Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, чому Росії може бути недостатньо захоплених територій Донбасу, які водні об'єкти мають стратегічне значення та як проблема водопостачання може впливати на подальші плани Кремля.

Чому Росії потрібна вода на Донбасі?

За словами Андрющенка, навіть контроль над великими містами Донеччини не розв'язує проблему водопостачання. Щоб забезпечити регіон водою, Росії потрібен доступ до джерел, які розташовані за межами окупованих територій.

Зокрема, йдеться про Сіверський Донець на Харківщині та канал, який з'єднує басейни Кальміусу й Дніпра та проходить через Дніпропетровську область.

Ти можеш володіти Донецьком, Маріуполем, Волновахою, Горлівкою, Макіївкою, Покровськом, зрештою, Святогірськом, але людей там нема чим поїти,
– пояснив Андрющенко.

Зі збільшенням контрольованої території зростають і потреби у воді. Водночас ресурсів для забезпечення окупованої Донеччини бракує. Саме тому Росія може намагатися просуватися до джерел водопостачання.

Що відбувається на окупованих територіях: дивитись відео

Чому Росія не може просто провести водогін із Дону?

Росія вже намагалася розв'язати проблему за допомогою водогону з Дону. Однак цей варіант не здатний повністю забезпечити потреби регіону. Андрющенко посилається на оцінки науковців, які вказують на недостатність водних ресурсів Дону з урахуванням потреб інших водокористувачів.

Тобто навіть масштабний інфраструктурний проєкт не гарантує, що окупована Донеччина отримає достатньо води.

Нагадаємо, що на Донбасі триває гостра водна криза через пошкодження інфраструктури каналу "Сіверський Донець – Донбас" і проблеми з роботою насосних станцій. В окупованих Донецьку, Макіївці та інших містах воду подають за графіками, а перебої можуть тривати днями. Альтернативні джерела не покривають потреб населення, а російські спроби розв'язати проблему водогоном із Дону не усувають кризу.

Є й інша проблема: Азовське море не може стати простим джерелом питної води. Через високу солоність її потрібно опріснювати, а це складний і ресурсомісткий процес.

Тому водна проблема може залишатися одним із чинників, які впливатимуть на плани Росії щодо українських територій.

Андрющенко переконаний, що Владімір Путін не зупиниться на Донбасі лише через домовленості про нинішню лінію фронту. Він також звертає увагу на практичний аспект російських претензій: контроль над територіями не розв'язує всіх проблем, якщо окупаційна влада не може забезпечити базові потреби населення.

Водопостачання в цьому контексті стає не лише гуманітарним, а й стратегічним питанням. Доступ до джерел води, каналів та іншої критичної інфраструктури може мати значення для того, як Росія плануватиме подальші дії.