігранти. У компанії Jooble кажуть, що значно ускладнились можливості щодо перетину кордону. Крім того, що людям необхідно мати повний пакет документів підтвердження легальності працевлаштування, їм потрібні додаткові кошти та час для можливого проходження карантинної ізоляції в країні працевлаштування.
Робота за кордоном завжди несе певні ризики для пошукачів, серед найпоширеніших – шанс через шахрайські дії роботодавців працевлаштуватись не легально та без медичної страховки чи допомоги, зіштовхнутись із затримками, неповними виплатами заробітних плат або їх відсутністю, додатковими незапланованими витратами чи навіть депортацією,
– кажуть у компанії.
Українці, які хочуть працювати за кордоном часто стають жертвами шахраїв / Фото Pixabay
Руслана Бровчук, експерт з міжнародного працевлаштування, генеральний директор компанії "Перша Віза", зауважила, досвід працевлаштування за кордоном може бути геть не позитивним.Це пов’язано з тим, що громадяни України не завжди ретельно вивчають законодавчі моменти та звертаються до посередницьких компаній з сумнівною репутацією.
Наприклад, легальне працевлаштування у більшості європейських країн можливе за дотримання низки вимог. Для людей без досвіду роботи та без знання мови шлях до роботи закритий. Проте активно пропонуються вакансії у цих країнах, наприклад у Німеччині. Заманюють кращими зарплатами, а на практиці виходить, що людина працює нелегально і відповідно при потребі не може звернутися по захист. Часто в таких випадках заробітну плату не виплачують в повному обсязі,
– пояснила Бровчук.
Звісно, є ряд країн ЄС, які більш лояльних до українських заробітчан, як, наприклад Чехія та Польща. Але потрібно виконати правильну процедуру, підготувати та заповнити всі необхідні документи та знайти надійну компанію.
Лілія Кравцова, юрист холдингу OMI GROUP, каже, що є три основні шляхи для пошуку роботи:
- піти до посередницького агентства в Україні;
- звернутися до іноземної фірми;
- вести переговори безпосередньо з іноземним наймачем.
Але в кожного із цих варіантів існують певні ризики. Посередницькі агентства мають право здійснювати свою діяльність на підставі спеціальної ліцензії, яку нині видає Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Втім, українці часто не перевіряють надійність компанії та стають жертвами шахраїв, які відправляють неправдиву інформацію, що агентство готове їх працевлаштувати.
Вони просять оплатити посередництво, тобто інформацію та контакти вакансії за кордоном. Навіть показують ліцензію, яка регламентує законне надання послуг посередництва. Після цього пропонують переказати кошти на картку. Вже потім виявляється, що картка та ліцензійний документ не мають нічого спільного з вакансією,
– каже Кравцова.
Ще один страшний аспект з яким можна зіткнутися – це торгівля людьми.. Міністерство соціальної політики повідомляло, що з 2018 року майже 49 тисяч українців постраждали від дій злочинців, що незаконно їх утримували. Тільки за роки незалежності жертвами торгівлі людьми стали понад 230 тисяч осіб.
В основному ці люди були вимушені працювати на полях, у будівництві, промисловості без дотримання належних умов безпеки, повноцінного харчування, санітарних норм. Юристка додає, що вони повністю ізольовані від суспільства, утримані під охороною, без документів, що, як правило, вилучають для того, щоб "легалізувати знаходження у країні".
Найчастіше за кордоном українці працюють на робітничих спеціальностях / Фото Pixabay
Наприклад, нещодавно, на Чернігівщині затримали жінку, яка займалась переміщенням молодих дівчат в Росію для подальшої сексуальної експлуатації. Ще раніше затримали громадянина Туреччини, який вербував українок на заробітки у борделі країн Євросоюзу.
У Польщі власниця підприємства, вивезла знепритомнілого під час роботи українця до лісу і там його залишила, де він і помер. На жаль, такі історії трапляються досить часто та убезпечитись від них складно.
З року в рік злочинці вдосконалюють свої методи пошуку та заманювання до своїх лав. Вони шукають одиноких людей у соціальних мережах, на сайтах знайомств, знайомляться на вокзалах, у кафе, тощо. Заздалегідь готують легенди, документи, ліцензії, сертифікати, щоб здаватися авторитетними роботодавцями,
– каже Кравцова.
Вона додає, що при працевлаштуванні через посередника окрім перевірки наявності ліцензії слід уточнити, з якими країнами та конкретними організаціями в цих країнах фірма має договори, а також які в даному договорі визначені спеціальності.
Багато мігрантів, особливо ті, хто не має документів або зайнятий в нелегальній праці, не можуть попросити кваліфікованої та законної допомоги у випадку хвороби, безробіття або соціальних виплат. Подекуди не можуть отримати інформацію про здоров'я, відповідно мовним і культурним традиціям, про свої права та правила профілактики інфекцій,
– підсумувала Кравцова.
Також цікаво Робота в Україні: яких вакансій стало менше, а на кого попит зростає
Скільки можуть заробити українці за кордоном
Найчастіше українці за кордоном працюють саме на робітничих спеціальностях. Олена Кірільєвніна, керівника напрямку по роботі з партнерами Jooble, зазначила, що рівень зарплат у більшості вакансій для "синіх комірців" в Україні все ще в рази менший, ніж в Європі, тому навіть зараз люди шукають можливості влаштуватись на роботу поза межами країни.
Руслана Бровчук додає, що, наприклад, якщо ми говоримо за Польщу, то з 1 січня 2021 року тут збільшилась мінімальна заробітна плата до 2800 злотих (близько 21 тисячі гривень). Якщо працівник має договір погодинний, то його годинна ставка розпочинається з 13 злотих. Тобто це мінімум.
Середня зарплатня різноробочих в Україні досягла 20 тисяч гривень / Фото Pixabay
Згідно з даними рекрутингових порталів, попит на робітничі спеціальності зріс і в Україні. Найбільш популярними серед спеціалістів залишаються водії, продавці та вантажники. Попит на робітничі процесії є завжди, до того ж конкуренція у цій сфері доволі низька. Так, аналітики grc.ua розповідають, що вакансії перекривають потребу на 46%. На одну посаду умовний конкурс 2 особи.
Аналітики OLX Робота називають 10 найбільш популярних робітничих фахівців та середню зарплатню, яку їм пропонують:
- Водій – 19 000 гривень.
- Продавець – 9 500 гривень.
- Вантажник – 10 250 гривень.
- Охоронець – 10 500 гривень.
- Слюсар – 15 000 гривень.
- Кур’єр — 13 500 гривень.
- Кухар — 10 250 гривень.
- Швачка — 11 000 гривень.
- Прибиральник — 6 000 гривень.
- Різнороб — 11 000 гривень.
Бачимо, що різниця у зарплатах в Україні та країнах Європи майже зникла і це, якщо говорити про робітничі спеціальності. Тоді як, наприклад, фахівцям у сфері "Продажі" пропонують від 10 до 50 тисяч гривень. До того ж працівники в Україні все ж більш захищені та мають соціальні гарантії, і їм не потрібно хвилюватися через те, що у будь-яку мить вони можуть залишитися у чужій країні без знання мови, грошей та знайомств.