Україна фактично приєднується до НАТО без формального членства, – політолог

Таку думку сайту "24" висловив голова правління Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи заяву президента про вступ України до НАТО.

Варшавський саміт у липні цього року став для України в порівнянні з Бухарестським самітом-2008 якісним етапом зближення з НАТО. Формально це проявилося в засіданні спеціальної комісії Україна-НАТО в рамках саміту, що не часто буває з окремими країнами, і в прийнятті комплексної програми про розвиток відношень,
– нагадав експерт.

В той же час Фесенко відзначив, що мова не йде про членство в Альянсі або якийсь формальний статус. Це тактика.

"Треба вибрати оптимально прийнятну адекватну тактику. Щоб не бігли, задерши штани, вимагаючи: дайте нам членство в НАТО, як це робить цілий ряд політиків. Або ж провести референдум, про що теж деякі з них говорять. Крім того, що ми зафіксуємо, що у нас половина громадян за НАТО, а половина – проти, це нічого не дасть. І аж ніяк не вплине на членство України в НАТО. Навпаки – такі результати голосування можуть стати аргументом для противників Альянсу. Грузини проводили такий референдум. Це привело до членства в НАТО? Ні", – наголосив політолог.

Нинішня тактика схожа, на його переконання, перефразовуючи відомий анекдот: "городами-городами", але не в Червону армію, а в НАТО. Фактично Україна приєднується до НАТО без формального членства.

Ціль поставлена. Нагадаю, і Віктор Ющенко, і навіть Леонід Кучма говорили про цю мету. Але Порошенко реалістично оцінив, що до цієї мети ми будемо йти довго. Якщо ми почнемо це робити, то можемо нарватися на закриті двері. Краще йти через "задній хід", але з більшою гарантією потрапити в середину,
– вважає експерт.

Водночас, на думку Фесенка, для Москви в заяві Петра Порошенка немає ніяких сюрпризів. Робити політику, озираючись на "а що подумає Путін", "а як він відреагує" – не можна. Якщо ми так будуватимемо нашу державну політику, то приречені бути залежними від Росії.

Більш детально про перспективи вступу України в НАТО читайте в матеріалі: Думки про НАТО: зрозуміло про те, коли і як Україна зможе приєднатися до Альянсу

"Не треба нічого боятися. Найстрашніше – це, звичайно, велика війна, яка може бути. Але якби Путін хотів почати війну, давно б це зробив. Найоптимальніший варіант потрапити в Київ для нього був у 2014 році. А зараз ми бачимо, що він веде діалог із Заходом. Якби Путін хотів військових дій, то не до Заходу б звертався, а почав військову операцію", – підкреслив він.

Фесенко також наголосив: Україна – самостійна держава, яка повинна демонструвати свій суверенітет у визначенні зовнішньополітичних цілей. Нічого страшного після такої заяви Порошенка в двосторонніх відносинах з Росією не відбудеться.

Ми придумуємо небезпеку там, де її немає. Ніяких негативних наслідків не буде. У тому числі, що стосується відносного перемир'я в зоні АТО, яке, скоріше, можна назвати низьким рівнем бойової активності. Не треба лякати себе і когось, що слова про НАТО приведуть до зовнішньополітичної кризи,
– наголосив експерт.

Нагадаємо, 6 вересня президент Петро Порошенко виступив перед парламентом з щорічним посланням. Зокрема, глава держави зазначив, що стратегічна мета України – вступ до НАТО.