Рік, коли Європа подорослішала: як 2025-й змінив підтримку України

Колонка написана у співавторстві з Дмитром Шеренговським – проректором із зовнішніх зв'язків УКУ, програмним директором Центру Дністрянського та експертом з міжнародних відносин.

Якщо узагальнити звіт, то можна побачити 4 ключові зміни. Детальніше про них читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Чи вплине конфлікт на Близькому Сході на поставки зброї для України: Зеленський відповів

Європа стала головною опорою України

1. Головний інсайт 2025 року – Європа змогла майже повністю компенсувати обвал американської допомоги.

Головним викликом року став фактичний колапс прямої допомоги з боку США. Із приходом нової адміністрації у січні 2025 року підтримка з Вашингтона скоротилася на 99%, порівняно з середніми показниками 2022 – 2024 років. Увесь американський внесок за рік обмежився лише одним січневим пакетом на пів мільярда євро, залишеним "у спадок" попередньою адміністрацією за програмою PDA. І жодного пакета гуманітарної чи фінансової допомоги. 

Раніше, з 2022 року до 2024 року, Сполучені Штати виділяли в середньому понад 17 мільярдів євро військової і понад 13 мільярдів євро гуманітарної підтримки щорічно.

Щоб заповнити цей вакуум, європейські партнери збільшили асигнування на військову допомогу на 67%, а на фінансову та гуманітарну – на 59% (порівняно з середніми показниками 2022 – 2024 років). Як наслідок, загальний обсяг допомоги Україні у 2025 році залишився близьким до рівнів попередніх років саме завдяки активності Європи.

2. Проте Звіт показує глибоке розшарування всередині самої Європи щодо готовності брати на себе воєнні витрати.

Фінансова допомога майже повністю стала централізованою. Близько 89% невійськової підтримки тепер забезпечується через колективні програми ЄС (Ukraine Facility та ERA), що вдвічі більше за показники 2022 року (раніше було менше як 50%).

Натомість у військовій підтримці спостерігаємо велику асиметрію внесків країн та глибокий розрив між регіонами. Поки країни Західної Європи забезпечили 62% військових постачань, справжніми лідерами за відношенням до ВВП стали країни Північної Європи – Норвегія, Данія та Швеція. 

Феноменально, що ці країни Північної Європи, генеруючи лише 8% сукупного ВВП регіону, надали 33% усієї військової допомоги, тоді як Південна Європа із сумарним 19% ВВП забезпечила лише 3%. 

Ба більше, країни Східної і Південної Європи з кожним роком повномасштабної війни демонстрували тенденцію до зниження військової підтримки України, зменшивши свою частку в сумарній військовій підтримці країн Європи від майже 25% у 2022 році до 5% у 2025 році.

Із усіх країн Європи і світу загалом лідерський список за внесками у військову підтримку України в 2025 році очолили Німеччина, Велика Британія і Швеція. 

3. PURL та "данська модель" стали основними механізмами обходу політичних тупиків.

Зміна політичного курсу США змусила партнерів шукати інноваційні фінансові інструменти. Ключовим став механізм НАТО PURL, який дозволив європейцям купувати американське озброєння (ППО, боєприпаси) для України безпосередньо у виробників США. 

До кінця 2025 року 24 країни-партнери акумулювали 3,7 мільярда євро через цей інструмент, перетворивши США з "основного надавача допомоги" на "пріоритетного постачальника техніки, що купується".

Паралельно відбулася революція в інвестиціях в український ОПК. Успіх "данської моделі" прямого фінансування українського виробництва масштабувався до "голландської моделі" закупівлі дронів (790 мільйонів євро) та спільних підприємств із Німеччиною та Великою Британією. 

Частка зброї, замовленої західними партнерами в українських оборонних підприємств, зросла з 4% наприкінці 2024 року до 22% наприкінці 2025 року і продовжує зростати. Фактично, Україна наростила потужності свого ОПК у 35 разів за чотири роки війни, але власний бюджет може покрити лише половину цих потужностей, тому західні інвестиції та закупівлі в прямому сенсі допомагають завантажити наші виробничі лінії.

4. Ключовий прогноз на 2026 рік – довгострокова мілітаризація бюджету ЄС.

Звіт вказує на те, що підтримка України стає довгостроковим пунктом європейських витрат, що суголосне із нашим аналізом допомоги по країнах від Центру Дністрянського. 

Погоджений у грудні 2025 року пакет на 90 мільярдів євро (Ukraine Support Loan) передбачає, що 60 мільярдів євро будуть спрямовані саме на розвиток української оборонної промисловості у 2026 – 2027 роках. Доступ до цих коштів отримають підприємства, які базуються в ЄС або Україні, що стимулюватиме спільні оборонні підприємства. 

Перевага такої моделі "оборонного партнерства" полягає в об'єднанні інтересів усіх сторін: країни-партнери не лише стають донорами військової підтримки України, а й можуть посилювати свою обороноздатність і оборонні виробничі спроможності завдяки партнерствам із українськими виробниками. І це, своєю чергою, прямо вписує Україну в архітектуру європейської безпеки без жодних політичних "але".

Фактично, звіт Кільського інституту чітко демонструє, що 2025 рік став роком "дорослішання" Європи: вона не лише взяла на себе фінансовий тягар США, а й створила нові механізми (PURL та пряме фінансування українського ОПК), які роблять допомогу більш технологічною, взаємовигідною та менш залежною від політичних коливань.