ЗМІ такі ЗМІ
Пафосних репортажів, безсоромно передертих із російських видань, де сповіщається про буцім втечу Назарбаєва з "Алматинського аеропорту", бачила аж очі на лобі лізуть, що, власне, й вибісило: холера, ну що ти ліпиш, що ти ліпиш, ти хоч би глянуло, де в того Казахстану столиця і як вона нині зветься, перш ніж гугл-транслейтити з московського, бевзю.
Читайте також Перша революція 2022 року: у Казахстані значно жорсткіше, ніж було в Україні
Хто там грає за Путіна, хто – за Ердогана, де наші тюркологи (а я ж точно знаю, що вони є, і суперові!), чому їх не чути в ЗМІ, натомість звідусіль сиплеться в уші тупа московська січка, стилістично – така самісінька, як улітку 2020-го про Мінськ, і чому українці її з готовністю, не ставлячи собі жодних запитань, з радісним криком "будьмо-гей, молодці казахи!", підхоплюють і розносять?..
Як казав у таких випадках покійний Мойсей Фішбейн – "і чого б я не помовчав?"
От цікаво – чи багато українців пам'ятає, що пробудження "нацокраїн" в СРСР почалося зовсім не з балтійських республік, як заведено вважати, а з подій у Казахстані грудня 1986-го, і чи замислюється, чому ми досі про ті події так мало знаємо?..
До теми У Казахстану попереду дійсно величне майбутнє
Де чиї ворота
А тим часом починати треба звідти, щоб зрозуміти, "чому Назарбаєв", і як мінімум – тримати голову в холоді, дивлячись на це розповзання зони турбулентности й усвідомлюючи, що при такому крихкому балансі сил ситуація може леда-хвилю вивернутись леда-боком, і зовсім не конче на нашу користь…
Розуміється, я тримаю кулаки, щоб на нашу.
Але давайте все ж знизимо градус криків про "смерть диктаторам!" – принаймні, поки не стане ясно, "де чиї ворота".
У мемах про події Казахстані більше аналітики, ніж в аналітиків / скриншот
Краще вже постити смішні картинки. Перепрошую, але наразі це найбільш фаховий український "експертний коментар" по Казахстану, що трапивсь мені на очі.
Протести у Казахстані: що відомо – дивіться відео