Україна завдала ударів по дата-центрах російського "Яндекса", після чого почалися збої в роботі пошти, платіжних сервісів та інших цифрових платформ. Водночас у США та Європі помітили різке скорочення активності ботів, які поширювали російську пропаганду в соціальних мережах.

Російський журналіст та опозиціонер Ігор Яковенко в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому наслідки цих атак можуть виявитися значно серйознішими за тимчасові проблеми з інтернет-сервісами. Особливу увагу він приділив технологіям, які використовує російська армія, та вразливостям цифрової системи, створеної Кремлем.

Українські сили атакували три із шести дата-центрів російського "Яндекса" – у Рязанській та Калузькій областях, а також у Владимирі. Спочатку удари розглядали переважно як відповідь на російські атаки по українських центрах обробки даних, однак невдовзі почали надходити повідомлення про проблеми в роботі різних російських сервісів.

Найсерйозніші перебої, як розповів Яковенко, виникли після зупинки двох дата-центрів. Йдеться про об'єкти у Владимирі та місті Сасово Рязанської області, від роботи яких залежала частина цифрової інфраструктури компанії.

Три із шести дата-центрів "Яндекса" були уражені. Роботу двох із них – у Владимирі та Сасові Рязанської області – було зупинено. Почалися досить серйозні збої: "Яндекс Пошта", "Яндекс Pay", "Яндекс Диск", "Яндекс Go". Виникла маса проблем побутового характеру,
– розповів Яковенко.

Проблеми не обмежилися власними сервісами "Яндекса". Від його цифрової інфраструктури залежала робота низки інших компаній та організацій, зокрема мережі закладів швидкого харчування "Вкусно – и точка", сайтів російських медіа й аеропорту Пулково.

Перебої могли зачепити й користувачів за межами Росії. Сервіси "Яндекса" тривалий час були поширені в країнах колишнього Радянського Союзу, хоча Україна та держави Балтії відмовилися від них через безпекові ризики.

Проте найбільш несподівані наслідки атак почали обговорювати не в Росії, а в західних соціальних мережах. Після ураження дата-центрів користувачі звернули увагу, що в коментарях та дискусіях помітно поменшало провокаційних повідомлень і дописів, які розпалювали ворожнечу.

На це відреагував і президент Володимир Зеленський, пов'язавши зміни з українськими ударами по російській цифровій інфраструктурі. Яковенко навів його слова як один із прикладів того, наскільки помітною стала зміна активності ботів.

Коли ми почали реагувати на російську операцію проти наших центрів обробки даних і коли наші удари досягли дата-центрів "Яндекса", у багатьох соціальних мережах раптом стало набагато легше дихати. Багато людей це помітили: стало менше ненависті, менше розбрату, менше провокацій, тому що стало менше ботів. І цілком зрозуміло, звідки ці боти взялися,
– заявив Зеленський, слова якого навів Яковенко.

Російські ботоферми використовують для поширення вигідних Кремлю повідомлень, зокрема в США, Німеччині та інших європейських країнах. Після атак з'явилися повідомлення про скорочення активності акаунтів, які просували російські наративи та підтримували окремі політичні сили.

Серед прикладів Яковенко назвав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини". Він звернув увагу на повідомлення про різке зменшення кількості ботів, які підтримували її інформаційну кампанію.

Перші згадки про такі зміни журналіст побачив у коментарі українського військового оглядача Дениса Поповича. Згодом він почав шукати додаткову інформацію та натрапив на повідомлення спеціалізованих видань і фахівців із кібербезпеки, які аналізували активність підозрілих акаунтів.

Наведені Яковенком показники свідчать про різке скорочення бот-трафіку, хоча він не назвав конкретні дослідження, за якими можна було б незалежно перевірити ці цифри.

Російський бот-трафік загалом просів майже вдвічі, тобто до 49% від звичайного. Згідно з профільною статистикою, обсяг трафіку ботів із мережі "Яндекса" впав до 0,4% від максимального. Після першого удару по дата-центру "Яндекса", 8 жовтня, цей трафік скоротився до 57%. Це був перший удар по Рязанській області,
– зазначив Яковенко.

У Сполучених Штатах після цього почали з'являтися публікації та відео з подяками Володимиру Зеленському за боротьбу з російським інформаційним втручанням. Деякі користувачі навіть жартували про можливий обмін президентами між Україною та США, що Яковенко сприйняв як показову реакцію на події.

Особливо помітним він назвав скорочення онлайн-активності навколо "Альтернативи для Німеччини", яка, за його оцінкою, впала майже до нуля. Також журналіст згадував повідомлення з Ізраїлю про зменшення активності ботів, які напередодні виборів працювали на підтримку прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу та його політичного блоку.

Збої в роботі цифрових сервісів та скорочення активності ботоферм можуть бути лише частиною наслідків ударів. Яковенко звернув увагу, що "Яндекс" давно перестав бути виключно комерційною компанією, яка займається пошуком інформації, доставкою їжі чи замовленням таксі.

Російські військові та спецслужби, як стверджує журналіст, використовують розробки компанії для власних завдань. Це стосується не лише роботи з інформацією, а й технологій, необхідних окупаційним підрозділам безпосередньо під час бойових дій.

"Яндекс" – це практично головна цифрова база російської армії та спецслужб. Якщо говорити про військову обґрунтованість ударів по "Яндексу", то це, безумовно, не тільки "Яндекс Таксі", не тільки "Яндекс Їжа", не тільки "Яндекс Go". Це ще й забезпечення окупантів картографічною інформацією, наведення на цілі. Це орієнтування на місцевості окупантів,
– пояснив Яковенко.

Особливу роль російські цифрові платформи відіграють у роботі з географічними даними. Окупаційна армія потребує актуальної картографічної інформації, зокрема для орієнтування на місцевості та виконання бойових завдань.

Не менш важливими є відносини "Яндекса" з російськими спецслужбами. Компанія, як стверджує Яковенко, надає ФСБ дані користувачів на відповідні запити, що робить її сервіси небезпечними для людей, інформація про яких може зацікавити російську владу.

Безпекові ризики стали однією з причин, через які країни Балтії раніше відмовилися від російських цифрових платформ. Водночас у самій Росії "Яндекс" продовжував розвивати програмне забезпечення та виконувати державні замовлення, зокрема у сфері штучного інтелекту.

Для таких розробок компанія створила потужну обчислювальну інфраструктуру. Яковенко згадав три суперкомп'ютери "Яндекса", які свого часу входили до першої сотні світового рейтингу найпотужніших обчислювальних систем.

Відновлення подібного обладнання сьогодні може бути надзвичайно складним через обмежений доступ Росії до сучасних технологій. Водночас із розмови не випливає, що фізичне знищення всіх трьох суперкомп'ютерів уже підтверджене.

Ці три суперкомп'ютери "Яндекса" до певного часу посідали досить високі місця в першій сотні рейтингу суперкомп'ютерів. Тому знищення цих суперкомп'ютерів – невідновна втрата, підкреслюю, невідновна. Вони були створені в той період, коли Росія була інтегрована у світовий технологічний ринок. Зараз відновити їх буде складно, якщо не неможливо взагалі,
– переконаний Яковенко.

До найважливіших військових розробок компанії журналіст зараховує технології штучного інтелекту, які можуть застосовуватися для автоматичного наведення безпілотників на цілі. Зокрема, він пов'язав із розробками "Яндекса" системи машинного зору для російських дронів-камікадзе.

Тому наслідки пошкодження обчислювальної інфраструктури компанії, на його переконання, можуть позначитися не лише на роботі цивільних сервісів, а й на можливостях російських військових і спецслужб використовувати власні цифрові технології.

Після ударів по російських дата-центрах Яковенко поставив запитання, чому подібних операцій не проводили раніше. Він припустив, що Україна тривалий час утримувалася від атак на таку інфраструктуру, поки Росія сама не почала завдавати ударів по українських центрах обробки даних.

Проте можливості двох країн протистояти подібним атакам суттєво відрізняються. Українська цифрова інфраструктура не залежить від кількох великих об'єктів, а важливі інформаційні системи розміщені на різних майданчиках.

Після того, як російське командування вирішило знищувати українські дата-центри, Україна відповіла цілком, я б сказав, несиметрично. В Україні дата-центри диверсифіковані, розподілені. Це невеликі дата-центри, і знищення кожного з них не призводить до колапсу,
– пояснив Яковенко.

Україна почала готуватися до захисту державної інформації ще до повномасштабного вторгнення. Для цього було ухвалено законодавство, яке дозволило тимчасово зберігати державні реєстри та інші важливі електронні дані за кордоном.

Після початку великої війни компанія Amazon надала Україні безоплатні хмарні ресурси. На них перенесли частину електронних реєстрів, баз даних міністерств, університетів, шкіл та інших установ, робота яких мала продовжуватися навіть за умов російських атак.

До захисту української цифрової інфраструктури долучилися також Microsoft і європейські дата-центри. Завдяки такому розподілу інформації знищення окремого фізичного об'єкта не обов'язково призводить до втрати даних або повної зупинки державних сервісів.

У Росії ситуація інша. Кремль багато років розбудовував власний так званий суверенний інтернет, відомий як "Чебурнет", намагаючись максимально контролювати інформаційний простір усередині країни.

Російські обмеження, як пояснив Яковенко, ускладнюють використання закордонної цифрової інфраструктури для зберігання та резервування важливих даних. Тому навіть за наявності технологічних можливостей Москва не має такої свободи розміщення інформації, яку Україна отримала завдяки міжнародній співпраці.

У Росії є те, що називається "Чебурнет", тобто суверенний інтернет. Усі країни для перенесення російських даних закриті. Тому й дублювати неможливо, і застрахувати неможливо. Фактично Росія сама створила собі ці проблеми вразливості. У Росії всі яйця зберігаються в одному кошику,
– наголосив Яковенко.

Централізацію російської цифрової системи журналіст пов'язує не лише з технічними рішеннями, а й із політикою держави. Кремль прагне зберігати максимальний контроль над інформаційними потоками, тому великі цифрові системи зосереджуються всередині країни та залишаються залежними від рішень влади.

На відміну від української моделі, де важливі дані можна розподіляти між різними хмарними майданчиками, російська система, на переконання Яковенка, створила додаткові ризики для самої себе. Йдеться передусім про високу залежність від обмеженої кількості великих центрів обробки даних.

До того як "Яндекс" став тісно пов'язаним із російською державою та її силовими структурами, компанія мала значний потенціал для розвитку. Вона створювала популярні цифрові сервіси та на російському ринку успішно конкурувала з міжнародними технологічними корпораціями.

Яковенко пригадав, як ще за президентства Путіна розробники компанії намагалися створювати власні технологічні продукти, які могли змагатися із сервісами Google. Деякі з цих рішень, на його особисту думку, були навіть зручнішими для користувачів.

Я пам'ятаю ще часи, коли вже за Путіна розробники "Яндекса" створювали компанію, яка принаймні на російському ринку дуже успішно конкурувала з Google. І яндексівський пошуковик був зручнішим за гуглівський,
– пригадав журналіст.

Популярність компанії не обмежувалася Росією. Сервіси замовлення таксі та інші продукти "Яндекса" використовували в багатьох країнах колишнього Радянського Союзу, а також за його межами.

Зокрема, під час проживання в Ізраїлі Яковенко користувався "Яндекс Таксі", який тоді мав там значну популярність. Він також згадав роботу сервісу в Туреччині, хоча не зміг точно сказати, чи зберігає компанія присутність на цих ринках сьогодні.

На його переконання, без посилення державного контролю "Яндекс" міг би залишатися конкурентоспроможною технологічною компанією. Однак із часом її ресурси та розробки дедалі тісніше пов'язувалися з потребами російської влади.

Це була компанія досить технологічна, досить просунута. Якби не цей режим, який встановився, це була б цілком конкурентоспроможна компанія, яка могла б розвиватися далі. А зараз це підстилка для російського фашизму. І це повна деградація,
– заявив Яковенко.

Журналіст згадав і засновника компанії Аркадія Воложа, який залишив Росію. За твердженням Яковенка, нині той співпрацює з колишнім міністром оборони України Михайлом Федоровим над проєктами, корисними для України.

Однак наслідки ударів по російських дата-центрах уже стали предметом обговорення не лише в Україні. У Європі дедалі більше уваги приділяють тому, як захистити власні вибори та політичні процеси від втручання російських інформаційних мереж.

На Варшавському безпековому форумі під час обговорення протидії такому втручанню прозвучала пропозиція продовжувати удари по російській цифровій інфраструктурі. Яковенко згадав виступ литовського політика Сінкявічюса, якого запитали, як європейським країнам убезпечити власні демократичні процеси.

Думаю, нам слід попросити пана Зеленського вразити більше дата-центрів у Росії. І це допомогло б,
– процитував Яковенко слова литовського політика.

Таку реакцію в Європі журналіст пов'язує з тим, що українські удари можуть впливати не лише на військові можливості Росії, а й на діяльність інформаційних мереж, які поширюють кремлівську пропаганду за кордоном. Яковенко вважає, що Україна дедалі виразніше демонструє здатність протидіяти російському втручанню в інформаційний простір інших держав, зокрема європейських країн та США.

"Удар по дата-центрах Яндекса: як Україна обвалила російські ботоферми та засліпила армію РФ": дивіться відео