Це було дуже ризиковано: грузинський боєць ЗСУ пригадав, як у 2022 році рятували людей з Ірпеня
- Боєць іноземного легіону ЗСУ Міро Ванадзе розповів, як разом зі своїм покійним побратимом допомагав врятуватися пенсіонерці на Київщині, куди в лютому 2022 року сунули окупанти.
- Грузинський доброволець поділився власними спогадами війни: страшними й приємними, та розповів, що важливого усвідомив на фронті.
Грузинський доброволець Міро Ванадзе долучився до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Брав участь в обороні Київщини та допомагав цивільним, які вчасно не встигли евакуюватися з Ірпеня, врятуватися та виїхати звідти.
Про це він розповів в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу. Міро Ванадзе, президент "Міжнародної асамблеї грузинського народу", боєць іноземного легіону ЗСУ, дворазовий чемпіон світу ММА за версією WGFC, поділився спогадами, які закарбувала в його пам'яті війна.
Дивіться також Чи правда, що Інтернаціональний легіон розпускають: що кажуть в Міноборони
Окупація Ірпеня: кинувся на порятунок, не роздумуючи
Під час окупації Ірпеня у 2022 році не всі цивільні встигли покинути місто. Російські війська не припиняли обстрілів. Люди евакуйовувалися в екстремальних умовах. Міро Ванадзе розповів, що багато цивільних не змогли вчасно виїхати, залишилися там.
Він пригадав бабусю, яка хотіла покинути окупований Ірпінь. Попри небезпеку він та його покійний побратим Джамбулат Хоперія зголосилися прийти на поміч українській пенсіонерці.
"Нас запитали, чи хтось зможе допомогти бабусі, але це був великий ризик, тому що там була дорога, це була "суха зона". Ризик у тому, щоб орки дивилися саме цю дорогу. Ми з Джамбулатом вирішили допомогти. Я не пам'ятаю, з якою швидкістю ми заходили. Я взяв її сумку, а Джамбулат ніс бабусю на руках. Ми витягли її, потім приїхали волонтери й забрали бабусю", – озвучив Ванадзе.
Яке усвідомлення прийшло на війні?
Грузинський доброволець пригадав й іншу історію, коли був на позиції та потрапив під обстріл російських окупантів, який ті здійснили із застосуванням великокаліберної зброї. Тоді на місці загинуло троє людей. Міро Ванадзе зазначив, що на той час був недосвідченим воїном, бачив, як все довкола горіло, як від російських атак палали будинки.
Боєць іноземного легіону запам'ятав слова свого друга Джамбулата, з яким разом воював за Україну. Той на початку війну сказав, що їхні дії покликані задля визволення не лише України, це була боротьба проти спільного ворога України та їхної Батьківщини – Грузії.
Я задумався, що ця боротьба є історичною, бо ми боремося не лише проти ворога України, це велике варварське зло та окупанти, які готові знищувати й низку інших країн, які вони вважають своїми. Ці його слова я все життя пам'ятаю. Йому було 25 років, коли ми пішли разом воювати. Такі люди, як Джамбулат Хоперія, писали й пишуть сучасну українську історію, яку мають знати діти,
– наголосив Ванадзе.
Вірний собака, книги та настанови друга
З приємного, що гріло душу в умовах кривавої війни, грузинський доброволець пригадує підтримку чотирилапих. Каже, що з ним та його побратимом постійно був собака, який ніколи не відходив від них навіть попри регулярні обстріли, атаки українських позицій. Зі слів Ванадзе, аби вберегти пухнастих друзів на фронті, вони робили для них спеціальні "броніки" й каски, які одягали на тварин, коли ворог починав бомбити.
"Було багато митей, які я згадую. Один із моїх друзів мав спеціальну машинку, він дивився у дзеркало і постійно поправляв нею бороду. Я питав, навіщо це йому. А він казав, що навіть якщо ми загинемо, ми повинні виглядати красиво", – з поспішкою пригадує Ванадзе.
А от його побратим Джамбулат, перебуваючи на бойових позиціях, полюбляв читати книги. Міро Ванадзе зауважив, що він був дуже освіченою людиною і залишиться для нього прикладом того, яким смілим треба бути, як слід жити в цьому світі.
"У цьому житті ми живемо один раз. Ми повинні жити гідно і вмирати теж гідно. Звідси ми нічого не заберемо, немає жодної людини, яка померла і забрала із собою на той світ багатства. Тут ми можемо залишити тільки свої добрі справи, вчинки й користь для суспільства", – підсумував Ванадзе.
Що відомо про Ванадзе та його побратима Хоперію?
- Міро Ванадзе народився в місті Батумі в Грузії. До війни в Україні був спортсменом, є дворазовим чемпіоном світу з ММА. Жив у Дніпрі, згодом у Києві. Після широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ухвалив рішення стати на захист України. Спочатку вступив до батальйону "Карпатська Січ", пізніше перейшов до "Грузинського національного легіону". Нагороджений медаллю Святого Юрія Переможця за заслуги з відродження духовності в Україні, підтримку УПЦ Київського Патріархату та проявлення мужності й жертовності у захисті України.
Джамбулат Хоперія також був спортсменом, важкоатлетом. Він приїхав в Україну у віці 25 років для участі в змаганнях напередодні широкомастабного вторгнення Росії. Коли російські окупанти перетнули кордон, він вирішив стати добровольцем, вступив у батальйон "Карпатська Січ", пізніше долучився до 28-ї ОМБр. Життя бійця обірвалося наприкінці 2022 року. Він помер від ускладнень внаслідок хімічного отруєння, яке отримав під час бойових дій.