Як іграшкова гармата зупинила війська генерала Паттона: курйозна історія

6 жовтня 2020, 20:28
Читать новость на русском

Кожен полководець під час війни або ж військових навчань має чіткий план дій. Проте навіть найдосвідченіший із них може зіткнутися з непередбачуваною перешкодою для його здійснення. Інколи причиною цього може стати маленьке непорозуміння, про яке згодом будуть згадувати з усмішкою.

Як діти за допомогою іграшкової гармати зупинили військову колону генерала Паттона – у новому випуску програми "Одна історія" на 24 каналі.

До слова Збився з курсу та прилетів до Ірландії: як помилка зробила пілота відомим на весь світ

У 1941 році, за декілька місяців до того, як вступити в Другу світову війну, військові сили США організували великі міжнародні навчання у штаті Луїзіана. Для імітації війни бійців розділили на 2 команди:

  • "червону" армію;
  • "синю" армію.

У тренуванні брали участь офіцери, які згодом стали відомими на весь світ і обійняли провідні посади в американській армії. Був серед них і генерал Джордж Паттон – один із найбільш упізнаваних воєначальників часів Другої світової війни. Він став для американців своєрідним символом перемоги та прославився тим, що під його командуванням не було програно жодної битви.


Джордж Паттон / Фото api.army.mil

На цих військових навчаннях генерал очолив армію "червоних" і повів її до перемоги. На якомусь відрізку шляху військовослужбовцям було необхідно перейти невеличку річку під назвою Кейн. Вони мали опинитися у флангу супротивників. Проте, як тільки армія почала переходити на протилежний берег по Бермудському мосту, військові почули гучні постріли. Навчені вояки визначили, що обстріл ведуть із кулемета 50-го калібру.

Тоді на розвідку відправили одного із солдатів, який вибрався на найближче дерево та почав спостерігати через бінокль. З іншого боку річки він помітив лише житловий будинок та станцію заправки із припаркованим поряд військовим авто. Висновок не забарився, на його думку, вони наткнулися на передовий загін армії "синіх". Невдовзі пролунав ще один постріл, тож солдат, рятуючись, швидко покинув розвідувальний пост.

Іграшкова гармата, яка зупинила Паттона

Оскільки постріли повторювалися знову і знову, вояки під керівництвом Паттона відкрили вогонь у відповідь. Проте і це не допомогло, супротивники по той бік не здавалися, кулемет не змовкав, а розгледіти кількість ворожих сил і досі не вдавалося. Так тривало близько 30 хвилин, допоки наглядачі за навчаннями не вирішили перейти міст і врешті з'ясувати, що насправді відбувається.

На превеликий подив, у засідці поміж прибережної рослинності вони побачили трьох хлопчаків з іграшковою гарматою-хлопавкою. Ця популярна іграшка "стріляла" за допомогою змішування води та карбіду кальцію, які внаслідок хімічної реакції утворювали голосний звук, схожий на чергу із великокаліберного кулемета.

Хлопцями виявилися троє братів, які разом із батьками проживали в будинку неподалік. Їхній родині і належала станція заправки, про яку раніше доповідав розвідник. Найстаршому з дітей на той час було лише 15 років. Помітивши військових, хлопчаки надумали привернути до себе увагу. Коли ж колона почала відстрілюватися, вони настільки захопилися грою, що навіть не думали завершувати баталію.

Чим завершилась запекла "битва"

На їхнє щастя, для військових ці навчання також були своєрідною грою, тож один з офіцерів лише пішов до батьків хлопців і ввічливо попросив забрати дітей з їхнього стратегічного шляху. У такий мирний спосіб битва під Бермудським мостом у Луїзіані завершилася.

Цікаво Військова помилка: для чого літак скинув термоядерну бомбу

Через декілька місяців Сполучені Штати Америки вступили в Другу світову війну, а про випадок у Луїзіані заговорили лише після її завершення. У 1946 році в одному з періодичних видань Нью-Орлеана вийшла стаття під назвою "Як хлопавка зупинила армію". Удруге цю історію згадали аж у 1989 році. Про неї розповів відомий радіоведучий станції АВС Пол Гарві. Випуск цієї програми випадково почув Кеннет Прудом, який упізнав у цій історії себе з братами. На той час йому було вже 60 років.

Згодом Кеннет прокоментував, що все своє життя він навіть не здогадувався про те, що йому з братами вдалося чи не єдиним у світі зупинити непереможного генерала Джорджа Паттона.