Волонтери кажуть, закон, який надає добровольцям статус учасників війни, майже не виконується. Усе – через бюрократичну тяганину. І так триває майже рік.
За цей час більшість проблем так і не зрушила з "мертвої" точки, нарікають активісти. Зокрема, досі нема повного переліку учасників добровольчих батальйонів. Також волонтери не вірять тій цифрі, яку влада називає щодо кількості загиблих військовослужбовців. За даними Міноборони — це близько двох тисяч вояків.
Читайте також: Історія нової сім'ї — дніпропетровська волонтерка та боєць-грузин
За підрахунками волонтерів – загиблих утричі більше. Знайти та вивезти тіла вояків на окупованих територіях держава не завжди може. А щоб отримати близько шестиста тисяч гривень допомоги, родині загиблого треба зібрати купу документів, які підтвердять його участь в АТО та власне саму смерть. А сім'ям зниклих безвісти вояків понад півроку жодні пільги не світять.
"Щодо цього треба змінювати законодавство. Тому що — або ми маємо встановлювати факт загибелі людини раніше і родина може отримувати допомогу, або ми маємо виплачувати йому зарплатню. І утримувати його родину, а не вважати, що він зник безвісти", — пояснює нардеп Альона Шкрум.
До слова, бійці АТО формально мають право на безкоштовний проїзд, як учасники бойових дій. Однак не можуть скористатися цим привілеєм.