Турчинов пояснив, чому Україна не зуміла завадити анексії Криму
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов наголошує, що анексії Криму перш за все посприяли Харківські угоди, а також зрада з боку тодішнього керівництва ВМФ і руйнівний стан ЗСУ, низький рівень забезпечення, відсутність бойового досвіду.
Про це він розповів у коментарі "Українській правді".
"1 березня Рада Федерації РФ дозволила Путіну ввести війська на територію України. Політичним прикриттям для такого рішення стало звернення Януковича. Швидко нарощується 80-тисячне угруповання російських військ біля нашого кордону. Танки, артилерія, системи залпового вогню, штурмова авіація. Наша розвідка доповідає про повну готовність РФ до вторгнення", – зазначив він.
Читайте також: Українська армія з чорноморським флотом Росії здружилися, – свідок про анексію Криму
За його словами з посиланням на дані Міноборони, тоді Україна задля не допуску анексії півострова могла використати лише дві батальйонно-тактичні групи та ще кілька зведених підрозділів загальною чисельністю до 5 тисяч осіб.
Все, що можливо, в нашій армії було приведено в повну бойову готовність. Починаємо оперативне перекидання військ до північного кордону і на схід. Особливо вразливим був чернігівсько-київський напрямок. Якби російські танки зайшли з боку Чернігівської області, то за півдня могли бути вже в Києві з Януковичем в обозі. Однак щоб розв'язати собі руки і зосередитися на захопленні материкової України, росіянам треба було завершити окупацію Кримського півострова,
– стверджує секретар Ради нацбезпеки.
Також Турчинов зазначив, що після ультиматуму з боку російського генштабу (до 12 години ночі 2 березня 2014 року всі українські військові мають здати зброю та здатися, інакше росіяни починають штурм всіх місць дислокації українських військових частин у Криму), позиція оборонного відомства була такою: робіть що завгодно, але не допустіть цього штурму.
Відтак, він зателефонував до Кремля та заявив, що у разі штурму віддав наказ стріляти на ураження, щоправда у той же час розумів, що його команду виконають далеко не всі.
Читайте також: Чому за три роки окупації влада не розробила стратегію повернення Криму
"Але інших варіантів у мене не було. Тоді штурм не відбувся, і ми отримали життєво важливий для нас додатковий час. Було ще декілька небезпечних та трагічних ситуацій, коли ті, хто залишились в Криму, не могли захищати військові частини. На емоціях, я навіть прийняв рішення щодо силового розблокування Донузлаву та штабу ВМС. Я збирався особисто керувати операцією. Тоді керівники силових структур зупинили мене. Розвідка доповіла, а згодом і росіяни це підтвердили, що планували збивати усі наші військові літаки, які спробують сісти в Криму", – наголошує посадовець.
Крім того Турчинов зауважив, що здійсненню спецоперації щодо взяття під контроль степової частини України завадила зрада керівництва Військово-морського флоту.
З захоплення парламенту та Кабміну Криму розпочалась вже відкрита фаза окупації півострова. Російські війська швидко нарощували свою чисельність. Разом з цим, ситуація у всій країні була надто небезпечною і потребувала прийняття швидких рішень. Сепаратистські заколоти відбувались не тільки в Криму, але й по всіх південно-східних регіонах. Відбувались спроби захоплення обласних адміністрацій та приміщень силових структур від Харкова до Одеси. Більше того, після 27 лютого, коли вже неприховано відбулось перекидання збройних сил РФ та взяття ними під контроль стратегічних об'єктів на півострові – перебування там керівництва України привело б практично до його ізоляції і захоплення, що створило б ще додаткові загрози для держави,
– додав секретар Ради нацбезпеки та оборони.
Читайте також: Екс-нардеп розповів, як кремлівські ставленики відтискають все в Криму
Чиновник вважає, що Україна втратила Крим після підписання сумнозвісних харківських угод, які передбачали продовження перебування Чорноморського флоту в Криму ще на 25 років – це і стало умовою для анексії.
"Окрім того, окупації Криму сприяла пасивна позиція наших союзників, на очах яких руйнувалась система колективної безпеки та змінювались європейські кордони, а також повна девальвація гарантій, які отримала Україна відповідно до Будапештського меморандуму", – резюмував пан Олександр.