Лише США можуть вирішувати, хто їхній союзник, а хто – ні

Ми постійно у ролі жертви просимо фінансову або військову допомогу. Ми часто прямо говоримо про те, що якщо не буде допомоги, то російські танки будуть у Європі, а якщо США не допоможуть, то не будуть нашими союзниками.

Читайте також На фронті панує атмосфера Дикого Заходу з однією відмінністю

Нам час дорослішати. Світ жорстокий. Кожна країна думає лише про свої інтереси. Гуманізм, демократія – казка для країн третього світу. Світ бачив десятки прикладів, коли країни з їхніми мешканцями здавались на догоду своїм інтересам.

У мене досі стоять перед очима кадри, де афганці, які працювали в уряді, який підтримували американці, виявилися покинутими. Тут не може бути оцінювальних суджень. Є факт. Афганістан перестав бути цікавим США, й США перейшли на інші проєкти. Багато хто тоді відхід американців з Афганістану порівнювали з відходом з В'єтнаму в 1973 році, який мав великий резонанс.

Штати максимально прагматичні. Вони знають свої інтереси та вміють їх співвідносити з необхідними для реалізації ресурсами. Це стосується й України сьогодні. Нам не можна ані клянчити, ані шантажувати, говорячи, що США перестануть бути нашими союзниками. Це їм вирішувати хто у них союзник, а хто ресурс для досягнення своїх інтересів.

Оборонна стратегія США від 2022 року прямо вказує, що Китай є головною загрозою для США. Росія ж згадується лише як джерело загроз. На особливу увагу заслуговує звіт міноборони США за планами Китаю. У рівнянні, яке описує безпеку США, Україна, на жаль, лише одна зі змінних. Втім, як і Росія.

Але Росія для США – буфер та демпфер для китайської експансії до Європи. Росія при цьому союзник Китаю, і сьогодні російська економіка все сильніше залежить від Китаю, що створює свої ризики.

Сенатор-республіканець США Ліндсі Грем прямо заявив: "Витративши менш як 3% річного військового бюджету США на допомогу у сфері безпеки, Україна зуміла вдвічі скоротити боєздатність Росії". Саме це їм вигідно! Професор Військового коледжу армії США Джон Негл уточнює його слова, говорячи про 5% бюджету (тільки вдумайтесь!).

Актуально На Заході придумали, як віддати Україні російські активи

У потенційній війні США та Китаю Росія, з великою ймовірністю, буде союзником Китаю. У цій заяві ми бачимо єдину роль, яку нам відводять США: ми є інструментом зменшення військових загроз для США. Все! І немає гарантій, що цей інтерес буде завтра і що з нами не буде того, що сталося з Афганістаном.

Чим довше триває війна в Україні – тим більше часу у союзників НАТО підготуватися до великої війни. А коли вони будуть готові, що буде з Україною і чи буде вона тоді потрібна? А інших опцій для нас хіба бути не може? Щоб мати інші опції, потрібно вчитися думати стратегічно, а не тактично. Інші можливості є. І їх багато.

Варіанти для співпраці США та України

1. Почнемо з безпеки (Європи)

Україна має сьогодні, без перебільшення, найбоєздатнішу армію Європи. Так, зі своїми проблемами, але це сильний актив. Він може бути базою переговорів з США та Європою. Українці показали ефективність інвестування у цей актив, але актив потребує перезавантаження. Нам треба показати "0" корупції в армії та на закупівлях. Показати ефективну стратегію не лише наступу, а й оборони.

Дуже важливо бути договороспроможними. Якщо ми розуміємо, що без допомоги США нам не впоратися, то потрібно чітко виконувати рекомендації партнера.

2. Оборонно-промисловий комплекс

Україна змінює правила гри на полі бою. Кількість та різноманітність дронів, їх ефективність, засоби РЕБ, анти РЕБ. Це нові слова для воєн майбутнього і це також потужний актив у формуванні партнерств. У майбутній війні 2027 року (як пишуть військові аналітики), Штатам буде потрібна сильна перевірена армія та величезні запаси різних типів озброєнь.

Україна сьогодні – це один великий R&D, де у питання виробництва нових оборонних технологій залучені майже всі великі компанії. Мало того, Україна все ще має хорошу інженерну школу та технарів, які так потрібні для масштабування нових виробництв сучасних типів озброєнь.

Зауважте Путін платить за злочини проти українських дітей з власного фонду

3. Критичні матеріали

США залежать на 50% або більше від своїх потреб у мінералах у 26 із 32 найважливіших корисних копалин, дані за якими публікує Геологічна служба США за 2022 рік. Це означає, що 81% найважливіших корисних копалин, які споживають США, в основному видобувається за кордоном. Що ще гірше, із цих 26 Китай є основним джерелом для 11 з них.

США критично залежні від:

  • титану – раніше до 50% вони отримували з Росії. Китай є найбільшим виробником титанової губки та порошку, що застосовується у 3D друці;
  • літію, який застосовують для накопичувачів енергії;
  • арсенід галію, що застосовується для виробництва напівпровідників, лазерних діодів та сонячних панелей. Тут є критична залежність від Китаю.

ООН вважає, що в Україні зосереджені 5% світових запасів критичних матеріалів. Ми маємо значні запаси титану, урану, літію, галію, германію, графіту. Це неповний список, але вже його достатньо для того, щоб запрошувати США до партнерства у розробці важливих для них родовищ.

4. Енергетика

Крім згаданого вище урану, Україна має потенційно найбільші запаси газу в Європі і досить великі запаси нафти. Раніше я писав, що американцям вигідніше добувати газ в Україні та використовуючи українську ГТС постачати його до Європи, ніж везти морем свій скраплений газ. Нафта як і ресурс, попит на який зберігатиметься 10 – 15 років. Це не лише моторне паливо, це ресурс для нафтохімії.

5. Торгові шляхи

США є основним контролером міжнародних торговельних морських шляхів. Це один із найважливіших інструментів контролю глобальної економіки. Але окрім морських шляхів є сухопутні. Проєкт Китаю "Один пояс – один шлях" сьогодні заморожений через війну в Україні. Принаймні, його євразійська частина.

В України через війну з'явилася некомфортна роль "глухого кута Європи". Це якщо дивитися на схід. А якщо дивитися з півночі на південь, то Україна є в центрі Скандинаво-Індійського коридору, де Балто-Чорноморський – лише короткий відрізок.

6. Напівпровідники

Україна додала стратегію напівпровідників до інноваційної стратегії України. Наша держава має потенціал більший, ніж Польща в цьому напрямку.

Це лише невелика частина потенційних зон співпраці. Її можна розширити й металургією, машинобудуванням, космонавтикою, авіацією та розвитком нових технологій. Як то кажуть – було б бажання.

Повторюся, американці прагматичні, вони мислять національними інтересами. А наш національний інтерес сьогодні – вижити й стати сильними! Що неможливо без такого сильного партнера як США.