Відстрочка після повернення з-за кордону: чи можливо це
Частина народних депутатів пропонує правила, які б дозволяли чоловікам призовного віку отримати новий тип відстрочки. Мова йде про військовозобов'язаних, які до 24 лютого 2022 року або після цієї дати безперервно перебували поза межами України, в тому числі на окупованих територіях. Такі зміни пропонує законопроєкт №16034.
Така відстрочка надається лише один раз без звернення до ТЦК і СП. Таким чином автори проєкту хочуть боротися зі страхом чоловіків, які не розуміють, що їх чекатиме після повернення та чи буде в них можливість дістатися до місця проживання, відновити документи, побачити родину, влаштувати дітей, пройти медичні й адміністративні процедури, до прикладу, щоб влаштуватися на роботу, чи оформити інший вид відстрочки. Тобто передбачається мінімально передбачуваний перехідний період перед застосуванням загальних правил мобілізації.
Звільнення від призову після повернення пропонується надавати на 90 днів, що рахуватимуться із дня в'їзду з-за кордону чи з окупованої на підконтрольну Україні територію.
Відстрочка оформлюється одразу за допомогою взаємодії реєстрів. До центру комплектування людина може звернутися тільки якщо потрібних даних немає в реєстрах.
Відсутність передбачуваного короткого періоду після повернення створює правову й поведінкову прогалину: держава декларує необхідність повернення людського капіталу, але потенційний поверненець не має гарантії часу на базову реінтеграцію. Законопроєкт спрямований на усунення саме цієї прогалини,
– йдеться в пояснювальній записці.
Відстрочку пропонують надавати, якщо людина законно виїхала з України та безперервно перебувала поза її межами.
Автори законопроєкту вважають, що достатнім і ненадмірним періодом варто вважати саме три місяці, за які українець після повернення може реінтегруватися, відновити документи, знайти роботу та впорядкувати військово-облікові дані.
Нагадаємо, у червні Eurostat порахував, що під тимчасовим захистом у ЄС перебували 4,38 мільйона осіб, серед яких чоловіки старші за 18 років складали 26,8%. Центр економічної стратегії дослідив, що на першому місці біженці визначають безпекову ситуацію як бар'єр для повернення, а на другому – мобілізацію.