Символізм Господнього Воскресіння можна простежити і у мовних традиціях. Зокрема, закарбовані вони у фразеологізмах, про які розповість Освіта 24.

Дивіться також Свято має кілька цікавих назв: як в Україні називають Великдень

Які фразеологізми та приказки про Великдень варто знати

В Інституті мовознавства імені Потебні НАН України розповіли про цікаві фразеологізми та приказки, які ви можете вживати до Пасхи.

  • Як на Великдень (вдягнутися, прибратися) – дуже пишно, по-святковому.
  • Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить.
  • Не кожний день Великдень, а хліб не паска.
  • На Великдень на соломі, проти сонця діти грались собі крашанками.

Дивіться також Не беріть корзини та кулічі: як правильно українською розповісти про Великдень

Великодні фразеологізми з Луганщини

Популяризаторка мови Сєда Власова натомість зазначила: Великдень – нагода укотре підсвітити українськість нашої Луганщини. І запропонувала добірку великодніх фразеологізмів з цього регіону:

  • Багато пасок з'їв/ з'їла – кажемо про зрілу людину;
  • до японської Паски робити – дуже довго;
  • як яйце на Паску – кажемо про яскраве і недоладне вбрання;
  • як дурний на Паску (наїстися) – досита;
  • відгуляли дівки Паску – кажемо про гарні часи, що минули;
  • як чорт на паску (витріщатися) – вороже, неприязно;

Раніше ми також розповідали, як правильно вітатися на Великдень. Про це читайте за посиланням.