Візит Порошенка в США: навіщо поїхав та що привіз Президент

З перших уст про конфлікт на Донбасі і участь Росії

Український президент 21 вересня з трибуни Генасамблеї ООН знову привернув увагу всього світу до збройного конфлікту на Донбасі, який триває вже третій рік. В першу чергу, Порошенко зробив акцент на тому, що саме Росія, яка де-факто веде з Україною війну, всіляко намагається затягувати врегулювання конфлікту. Незважаючи на масові докази безпосередньої участі Росії у військовій агресії проти України, Москва не тільки не визначає себе учасницею конфлікту, але й різними методами протистоїть завершенню війни, у якій, за даними ООН, загинуло вже близько 10 тисяч людей.

За минулий рік ми послідовно продемонстрували, що ми готові рухатися вперед у реалізації Мінських домовленостей. Проте, ми постійно стикалися з опором Кремля і його довірених осіб, які роблять все можливе, щоб відкласти мирний процес,
– завив президент.

Він також наголосив, що Україна має тисячі фотографій, відео, світлин з космосу тощо, які доводять факти російської присутності на Донбасі. Але у відповідь чує лише цинічне "нас там немає". Президент нагадав: Росія так само говорила і про Крим, а потім організувала ганебний референдум під дулами автоматів. Як зазначив глава держави, Україна цього року внесе на розгляд Генеральної асамблеї ООН проект резолюції про порушення прав людини в окупованому Криму.

Росія два роки веде війну проти України і робить усе, щоб поглибити конфлікт на Донбасі

Петро Порошенко ще раз закликав провести реформу Ради Безпеки ООН, зокрема, обмежити вето у Радбезі для країн-учасників конфліктів. Мова йде, зрозуміло, про Росію, яка блокує будь-які рішення щодо України. Однак, навряд чи таке рішення ухвалять постійні члени Радбезу.

Обмеження права вето, як це пропонує Порошенко, члени Радбезу не підтримають. Вони усвідомлюють: якщо зараз це рішення буде проти Росії, то згодом може бути використаним проти кожного з них. Такі зміни можливі тільки в тому випадку, коли розшириться склад Радбезу, яка існує в такому вигляді одразу після утворення ООН,
– переконаний директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, про реформу Радбезу говорять уже ледь чи не 40 років. Дискусія йде, і важливо, що Порошенко публічно говорить про це на Генасамблеї ООН.

Рано чи пізно доведеться цю реформу робити. Росія і деякі інші великі держави проти цього. Але треба шукати шляхи. Крім права вето стоїть питання про те, щоб до складу Радбезу увійшли економічно потужні країни, які не мають ядерної зброї. Країни, що програли Другу світову війну – Німеччина і Японія. Нинішня структура прийняття рішень в ООН відображає реалії світу після Другої світової. А після цього вже пройшло 70 років. Треба рухатися далі і приводити структуру прийняття рішень в ООН у відповідність з реаліями світу,
– зауважив він.

Водночас, підкреслив Фесенко, ООН – не те місце, де можна вирішити проблему конфлікту на сході України. Але дуже важливо, що весь світ може почути від першої особи держави безпосередньо оцінку ситуації в нашій країні, конфлікту на сході України, відносин з Росією, проблему Криму. Це заява політичної та ідеологічної позиції країни, і в цьому значимість таких виступів.

Зустрічі з кандидатами в президенти США

Петро Порошенко під час візиту до США звернувся до кандидатів у президенти – Гіларі Клінтон і Дональда Трампа – з проханням про зустріч. Як зауважив Євген Магда, вперше український президент так активно діє напередодні виборів глави США. Гіларі Клінтон погодилася на зустріч, під час якої висловила підтримку Україні. Дональд Трамп офіційно нічого не відповів, але, як повідомив сам Порошенко, в них не зістикувалися графіки. І хоча зустріч з Трампом не відбулася, головне, на думку Володимира Фесенка, що президент України пропонував таку зустріч. Це знак поваги і готовність до діалогу. При цьому експерт вважає, що Трамп не захотів зустрічатися через те, що йому поки що немає що сказати Порошенку.

Трамп "не знайшов" місця в графіку, а Клінтон підтримала Україну

Трампа зараз більше цікавить внутрішня політика США, ніж міжнародна. Йому, можливо, нема чого сказати. Обіцяти щось він зараз не може, а говорити погані речі не хоче. Питання про його ставлення до України і конфлікту на Донбасу, думаю, буде формулюватися в разі його обрання президентом,
– зауважив Фесенко.

Водночас Євген Магда вважає, що відмова Трампа пояснюється його реверансами перед Путіним і бажанням у певному відновленні, якщо не біполярного світу, то атмосфери холодної війни.

Летальна зброя

Приємним сюрпризом під час перебування Порошенка в Нью-Йорку стало схвалення Палатою представників Конгресу США закону H.R. 5094 "Про підтримку стабільності і демократії в Україні", яким передбачено збереження санкцій проти Росії, а також надання Україні летальних оборонних систем озброєнь. (про це повідомило посольство України в США, хоча на офіційному сайті Конгресу у тексті законопроекту такої згадки поки що немає – "24").

Україна, як відомо, два роки на міжнародній арені закликає до надання летальної зброї, зокрема протитанкових ракетних комплексів "Джавелін" (протитанковий ракетний комплекс, призначений для знищення бронетехніки, захищених об'єктів (бункерів, дзотів), вертольотів та безпілотників). Але Штати і ЄС всіляко уникають цього питання. Україні не надають навіть оборонних комплексів. Все, на що згодився Захід – контрбатарейні радари, прилади нічного бачення, "Хаммери". Така позиція зрозуміла: Вашингтон і Брюссель панічно бояться, що Путін розпочне третю світову війну, яка буде ядерною. Хоча де-факто Росія у всьому світі розгорнула гібридну війну, яка може призвести до непередбачуваних і трагічних наслідків.

Летальна зброя могла б кардинально змінити хід війни

Тому рішення Конгресу може вплинути на прискорення врегулювання конфлікту на Донбасі.

Але важливо те, як наголошує Євген Магда, що цей закон не дозволяє знімати санкції з Росії до повернення Криму до складу України.

Це свідчить про те, що США послідовні в своїй підтримці України. Попри численні заяви про можливі "зради" з боку наших американських партнерів, вони навпаки проявляють солідарність,
– зазначив він.

Володимир Фесенко підкреслює: це знак політичної солідарності, підтримки України. Конгрес фактично заявив, що Україна є найважливішим стратегічним партнером, і США будуть підтримувати нас у протистоянні російській агресії. Втім, політолог зауважує: рішення про надання летальної зброї приймає президент США як глава виконавчої влади.

Іншими словами, цей закон має більш політичний характер. Навіть якщо наступним президентом США стане лояльна до України Гіларі Клінтон, це ще не значить, що одним із перших її кроків стане рішення про летальну зброю. Хоча, як вважає Фесенко, це рішення може стати політичною основою для дій майбутнього президента США.

Загалом можна констатувати, що візит до США Петру Порошенку вдався. Постійне нагадування світу, що Україна одна протистоїть одній із найбільших ядерних держав рано чи пізно дасть результати. Це не буде скоро, але, головне, що Україну чують. В той же час, вимагаючи підтримки від інших, потрібно не забувати, що спочатку наша країна повинна продемонструвати готовність до проведення структурних реформ, боротися з корупцією не на словах. Не дарма колишній глава Пентагону Леон Панетта попередив: якщо український уряд не зможе побороти корупцію і посилити керованість держави, Україна може втратити підтримку США і всього Заходу.

Читайте також: Вибори до Держдуми: перемога чи зрада для Путіна?