З цієї нагоди 24 канал у межах освітньої рубрики "Антисуржик. Говори українською правильно" підкаже, як не припуститися популярних помилок на свята.
Дивіться також Забуваємо суржикові назви: як правильно називати різні види квітів українською
Як правильно говорити українською про великодні свята?
У сто дев'ятнадцятій добірці підкажемо, як правильно називати світле свято Великодня, святковий хліб та як треба вітати з цим святом.
- Пасха чи Великдень?
В Україні можна почути різні назви на позначення цього свята. У більшості словників української мови за ним закріплена назва "Великдень". А "Воскресіння Христове" – більш церковний варіант. Цю назву використовують і в урочистому стилі та в художніх творах.
Також можна почути назву "Пасха". Все ж український мовознавець Олександр Авраменко каже, що слово "ПасХа" означає "Пейсах", "Песах" – а це іудейське свято. Натомість літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський наголошує, що в інших словниках слово "Пасха" таки є. До слова, християнська Пасха символізує утвердження перемоги добра над злом, життя над смертю, вічних цінностей над тимчасовими.
Українці також можуть називати Великдень "Паскою". Ця назва побутує у розмовній мові. Все ж "паскою" українці звикли називати великодній хліб. Тому краще обирати вищезапропоновані назви.
- Куліч чи паска?
Здебільшого в Україні Великодній хліб називають "паскою". Також можна почути такі назви як "баба", "бабка". А от назву "куліч" не варто вживати. Українці печуть "паску" – і в жодному разі не "куліч". Останнє слово, до речі, активно поширене у мові російській.
Паска / скриншот відео
Цікаво! Слова "паска" має юдейське походження. І воно витіснило традиційну назву великоднього хліба – "баба", "бабка". Хоча у деяких регіонах ці слова ще можна почути паралельно із "паскою".
Фахівці Музею Івана Гончара також розповіли, що у не в усіх областях нашої держави великодній хліб називали паскою.
- Писанки чи крашанки?
Напередодні Великодня ми святимо і писанки, і крашанки. Вони мають свої відмінності. Писанки – це сирі яйця, вкриті візерунками. А крашанки – зварені, зафарбовані в один колір яйця, якими грають у великодні забави.
- Як правильно вітати зі святом?
Також не варто вітати інших з "наступаючими святами" чи "наступаючим Великоднем".
Зверніть увагу! Сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу взагалі не притаманні. Тобто дієприкметники, що закінчуються на -ачий, -ячий, учий, -ючий.
Свято ні на кого не наступає. Воно настає. Тому вітайте з прийдешніми святами.
- Нагадаємо, що 24 Канал у межах освітньої рубрики "Скажи мені по-галицьки" розповів трохи про приготування до свят у Галичині. Зокрема про те, якими інструментами на кухні напередодні свят орудує вправна галицька господиня.