Не суд над попами: як Україні ефективно позбутися Московського патріархату

Програшна та виграшна конструкції

Сталося традиційне. Є ідея, яку багато хто підтримує, і я також підтримую. А є інструментарій її втілення, що має неочевидний вигляд. Чим складніша проблема і гостріший політичний чад, тим частіше неочевидний інструментарій набуває форми художнього биття головою в штангу. Чого в цьому випадку особливо не хотілося б.

Актуально Повернення до релігії: що тепер мають робити громади УПЦ МП

У тому, що вимальовується зараз, я бачу великі ризики для кінцевої мети – виведення людей з-під московського впливу та об'єднання українських православних у структуру, яка буде однією з опор держави.

Зараз вибудовується конструкція "держава засудить московських попів". Вона програшна. Засудити церкву – це як відшмагати річку. Виграшна конструкція передбачає створення незворотних наслідків на користь України – коли люди свідомо виходять із московської орбіти та зміцнюють собою українську структуру. Це правильні наслідки.

Коли за допомогою комбінації правових та силових заходів ворожу структуру змушують підібгатися – це тактика, і завжди є ризик відкату при зміні кон'юнктури.

Що треба засвоїти?

В основі має бути єднання

Мовиться про гру на довгій дистанції. Це означає, що рішення ухвалюють в одних умовах, а наслідки настають в інших. Вони можуть перевернути з ніг на голову. На довгій дистанції церква завжди переграє будь-яку державу, якщо битва йде у площині обмежених світських інструментів.

Згадайте нашу історію, зовсім свіжу. Київський патріархат. Вкрай неоднозначні перипетії виникнення. Проти всіх. Проти Москви. Проти Константинополя. Рідна держава має подвійну позицію. КП де-факто уражений у правах на половині території України. І що, впоралися з ним? Чому? Тому, що він спирався на щиру підтримку частини народу, мільйонів людей. Яким було начхати, що там думають у Москві чи ще десь. То була не державна, а народна церква. З цим довелося рахуватися. І відразу різко знайшлися канонічні підстави для розмови.

Зауважте Сили оборони України "зламали" російську пропаганду

Так само: як би ми не ставилися до РПЦ, вона переживе Владіміра Путіна та його режим. І Гундяєва переживе. Навіть якщо в Росії розпочнуться якісь трансформації, РПЦ нікуди не подінеться.

Ще приклад – Чорногорія. Країна НАТО, півкроку до ЄС. Відбувся просербсько-проросійський реванш демократичним шляхом. Оргоснова реваншу – Сербська православна церква, яку також намагалися впливати адміністративними заходами. Зворотний ефект.

Церква валиться не під пресингом влади, а коли з неї йдуть люди, які захоплюються іншою ідеєю. Під пресингом вона стискується, а потім повертає своє. У будь-якій книжці з історії так написано.

Посил митрополита Епіфанія до співгромадян (як сьогодні) – ось це має бути генеральна лінія. У всіх "прасках" має тотально домінувати сигнал про об'єднання українських православних, і лише періодично можуть вигулькувати новини, що закрили чергового перевертня у рясі.

Якщо основною лінією буде об'єднання українських православних з метою створення патріархату – це перемога. Якщо суди над "московськими попами" – краще навіть не розпочинати. Нехай СБУ акуратно працює своїми інструментами, більше користі.

І ось тут найцікавіше.

Запишіть в стовпчик тих, хто зацікавлений в об'єднанні українських православних. І тих, хто не зацікавлений. Картинка стане більшою.