Для Європи важливо створити новий оборонний альянс: яке місце там може посісти Україна

Про це в ефірі 24 Каналу зазначив економіст та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Він пояснив, що Україна вже активно інтегрується в архітектуру безпеки Європейського Союзу.

Дивіться також У Кремлі не очікували: на саміті НАТО Європа показала важливу зміну

ЗСУ випереджають армії Європи

Наразі до безпекової системи ЄС найбільше долучені скандинавські країни: розпочалося спільне виробництво озброєнь, фінансування українського оборонно-промислового комплексу з боку країн Балтії та скандинавських держав. Також реалізуються спільні проєкти з виробництва новітніх військових технологій.

Він додав, що нині простежуються дві тенденції. З одного боку – Угорщина та Словаччина орієнтуються на нейтральний статус. З іншого – Німеччина суттєво посилює військово-технічну співпрацю з Україною.

Цілком можливо, що в майбутньому в межах Європейського Союзу ми побачимо створення конфедеративного об'єднання суверенних країн, які матимуть спільні збройні сили під єдиним керівництвом– сказав Олег Пендзин.

Він також зауважив, що економічна частина Європи вже об'єднана: є спільна валюта, європейські центральні банки, єдиний ринок. А ось безпекова складова досі значною мірою залежить або від НАТО й США, або від національних армій, чисельність яких залишається обмеженою. Загальна кількість військовослужбовців у найбільших країнах ЄС становить 150 – 200 тисяч, з них сухопутні сили – 70 – 80 тисяч.

Пендзин підкреслив, що порівняно з чисельністю і досвідом Збройних сил України, а також з військовим потенціалом країни-агресора, європейські армії виглядають досить слабкими. Ані за рівнем підготовки, ані за бойовим досвідом вони не можуть змагатися з українськими військовими.

"Раніше говорили про ядерне стримування. Але якщо на полі бою використовується виключно звичайна зброя, то ядерну ніхто не застосовуватиме. Тобто в умовах застосування лише конвенційної зброї очікувати використання тактичної ядерної не варто. Відповідно, стримування має базуватися на звичайних озброєннях, яких у Європі просто недостатньо", – сказав Пендзин.

Чи спрацює 5 стаття НАТО у разі гібридної атаки

Він також звернув увагу на те, що під час останнього саміту НАТО вже порушувалося питання: що буде, якщо до однієї з країн Балтії увійдуть так звані "зелені чоловічки", і чи буде це вважатися початком війни з НАТО. А також – коли й за яких умов буде активовано 5 статтю Статуту Альянсу.

Крім того, за словами Пендзина, Сполучені Штати скорочують свою військову присутність у Європі – на 20 тисяч менше від запланованого контингенту. Це суттєво змінює розстановку сил у регіоні та впливає на майбутню систему європейської безпеки.

Пендзин наголосив, що Україна однозначно братиме участь у формуванні нової архітектури безпеки ЄС – передусім через спільне виробництво озброєнь, передачу бойового досвіду та, цілком імовірно, участь ЗСУ в окремих безпекових союзах на основі двосторонніх угод із європейськими країнами.

Євроінтеграцію блокує Угорщина

Щодо загального процесу європейської інтеграції, за його словами, попереду – складна робота з Угорщиною. Поки Будапешт зберігає свою нинішню позицію, інтеграція України до ЄС залишається замороженою.

Пендзин також нагадав, що Україні, попри дуже оптимістичні заяви західних партнерів і Єврокомісії, не відкрили кластер "Основи" через вето Віктора Орбана. Тобто наразі подальший поступ України до ЄС заблоковано саме Угорщиною.

Зараз у нашій пресі дуже багато позитиву – цитують заяви окремих керівників Єврокомісії, говорять про те, що 26 країн підтримали Україну. Але, зачекайте: якщо ви подивитесь основоположні документи ЄС, то побачите, що всюди чітко прописано – рішення ухвалюються консенсусом– підкреслив Пендзин.

Також він нагадав, що європейці подовжили чинні санкції проти Росії ще на пів року. Водночас через позицію Орбана не вдалося погодити 18-й пакет санкцій, як і відкриття кластеру "Основи" для подальшого просування України до Європейського Союзу.

Угорщина заблокувала процес, спираючись на позицію прем'єр-міністра Орбана, який посилається на результати референдуму, де майже 90% угорців висловилися проти вступу України до ЄС. За таких умов подальша інтеграція фактично поставлена на паузу.