Від конфронтації між Україною та Польщею виграє лише Кремль
Конфронтація посилюється на політичному рівні. Президент України, представники МЗС та посол України у Польщі говорять про політизованість цього протесту. Однак ми чуємо від польських чиновників, що насправді це просто необачливі заяви, а польські фермери "захищають праведну справу".
Читайте також Досить клянчити й шантажувати: як Україні правильно спілкуватися зі США
Звісно, це не сприятиме нормальній атмосфері у стосунках між двома країнами не лише найближчими місяцями, але й найближчими роками, а, можливо, навіть десятиліттями. Попри всю ту допомогу, яку надала Польща Україні у перші місяці після великого вторгнення Росії, вже зараз закладається підґрунтя для серйозного конфлікту, я б навіть сказав цивілізаційного провалля, між двома сусідніми країнами. Це все лише сприятиме успіху Кремля.
Я сподівався, що після парламентських виборів у Польщі, знайдуть механізми, які зупинять весь той протест, який використовували для перемоги правих та ультраправих сил на парламентських виборах у Польщі.
Однак, як і багато хто, я недооцінив той факт, що польські політики з одних виборів переходять в інші й не бажають втрачати можливостей для перемоги навіть ціною підважування національних стратегічних інтересів власної країни.
Польщею сьогодні керує досить хитка коаліція, частина якої зацікавлена у голосах селянства й не хоче віддавати ці голоси своїм опонентам. Ба більше, ідеологічно, з цими опонентами вони пов'язані більше, ніж з партнерами по коаліції, а роз'єднані тільки роками фактично одноосібного правління партії "Право і справедливість" та її лідером Ярославом Качинським.
Криза може стати буденністю у відносинах між Києвом та Варшавою
Реальні можливості для того, щоб польська влада могла зупинити ситуацію, яка сьогодні загрожує і українському виживанню, і українсько-польським відносинам, і європейському проєкту як такому – зменшуються з кожним днем. Кризова ситуація може стати буденністю у взаєминах України та Польщі.
Цікаво На фронті панує атмосфера Дикого Заходу з однією відмінністю
Можна було б сказати, що так і мало бути враховуючи всю атмосферу польсько-українських взаємин останніми десятиліттями. І що насправді втрачає саме Польща, бо в Україні все більше будуть схилятися до взаємодії з державами Західної Європи – з Німеччиною та Францією, – де нема такої серйозної зацікавленості в тому, щоб зупинити просування України у Європу.
Але я б не спрощував ситуацію до того, що Україна може просто сприймати Польщу як транзитну територію для стосунків з Німеччиною та Францією. У нормальних взаєминах зацікавлені і ми, і поляки, навіть якщо зараз це не очевидно.
Поляки можуть захотіти зближення з Росією
Можна уявити собі, що реально відбудеться у разі, якщо Україні не вдасться виграти війну і якщо Владімір Путін здійснить свій амбітний план і перетворить Росію на СРСР. Що тоді буде з Польщею? Я не буду лякати поляків тим, що вони будуть наступними, чию країну захопить Путін. Я поки що не дуже вірю у масштабну війну з загибеллю цивілізації у Європі. Хоча можливості для цього є, і ми чуємо про них від російських лідерів.
До теми На Заході придумали, як віддати Україні російські активи
Я вірю у виборця, який просто перелякається посилення Росії й буде шукати тих політиків, які знайдуть способи для порозуміння з Москвою, усвідомлять, що виживання Польщі не у конфронтації, а у взаємодії з Росією. Там, де зараз польський фермер блокує кордон з Україною, буде стояти російський прикордонник, і тоді ніхто нічого не заблокує, бо його одразу поставлять на місце швидко і ясно. Сам польський виборець у такій ситуації віддасть владу в країні проросійським силам. Відбудеться у кращому разі "орбанізація" Польщі.
А де у такій країні буде місце для Дональда Туска, Ярослава Качинського та їхніх політичних спадкоємців? Відповідь прозора – ніде не буде місця. Качинський і Туск залишаться просто на пожовклих сторінках підручників історії, як віддзеркалення Польщі, яка існувала кілька десятиліть, але зникла.
Ось якою є реальна цивілізаційна перспектива Польщі у разі програшу України – нульова. Ось чому поляки мали б думати про допомогу Україні, навіть якщо це суперечить актуальним економічним інтересам певної частини громадян і актуальним електоральним інтересам певної частини політиків.
Нездатність стратегічно мислити вже неодноразово приводила і Україну, і Польщу на ешафот історії. Зараз ми йдемо саме цією дорогою.