Відмовили в медичній допомозі: коли лікар порушує закон і куди скаржитися

Чому відмова лікаря або закладу охорони здоров'я є незаконною

Лікар несе юридичну відповідальність за відмову в необхідній допомозі, якщо це не передбачено законом. Залежно від обставин справи й наслідків такого порушення йдеться про дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Про це в коментарі 24 Каналу розповів адвокат Геннадій Капралов.

Пацієнт може захищати свої права, якщо відмова в лікуванні була неправомірною, усі обставини зафіксовані, а докази зібрані. Також адвокат наголошує на правильному визначенні ефективного механізму правового реагування.

Так, щоб оцінити правомірність, до уваги береться:

• стан пацієнта;
• характер необхідної допомоги;
• повноваження медичного працівника;
• вимоги законодавства.

Для невідкладних станів закон передбачає більше категоричності. Геннадій Капралов процитував частину першу статті 37 Основ законодавства України про охорону здоров’я, яка передбачає: "Медичні працівники зобов’язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини".

Важливо! Не завжди є незаконною відмова в лікуванні, якщо в закладі охорони здоров'я немає обладнання, фахівця чи можливості провести конкретне втручання.

Адвокат зазначив, що людина дійсно має право звертатися до вибраного нею закладу, якщо це виправдано станом та заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. Це прямо прописано у статті 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Геннадій Капралов

Керівний партнер АО "Lawyer HUB"

Неможливість надати певну спеціалізовану допомогу не звільняє медичних працівників від обов'язків, установлених для невідкладних станів, у тому числі від необхідності вжити доступних заходів для стабілізації стану пацієнта та організації подальшого отримання допомоги.

Також відмова лікаря від лікування можлива тоді, коли пацієнт не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров'ю населення.

Закон забороняє брати гроші за безоплатні послуги

За словами Геннадія Капралова, окремо слід оцінювати вимагання неофіційної оплати за послуги, які мають надаватися безоплатно відповідно до законодавства. Обсяг медичних послуг і лікарських засобів, оплату яких держава гарантує в межах програми медичних гарантій, передбачає Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Так, вимога неофіційної плати може бути підставою для скарги до Національної служби здоров’я України.

Таким чином, для встановлення незаконності відмови необхідно з’ясувати, чи існували передбачені законом підстави для ненадання допомоги, чи дотримався лікар професійних обов’язків і чи було забезпечено належний порядок подальшого отримання медичної допомоги– каже експерт.

Як зафіксувати відмову та зібрати докази

Першочергове завдання пацієнта — отримати необхідну медичну допомогу. Якщо існує загроза життю або здоров'ю, не слід витрачати час на оформлення скарг. Необхідно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112 чи звернутися до найближчого закладу, який має можливість надати відповідну допомогу.

Після забезпечення медичної безпеки варто зафіксувати обставини відмови. Доцільно:

• занотувати дату, час і місце звернення;
• прізвище та посаду медичного працівника;
• опис симптомів;
• зміст наданих пояснень і причини, з яких у допомозі було відмовлено.

Наявність свідків теж відіграє роль, тому за можливості потрібно зберегти їхні контакти.

Пацієнт може попросити надати письмове пояснення причин відмови. Якщо такого документа не видають, доцільно подати керівнику закладу письмову заяву з викладенням подій та вимогою перевірити дії працівників. Один примірник заяви слід залишити собі з відміткою про отримання. Альтернативним способом є надсилання звернення поштою з описом вкладення– додав Геннадій Капралов.

Він також радить зберігати виписки з медичних карт, результати обстежень, електронне листування, повідомлення про звернення, направлення, документи про оплату подальшого лікування та висновки інших лікарів.

При цьому варто пам'ятати, що якщо після відмови лікаря в допомозі стан здоров'я погіршився, особливу увагу слід приділити медичним документам, які дають змогу встановити характер погіршення та можливий причинний зв’язок із ненаданням допомоги.

Аудіо- чи відеозаписи також можуть мати доказове значення за умови їх одержання та використання відповідно до закону. Під час фіксації події слід поважати права інших пацієнтів на приватність і збереження лікарської таємниці.

Суди над лікарями

Зауважимо, що медики за свої помилки нерідко опиняються на лавах підсудних. Так, нещодавно в Одесі Приморський суд визнав анестезіолога винним у неналежному виконанні обов'язків, що призвело до смерті пацієнтки. Проте лікар уникнув ув'язнення через закінчення строку давності й мав лише виплатити понад 363 тисячі гривень компенсації родичам загиблої.

У 2024 році за лікарську помилку засудили акушера-гінеколога приватної клініки. Через неналежне виконання професійних обов'язків у медзакладі померло немовля. Лікар отримав три роки ув'язнення та заборону займатися медичною діяльністю на один рік, а клініка отримала зобов'язання виплатити 1 мільйон 170 тисяч гривень моральної шкоди потерпілій стороні.