Оточення Володимира Путіна змусило його повірити, що він може легко перемогти Україну. Подібну брехню російські олігрхи й надалі говорять своєму диктатору, переконуючи, що ще трохи треба дотиснути. Проте Росія не здатна на масштабні просування. Навіть на захоплення залишків Донецької області їй знадобляться роки й мільйони окупантів.

Росіяни відчувають на собі економічні наслідки війни. І хоча про масштабний бунт не йдеться, у Росії все ж є люди, здатні взяти зброю до рук. Цього і боїться путінський режим.

Заступник командира Легіону "Свобода Росії" Максиміліан Андронніков з позивним "Цезар" в інтерв'ю 24 Каналу розповів, що в Росії вже пів року є готовий документ про те, як правильно згорнути "сво". Більше про закінчення війни, до якого підступного кроку вдалася Росія, щоб поповнити армію, та хто може почати повстання проти Путіна – читайте далі у матеріалі.

Цікаво Посадити Путіна за стіл переговорів: лідери Заходу хочуть зустрітися із Зеленським

WhatsApp Якщо Telegram заблокують Не губіть 24 Канал – підписуйтеся на нас у WhatsApp Додати

Як ви можете охарактеризувати етап війни, на якому ми зараз перебуваємо? Як можете оцінити стан країни-агресорки та те, як війна вплинула на Росію?

Війна однозначно негативно вплинула на Росію. Це ми прекрасно розуміємо, причому вона негативно вплинула на народи Росії, різні соціальні прошарки, етнічні групи. Чому я це підкреслюю? Тому що зазвичай регіони й малі народи Росії несуть непропорційно високий тягар наслідків цієї війни. Вони зазнають великих людських і фінансових втрат, якщо порівнювати з мегаполісами.

Ця кровопролитна війна є дуже важкою як для народу України, так і для народів Росії, і вона рано чи пізно викличе катарсис у російському суспільстві. Дуже багато представників і в Україні, і на Заході чомусь вважають, що війною у Росії буде зміна еліт, їхній бунт. Насправді путінські еліти такі, що на сьогоднішній момент їх все влаштовує. Я вважаю, що божевільне продовження цієї війни викликатиме запит на кардинальні зміни не в елітах, а в суспільстві.

Ми з вами зараз перебуваємо у Києві, в моєму улюбленому парку імені Тараса Шевченка. Ще вчора я був у районі виконання завдань нашого підрозділу. І загалом бачу, що в українців ще є запас міцності. Зрозуміло, що українське суспільство втомлюється від війни. Тягар, який сьогодні лежить на плечах чоловіків-захисників України – є неймовірно великим.

Повірте, я спілкуюся з представниками різних підрозділів і розумію, як всім важко. Але в нас ще є резерв. А найголовніше, якщо ми подивимося на динаміку, на те, що відбувається місяць за місяцем, то побачимо, що противник, попри те, що докладає дедалі більше зусиль, – все одно досягає щоразу менших результатів. Досить скоро він підійде до точки, коли будь-які спроби вже не приноситимуть результатів.

Повне інтерв'ю заступника командира Легіону "Свобода Росії": дивіться відео

Кожен обстріл великих міст, обстріл Києва – це сотні мільйонів доларів, які Росія просто викинула на вітер. Кількість штурмів, незважаючи на те, що вони збільшуються, – не призводить до підвищення темпів просування. Противник зазнає дедалі більших втрат.

У середньому, за статистикою, противник в результаті одного штурму зараз захоплює 20 соток землі. Це розмір моєї дачної ділянки під Санкт- Петербургом. На цій "дачній ділянці" він "кладе" 6 людей вбитими, тобто ціле відділення. Такими темпами у нього підуть роки й мільйони людей, щоб захопити залишки Донецької області. З цим Росія не впорається.

А як ви гадаєте, втрати якось впливають на рішення російського військового керівництва? Бо на початку повномасштабної війни в Україні була теза, що коли дійде до 100 тисяч втрат, то щось зміниться.

Я чудово пам'ятаю ці помилки. Якраз одна з помилок керівництва була пов'язана з тим, що не можна дивитися на противника своїми очима. Україна – це цивілізована країна, тут людське життя має велику цінність, на відміну від нашого противника. Тому думати, що противник, втративши у бою 100 тисяч, 200 тисяч чи навіть мільйон, – зупиниться – зовсім неправильно. Він не думає такими категоріями.

Для нього людське життя не має жодної цінності. Воно має цінність лише в економічному плані. Умовний Путін, Білоусов чи Герасимов оцінюють свої втрати лише з погляду того, що Росії, наприклад, щоб поставити в стрій ще 100 тисяч солдатів, потрібно витратити стільки-то мільярдів рублів. Лише з цього погляду.

Однак стає зрозуміло, що наслідки війни проникли вглиб російського суспільства. Ви бачите, що в останні місяці противник докладає дуже серйозних зусиль для поповнення резервів, адже статистика для нього сумна. Останні місяці втрати перевищують рівень поповнення, який Росія може собі дозволити. Тому в хід йдуть різні трюки, які ми вже бачимо.

Наприклад, взялися за студентів, а це дуже сумна й помилкова практика, бо студенти – це майбутнє нації, це майбутня інтелектуальна еліта. У Росії залучають до війни студента, який повчився лише 1 – 3 роки. Його кидають в окоп, хоча обіцяють посаду оператора БпЛА, але насправді через кілька тижнів він потрапить на штурм, де й загине. Це все.

Тобто зараз під виглядом вербування співробітників ІТ-компаній, під виглядом вербування чоловіків за кордон, кудись в Білорусь, Корею або в Китай, – вони намагаються будь-яким способом поповнити свої ряди "гарматним м'ясом".

Але Росії це нічого не принесе. Я поясню, чому так. Восени 2022 року Путін пішов на такий непопулярний крок, як часткова мобілізація. Він мобілізував 300 тисяч людей, але насправді цифра може сягати майже півмільйона чи 600 тисяч людей. Так Путін зміг швидко наростити свої ударні можливості, підвищити щільність військ на фронті й почати потихеньку просуватися.

Зараз така "процедура" йому нічого не принесе, бо фактор часу, який є найважливішим на війні, – вже втрачений. Навіть якщо він поставить зараз ще 200 тисяч або навіть 500 тисяч осіб. Це створить нам певні проблеми, але у Путіна цих проблем буде ще більше. Адже, чим більше солдатів перебуває на одній ділянці фронту, тим легше їх уразити.

Логічно, що снаряд, який потрапляє у бліндаж, тепер знищуватиме не дві-три людини, а п'ять-шість солдатів противника. Також їм потрібно буде вдвічі більше їжі, води, боєприпасів для того, щоб підтримувати таку ж інтенсивність бойових дій.

Дивіться, як чудово зараз розвивається ситуація з діпстрайками по НПЗ, по інфраструктурі, яка відповідає за транспортування, продаж нафти. Далі йдуть діпстрайки по об'єктах військово-промислового комплексу. До цього, зокрема, залучені бійці опору нашого підрозділу, які перебувають всередині Росії.

До речі Ми не будемо вмирати мовчки, – Зеленський заявив про продовження діпстрайків по Росії

Тобто наш підрозділ – це не тільки військове з'єднання, яке захищає Україну на фронті. У нас також є цивільний рух, так званий рух "Свободи Росії", який присутній в Європі, США та в інших країнах світу. У нас є опір, який працює всередині Росії і потихеньку зростає. Він займався агітацією, пропагандою, допомагав нам фінансово, здійснював акції саботажу на підприємствах ВПК, на логістичних артеріях.

І є ще один елемент – ми починаємо знищувати прифронтову логістику. Тобто, противнику дедалі складніше підвозити паливо, боєприпаси, проводити ротації. Нещодавно озвучували цифри, згідно з якими кількість загиблих у російській армії перевищила кількість поранених. Як людина, яка трохи знає військову історію, я можу сказати, що такого не було навіть у часи лютих "м'ясорубок" у Другій світовій війні. Навіть сталінські генерали не дійшли до таких цифр.

Якщо ми візьмемо статистику діяльності Червоної армії, то там загалом на одного загиблого було троє поранених, іноді двоє, коли ситуація була гіршою. А зараз виходить, що у противника на двох вбитих – один поранений. Тобто Путін переграв навіть людоїдів-м'ясників минулої війни. Ось і все.

У TikTok була популярна пісня, коли маленький хлопчик співав, що "Володимир Путін – молодець". Але бачите, так виходить…

Так, я знаю, як закінчується, ця пісня. Так, Володимир Путін в цьому плані "молодець". Найбагатшу країну світу, яка займає сьому частину суші, зробити вассалом Китаю, знищити понад мільйон своїх чоловіків, принести сусідам стільки горя і нещастя, – таке "досягнення" не зміг би зробити ніхто інший, крім нього.

Ви згадували про російські еліти. Нещодавно міжнародна преса з посиланням на європейську розвідку повідомляла, що у Кремлі назріває бунт, а очолити його нібито може Сергій Шойгу.

Щодо Шойгу, то я вам скажу, що він настільки безхребетний персонаж, і саме тому займав посаду міністра оборони. У російській армії його зневажають, причому на всіх рівнях: починаючи від рядового і молодшого офіцерського складу та закінчуючи генералами.

Посянюю чому. Шойгу ні дня не служив в армії, це типовий представник МНС (Міністерство надзвичайних справ у Росії – 24 Канал). Він – пожежник, який до армії не мав ніякого стосунку. Його реальний кар'єрний злет почався після того, як у 1993 році Шойгу активно підтримував погашення повстання у Москві – так званого "антиєльцинського бунту". Це повстання подавили розстрілами, зокрема розстрілом парламенту з танків.

Вже тоді було зрозуміло, що демократії у Росії не буде, бо демократія так не робиться. Далі були Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, теракти, на яких Путін прийшов до влади. Далі Єльцин передав владу своєму ставленику. Ми бачимо, до чого це все призвело.

Шойгу – це людина, яку всі зневажають за те, що він віддає абсолютно неадекватні накази, які не відповідають поточній ситуації. Його зневажають за брехню, тотальну корупцію, кумівство, адже без зв'язку з його кланом ніхто не може побудувати кар'єру.

Також зневажають за те, що він пригнічує реальних бойових генералів, таких як Іван Попов, Михайло Теплинський. Це генерали, які теж крали, але значно менше, показували результат на полі бою і турбувалися за життя своїх підлеглих. Вони чесно доповідали про те, що є проблеми з поповненням особового складу, з ротаціями, казали, що не вистачає боєприпасів. Всіх цих генералів Шойгу репресував.

До Білоусова у російській армії лояльніше ставлення, але все одно його вважають чужою людиною, людиною поза системою. А поставити на ці місця розумного бойового генерала – такого в російській армії не може бути. Адже всі, хто мають звання вище, ніж майор, взагалі думати не повинні. Вони мають вміти лише успішно красти. Навіть такого рівня генерали як Олександр Лебідь і Лев Рохлин були смертельно небезпечні для режиму і їх вбили.

Тому Шойгу точно не може очолити бунт. Це також не може зробити хтось із генералів, тому що для них це смертельно небезпечно. Але я вірю в те, що бунт рано чи пізно настане. Його почнуть старші лейтенанти, майори, підполковники, тобто люди, які настільки сильно не вбудовані у путінську систему, люди, у яких в початковому стані ще залишилися поняття честі, обов'язку, християнської совісті, служіння своєму народові, а не диктатурі. Ось ці люди рано чи пізно "вистрелять", я в це вірю.

Ми з вами говоримо у червні. Це місяць, коли ми відзначаємо річницю бунту Євгена Пригожина, який відбувся 3 роки тому.

Я пам'ятаю, бо "сидів з попкорном" і за цим спостерігав. Тоді ми тільки вийшли з операції, думали, що зараз передихнемо, а тут – отакий сюрприз. Ми, звісно, вболівали за обидві команди. Хотілося, щоб у нього вистачило духу дійти до Москви, зав'язати там бої, але духу не вистачило.

А яким має бути бунт чи зміна влади, щоб він вдався і не становив загрози іншим країнам?

Якби переміг Пригожин, то невідомо, що могло б бути. З одного боку, він критикував Шойгу, Міноборони, Герасимова. Але з іншого боку – ніхто не гарантує, що, прийшовши до влади, він не продовжував би цю саму війну, але більш ефективно й небезпечно для нас. Ніхто ж не може цього гарантувати. Якби Пригожин зупинив війну, можливо, загроза була б відкладена в часі. Але вона була б більш серйозна, адже він міг почати боротися з корупцією.

Наприклад, всі гіпотетично обговорюють: якби Олексій Навальний прийшов до влади, то чи Росія напала б на Україну? Зрозуміло, що це було б ще гірше. Чому? Не корумпована армія, не під керівництвом Шойгу становила б для України значно більшу небезпеку. Але це теж гіпотетичний сценарій, бо історія не має умовного способу.

У бунті Пригожина був дуже важливий урок для нас з вами. Цей урок показав, що путінська система дуже сильно "надувається", видає гучні грізні звуки, брязкає "Орешниками", але насправді вона нічого не може зробити. З такою великою перевагою у ресурсах Росія вже 13-й рік війни не може досягти успіху.

Якщо раніше мовилося про те, що "Київ буде за три дні", то зараз росіяни буквально доповідають, що на кордоні такого-то села з боєм взяли свинарник. Навіть не село! Вони 5 днів штурмували й взяли свинарник, коровник або ще якийсь "стратегічний" об'єкт. Це ж смішно. Це показує, що вони йдуть до краху.

Росія продовжує йти до краху, бо Путін вибудував таку систему. І його друзі допомогли йому створити систему, де він не має зв'язку з реальністю. Він абсолютно від неї відірваний. Дотепер йому доповідають, що нібито все добре, все прекрасно й скоро Україна посиплеться. Треба тільки більше насипати ракетами або ще провести мобілізацію. Це небезпечний обман.

Нам буде важко, але ми витримаємо. А його система, я в цьому впевнений, рано чи пізно рухне і почне сипатися, так само швидко, як вона почала сипатися всього лише за добу невдалого пригожинського повстання.

Зараз послідовники Навального та інші російські опозиціонери присутні у Європі та США. У них доволі неоднозначна позиція і щодо України, і щодо росіян, які воюють на нашому боці. Яке ваше ставлення до цієї опозиції?

Можливо, це пролунає дещо гордо, але я добре розумію реальність не лише в матеріальному плані, а й у моральному. Я перебуваю з вами та захищаю український народ від свого озвірілого народу. Це моя відповідальність як громадянина Росії. Я не сиджу в Європі, не п'ю гарбузове лате відрами та не пускаю крокодилячі сльози. Я з 2022 року воюю та намагаюся здобути перемогу над цим проклятим режимом.

Є різні представники російської опозиції. Хтось виїхав з Росії на початку повномасштабки. Хтось там вже сидить 10 – 20 років. І є ми – громадяни Росії, які були в Україні, приїхали з Європи чи виїхали з Росії та взяли в руки зброю, щоб нарешті покласти край цим злочинам. Ось це наша відповідальність. Це наше бачення реальності. Воно у нас нелегке, але правильне та чесне.

А є представники, які на п'ятий рік повномасштабки нас не помічають. Є ті, хто поливає нас помиями. Такі як Волков, Кац або ж Накі з Левієвим, які кажуть, що ми взагалі медіапроєкт; що ми не так чи не там воюємо; що на мені дуже чиста форма.

Великі "стратеги" та оглядачі, в мене кілька комплектів форми. У бою я в одній, а на інтерв'ю – в іншій. У нас є пральні машини й навіть унітази. Нам не потрібно їх красти, як це роблять російські військові.

Але їх це не влаштовує. Вони знають, що народи Росії нас реально люблять та підтримують, як і народ України. Ці оглядачі не ведуть свою діяльність в інтересах народів Росії. Дивіться, як вони освоюють ґранти. 90% зібраних коштів кладуть собі в кишеню. Нам ніхто з них не допомагає. Ніхто нічого доброго не каже.

Відповідно, чи потрібні такі люди народам Росії, які будуть звільнені від путінізму з нашою допомогою? Скажу більше. Якщо зануримося в архіви ФСБ, то виявиться, що 80 – 90% цієї "опозиції" – агентура ФСБ, СЗР, ГРУ і так далі.

Якщо Путін помре, то буде ось ця "прекрасна Росія майбутнього"? Але чим довше ми у війні, тим менше таких думок лунає.

Це дуже небезпечна ілюзія. Цей режим дійсно персоніфікований. Але він в умовах самозабезпечення достатньо довго може функціонувати. Для цього їм достатньо домовитися один з одним, якщо Путіна не буде.

Це породило багато конспірологічних теорій, що тіло Путіна зараз лежить десь в холодильнику та чекає свого часу. Це смішно. Насправді Путін реально виконує функцію арбітра. Він йшов до цієї функції роками. Чому він взагалі потрапив до Кремля? Це інше питання.

Путін – це плоть від плоті продовження єльцинської системи. До слова, вся безглуздість російської опозиції полягає в тому, що для них Єльцин – священна ікона демократії. Не розумію, чому так. Адже Єльцин – негідник, який не міг, не хотів і не будував демократію в Росії. Для своєї особистої безпеки та безпеки своєї сім'ї він за ручку привів Путіна до влади. Так йому порадили олігархи.

Чому саме Путіна? Тому що він був абсолютно нікчемним і посереднім. Тоді олігархи вважали, що він не становитиме для них жодної небезпеки. Тому йому дозволили зайти в Кремль. Однак Путін рік за роком укріпляв свої позиції та зрештою відсторонив від влади й фінансових ресурсів тих, з ким не погоджувався. Він почав замикати усі процеси на собі.

Як Путін вибудовував своє оточення ці 25 років, так і оточення вибудовувало Путіна. Він починав як крадій – разом зі своїм вчителем з крадіжок Собчаком брав участь у розпродажі ресурсів СРСР за безцінь. Коли Путін прийшов до влади, то ліквідував Собчака як свідка його злочинів. Але йому було мало бути лише крадієм.

Путін – абсолютно нікчемна людина з комплексами. Він накрав, забезпечив себе, але хотів ще більше. Оточення рік за роком накачувало його марнославність. Ці всі Ротенберги, Ковальчуки та інші щодня розповідали Путіну, який він великий та потужний, що швидко розібрався з Грузією, Сирією, з Кримом і Донбасом, а якби тоді не спасував, то захопив би й Київ за 3 дні.

Путін наслухався цього та вирішив увійти в історію, тому почав повномасштабну війну проти України. Вона його й прикінчить. Путін запустив такі процеси, що його режим впаде під вагою тих проблем, які він запустив.

Як санкції проти Росії впливають на звичайних росіян? Чи відчувають вони ефекти від обмежень, які накладають інші країни?

Звісно, вони все прекрасно відчувають. Треба зрозуміти одну річ. Так званий звичайний росіянин ніяк не братиме участі у зміні влади в Росії. 100 років тому в Росії пройшла кривава громадянська війна. З 200-мільйонного населення, грубо кажучи, брали участь буквально 2 – 3 мільйони. Тобто 1% населення. А інші 99% сиділи та спостерігали.

Обиватель влаштований так, що нікуди не піде. Але він є дуже важливим. Якщо, умовно, 80% обивателів перестають бути задоволеними війною, то з них принаймні дехто таки візьметься за зброю. В кожному суспільстві є пасіонарії серед обивателів. Це може бути якась частка 1%. Але в межах Росії йдеться про сотні тисяч людей, які візьмуться за зброю.

Саме цього режим боїться. Коли вони виходять з ліхтариками та читають вірші, то нікого це не лякає. А коли 5 тисяч людей зі зброєю, що досить небагато, пішли на Ростов, а потім на Москву, то що ми побачили? Всі сховалися, як миші. Тікток-Ахмат "застряг у заторі". Авіацію трохи збили. Ніхто не вийшов проти. Це дуже показово.

Населення Росії щодня відчуває важкість від цієї війни дедалі сильніше. Дефіцит бюджету перевищує будь-які заплановані показники. Якщо минулого року було 5 трильйонів рублів, то вже зараз 6 трильйонів. Це більше за план на увесь 2026 рік. А закінчився лише травень. Що треба робити? Вмикати друкарський верстат. Це спричиняє інфляцію, тому треба різати соціальні видатки.

Варте уваги Російська економіка виснажена: як змінилося становище Кремля після років війни

Ось хто основний електорат Путіна? Бабусі та дідусі. Росія старіє і вимирає. З кожним днем частка старшого населення зростає. В цих бабусь реальна купівельна спроможність пенсії зменшилася на 30 – 40%. Це завдяки Путіну та його "сво".

В економіці є такий термін "покриття пенсій". Це відсоткове співвідношення розміру пенсії до середньої зарплати. Якщо на початку повномасштабки цей показник був 35%, то зараз він – 25%. Тобто, пенсії зменшилися на третину.

Зрозуміло, що частина цих бабусь та дідусів не найвищого інтелектуального рівня. Хтось страждає від хвороб. Але там є дуже розумні люди. У мене є зворотний зв'язок з російським суспільством. Я отримую відповіді від 80 – 95-річних пенсіонерів, які кажуть, що ми все правильно робимо, і вони на нас чекають. Але навіть ті, хто раніше голосував за Путіна, вже бачать, що їжа стає меншою та гіршою; ліки дедалі важче купувати; комуналку важче оплачувати. І це ми беремо лише пенсіонерів.

Є свіжа інформація. 60% російських лікарів скаржаться на неможливість працювати в умовах постійних блокувань месенджерів та інших ресурсів. В мене жінка – лікар, кандидат медичних наук. Вона роками взаємодіяла через месенджери. Йшов певний обсяг службової інформації, пересилка документів. А тепер ласкаво просимо до MAX (російський месенджер, – 24 Канал).

Усі сфери російського життя страждають. Дедалі більше людей, навіть диванні патріоти, кричать, що пора згортати війну. Уже пів року існує підготовлений адміністрацією Путіна документ про те, як правильно згорнути "сво".

Вони готові, але зараз спробують продавити якнайбільше. Спробують шантажем, обманом та маніпуляціями захопити Донбас, щоб закрити цей гештальт. Потім розповідатимуть, що звільнили "русскій мір", а "бендеровци" їм вже не загрожують, тому можна підписувати мир.

Володимир Зеленський написав відкритого листа Володимиру Путіну. Там чітко вказано, що варто сісти вдвох та завершити війну. Як ви оцінюєте такий лист?

Абсолютно правильний лист. Володимир Олександрович вже не раз показував, що він підтримує мир. Попри всю несправедливість цієї жахливої війни, він підтримує мир. Адже мир – це насамперед про життя найкращих синів та дочок України, які стримують цю орду. Втрачені життя – єдине виправдання тому, чому Зеленський хоче зупинити війну. Жодна земля, завод чи щось матеріальне не можна порівняти з важливістю людського життя. Президент України захищає цю цінність.

Він щоразу говорить Путіну, що треба зупинитися. Але це та сама помилка, яку роблять і українці, і європейці, коли дивляться на нинішню РФ. Важко її навіть Росією назвати. Ми будемо цю Росію створювати. Ось ця путінська РФ – не про цінність людського життя чи щастя людей. Це про хвору голову одного маніяка з купою комплексів і про фінансові амбіції його оточення. І це закінчиться для них трагічно.

Володимир Зеленський дуже правильно написав, що цей маніяк не має жодної емпатії. Ще раз скажу. Ні 1, ні 2, ні 5 мільйонів життів, ні фінансові втрати народів Росії чи народу України його не цікавлять. Зеленський правильно сказав, що Путіну варто задуматися хоча б про власну безпеку. Адже Путін – ідіот. Його олігархи – ідіоти. Коли ми повернемося додому зі зброєю в руках, то буде пізно. Жодного миру з нечестивим вже не буде.

Ті олігархи та вся путінська зграя назавжди поїдуть в Магадан. Я обов'язково зроблю шоу "Дом-3", в якому українці зможуть насолодитися видовищем, як Медведев, Рогозін, Захаров приповзають в барак з важких каторжних робіт. Це буде прекрасне шоу, яке матиме високу популярність. Важливо, щоб майбутні покоління пам'ятали, як не мають поводитися люди, які прийшли до влади.

Маю питання як українка. Ви багато говорите про Росію майбутнього – ви вірите в цю ідею?

Я абсолютно впевнений в правоті нашої справи. Це закономірний історичний процес.

Чи вийде її зробити неагресивною? Росія століття становить небезпеку для географічних сусідів.

Зараз я веду цикл лекцій. Для чого? Деякі люди цього не розуміють, але я поясню, чому це потрібно. Річ у тому, що російська опозиція за останні 20 років, перебуваючи відірваною від людей, не дала народам Росії простої та зрозумілої картини майбутнього. Вона говорить езоповою мовою, розповідає про ефемерні цінності, яких люди не розуміють.

Не знаю, чи шокую вас цим, але скажу, що 80% населення Росії не цінують і не усвідомлюють свободи. А справедливість вони розуміють. У більш ніж 90% громадян Росії є запит на справедливість. Я вважаю, що їм потрібно дати все. І хліб на стіл. І справедливість. І звісно, свободу. Спершу треба зняти цей путінський морок, а вже з дітей виховати нове підростаюче покоління вільних та ініціативних людей. Виховати в них відчуття господаря на своїй землі, яке є в українців, на відміну від росіян.

Українці завжди можуть взяти картонки, вийти й сказати: "Володя, не переходь межі". Зеленський це розуміє. А в Росії це не працює. Людей потрібно цьому навчити. Я зараз виступаю з циклом лекцій. Я простими словами на рівні "землю селянам", "заводи робітникам" розповідаю народам Росії, якою, на мій погляд, має бути Росія.

Багато людей відгукуються на ці ідеї. Коли люди побачать, що Росія майбутнього буде прекрасною, мирною, вільною. Російському чоловіку не треба буде лізти в донбаські чорноземи та гинути заради якихось виплат. Він мирно, не торгуючи своєю совістю, зможе собі заробити, займатися своєю країною, подорожувати світом. Він знатиме, що в його дітей буде нормальна медицина та освіта.

І рано чи пізно це буде. Люди, які бачать зрозуміле та ясне майбутнє, що краще за теперішню реальність, підтримають такого лідера.

Давайте порекомендуємо нашим читачам одну лекцію на ваш вибір. До теми нашої розмови.

Четверта або п'ята лекція, де я говорю про економіку майбутньої Росії. Я розповідаю, що причиною та джерелом цієї війни став путінський олігархат, а не персонально Путін. Путінський олігархат – це система, яка не тільки побудувала неправильний економічний лад у Росії.

Ця система позбавила громадян добробуту та зробила їх фактично рабами. Це породило значну кількість знедолених людей з ресентиментом (почуття безсилої заздрості, образи, ворожості, – 24 Канал). Цим бідним та злим слугам кинули плюшки й відправили сюди помирати та вбивати українців. Ось це головна причина війни. Говоримо про Путіна – маємо на увазі олігархат. Говоримо за олігархат – маємо на увазі за Путіна.

У майбутній Росії буде повністю переформатована уся економічна система. Проведемо перегляд результатів приватизації. Це найбільша афера ХХ століття. Але, любі російські олігархи, у вас є шанс застрибнути в останній вагон.

Виходьте зі мною на зв'язок і тоді залишитеся на волі. Ви збережете значну частину капіталу за те, що допомогли нам скинути путінський режим. Якщо ви цього не зробите, у вас нічого не залишиться – ні майбутнього, ні капіталів, ні свободи. Вибір за вами.

Продовження інтерв'ю заступника командира Легіону "Свобода Росії" – дивіться на ютубі 24 Каналу!