Ми на межі, – генсек ООН драматично висловився про наслідки війни на Близькому Сході
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив на зростанні ризику масштабної війни на Близькому Сході, яка може мати серйозні глобальні наслідки.
- Гутерреш закликав до дипломатичних зусиль для завершення конфлікту та підкреслив необхідність захисту цивільного населення та інфраструктури.
Світ опинився на межі ще масштабнішої війни на Близькому Сході, де вже другий місяць тривають бойові дії. Ескалація конфлікту посилює людські страждання, загрожує глобальній безпеці та впливає на економіку й життя людей у різних країнах.
Про це на пресконференції з питань Близького Сходу заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, передає пресслужба організації.
Дивіться також Я міг би зробити набагато більше, якби був королем, – Трамп висловився про Іран і згадав Україну
Які наслідки потягне за собою конфлік на Близькому Сході?
У своєму зверненні Гутерреш наголосив, що через військові дії на Близькому Сході цивільні громадяни страждають вже два місяці, а масштаби збитків зростають.
Кількість хаотичних ударів збільшується, як і атак на цивільне населення та інфраструктуру. Разом із цим посилюються й глобальні ризики – світ опинився на межі масштабнішої війни, яка може охопити увесь Близький Схід та мати серйозні наслідки.
Генсек зауважив, що конфлікт США та Ірану відчувається усюди – достатньо подивитись на наслідки обмеження свободи судноплавства. Перекриття Іраном Ормузької протоки найбільше б'є по найбідніших та найбільш уразливих країнах світу.
Це відчутно в повсякденному житті людей – від Філіппін та Шрі-Ланки до Мозамбіку, де зростають ціни на продукти харчування та енергоносії.
Гутерреш наголосив, що усе погіршиться, якщо "барабани війни продовжуватимуть бити". Саме тому "спіраль смерті та руйнування має зупинитися".
Водночас він додав, що дипломатичні зусилля сторін щодо завершення конфлікту тривають, однак потребують підтримки та простору для успішної роботи.
За словами генсека, суперечки мають вирішуватись мирним шляхом, а суверенітет та територіальна цілісність усіх держав – поважатися. Цивільне населення та інфраструктура, включно із ядерними об'єктами та судноплавством має бути захищена.
Я залишаюся в тісному контакті зі сторонами – і відправляю свого особистого посланника Жана Арно до регіону для підтримки цих зусиль. Ми повинні знайти мирний вихід,
– додав генсек.
Гутерреш чітко заявив, що Штати та Ізраїль мають зупинити війну, що завдає людських страждань та вже має масштабні економічні наслідки. Іран водночас має припинити атакувати своїх сусідів.
Рада Безпеки засудила ці напади та підтвердила необхідність поваги до навігаційних прав і свобод вздовж критично важливих морських шляхів, включаючи Ормузьку протоку, каже генсек.
"Конфлікти не закінчуються самі по собі. Вони закінчуються, коли лідери обирають діалог замість руйнування. Такий вибір все ще існує. І це потрібно зробити – зараз", – підсумував Гутерреш.
Цікаво! Політолог, проректор Українського католицького університету Дмитро Шеренговський в етері 24 Каналу прокоментував нещодавні заяви Трампа щодо Ірану. Він припустив, що американського лідера влаштовує не до кінця розв'язана ситуація в Ірані, тоді як Ізраїль хоче визначеності. Трамп прагне принести "перемогу" на Близькому Сході для своїх виборців й водночас втручатись у справи Тегерану чи обстрілювати його. Цей варіант вже не влаштовує Іран. Шеренговський зауважив, що до досягнення 90 днів військової операції США будуть тиснути на Іран, оскільки настрої всередині країни більше негативні.
Які заяви про війну в Ірані зробив Трамп?
Президент США 2 квітня заявив, що війна проти Ірану може завершитися вже за 2 – 3 тижні. Однак, якщо Тегеран відмовиться від цієї угоди – на країну чекатимуть масштабні удари та "фактичне знищення іранського режиму".
Трамп вчергове пригрозив знищенням іранського керівництва.
Американський лідер зауважив, що США перебувають "дуже близько" до завершення операції, але все ж остаточні терміни залежать від дій Тегерана.
Щодо Ормузької протоки, то Трамп сказав союзникам самостійно забезпечувати безпеку судноплавства, оскільки США не мають потреби у цьому водному шляху.