Часто буває, що суспільна увага прикута до якихось гучних та скандальних поточних подій, які насправді мають мало значення. Водночас, дійсно важливі процеси можуть довго залишатися поза увагою – хоча саме вони, а не чергові заяви політиків, визначають наше майбутнє.

Читайте також У Києві знову брудне повітря: столиця опинилась у Топ 20 рейтингу IQair

Екологічні вимоги стають все жорсткішими

Сьогодні це стосується перемовин про CBAM, які провела в Брюсселі від України віце-прем'єрка з євроінтеграції Олга Стефанішина. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, механізм вуглецевого коригування імпорту) – нова ініціатива ЄС щодо збору зі вмісту вуглецю в товарах, які імпортує Євросоюз.

Олексій Рябчин, радник Ольги, який разом із нею приймав участь у перемовинах, вже озвучив потенційні варіанти, які обговорюються в ЄС:

– податок на імпорт;

– акцизний податок на вуглецевоємну продукцію;

– різновид системи торгівлі викидами, коли запроваджується певна квота на обсяги вуглецю і всі гравці ринку сукупно мають в неї вписатися та можуть продавати чи купувати свою частину квоти.

Що таке CBAM?

CBAM – частина європейської стратегії з побудови нейтральної за викидами вуглецю економіки ЄС до 2050 року. Мета механізму (якщо дивитися по суті, а не на політичні заяви) – захистити європейських виробників, які мають жорсткі екологічні вимоги та високі екологічні податки, від конкуренції з боку країн, де вимоги та екологічні податки нижче.

Очевидно, що, в разі запровадження цього механізму в невдалому для нас вигляді, наша економіка може дуже сильно постраждати.

Більше 40% нашого експорту припадає на країни ЄС, це наш головний торгівельний партнер. ЄС є найбільшим та найпривабливішим єдиним ринком на планеті, обсягом у $18 трильйонів (в 117 разів більше за внутрішній ринок України, якщо порівнювати за розмірами ВВП). Перспективи розвитку нашої економіки напряму залежать від нашої інтеграції з європейським ринком – саме за рахунок експорту до ЄС ми можемо в рази підвищити ВВП України. CBAM може перекреслити ці перспективи – а може, навпаки, посилити їх та створити нові можливості для наших виробників, якщо модальність нового механізму буде зручною для України.

В дискусії щодо CBAM в України є доволі сильні аргументи. Через великі обсяги деіндустріалізації, Україна з 1990 року скоротила викиди вуглецю більш ніж на 60%. На душу населення, викиди вуглецю в Україні майже на 30% нижчі за середньостатистичні викиди на душу населення в ЄС (та більше ніж в 3 рази нижчі, ніж в США). Так чи інакше, наша країна вже зробила вагомий внесок в декарбонізацію в світі. За правильного підходу, ми цілком спроможні побудувати в себе власну екологічно чисту та дружню до природи економіку – а, в перспективі, і вуглецево-нейтральну. Кінець кінцем, наші люди так само як і інші європейці заслуговують дихати чистим повітрям, насолоджуватися природою навколо та не страждати від стихійних лих, спричинених змінами клімату.

Рекомендуємо! Максимальне обмеження, – нардеп про заборону пластикових пакетів

Дуже сподіваюся, що увага до CBAM та перемовин навколо нього – і тут не можна не похвалити дуже гарну роботу нашої переговорної команди – буде на тому високому рівні, на який це питання заслуговує. Як і, загалом, до питання побудови сучасної екологічної економіки в Україні. Принаймні, це цікавіше та корисніше за обговорення чергових політичних баталій, які в нашій хаотичній демократії, здається, не зупиняться ніколи.