Як я хотів допомогти МОЗ у боротьбі з COVID-19: що почув у відповідь?

Я обіцяв собі написати про це, коли статистика по COVID-19 перетне психологічну межу у 1000 нових хворих на день. Прийшов час тримати слово.

Зверніть увагу: Друга хвиля COVID-19 потужніша: скільки може померти українців?

Самостійний український МОЗ

Постараюсь коротко. У березні цього року я прийшов до Офісу президента. Зі мною були представники однієї дуже великої мережі лабораторій. Проаналізувавши стан речей, кількість обладнання, фахівців і якість менеджменту, вони запропонували просту реформу – централізувати обласні лабораторії у кілька великих центрів.

Що б це дало? Дозволило не упиратись у тривалість робочого дня лаборанта в облцентрі, а організувати цілодобову роботу, рівномірну загрузку і раціональне використання часу фахівців та реагентів. Також пропонувалось закупити потрібну кількість реагентів для апаратів Gene Expert, якими засіяна країна, і які можуть теж робити тести.

На зустрічі був щойно призначений міністр Максим Степанов, Віктор Ляшко був частину часу (але я впевнений, що він в курсі всієї розмови), були й інші люди, яких не називатиму.

Який це б дало результат?

Все, що було потрібно – це трішки докупити техніки (щось була готова надати і сама мережа лабораторій) і реагенти. І треба було підготувати приміщення. Ми навіть запропонували одне під Києвом. Усі витрати були б невеликими, як на цей масштаб проблеми (50-100 млн грн разово+реагенти). За організацію роботи не просили нічого. Тобто лабораторія дала б найкращих у країні фахівців безкоштовно (був жорсткий карантин і вони все одно простоювали).

Читайте також: Забудьте про досвід Китаю: чому треба брати приклад з Чернівців?

Закупівлі мали б бути усі на державі за всіма офіційними процедурами, щоб не було зайвих підозр. Потрібна була лише політична воля, бачення і готовність діяти. Їх не було. Пропозиція була озвучена. Після цього ми більше не зустрічались.

Чому я поліз тоді в цю історію і витрачав на неї час і соціальний капітал? Тому що люблю нестандартні проєкти, які можуть врятувати тисячі життів. Про, принаймні, один успішний ви, думаю, знаєте – Повернись живим.

Така реформа за нашим розрахункам могла б забезпечити спроможність тестувати 120-150 000 людей на тиждень. Час виконання 1-1,5 місяці з моменту початку закупівель. Забір могли б здійснювати лікарі в районних і обласних центрах. Логістику до лабораторій можна організувати силами поліції, на яку і так виділяється фінансування для боротьби з пандемією.

Щоб це означало для хворого:

• доступність тестів;
• результат був би відомий протягом 1-2 днів (в залежності від логістики)
• потужність дозволяла б тестувати усіх, хто контактував з хворим. Це дало б більше виявлень і погіршило би статистику з одного боку. Але показало б реальну картину і могло би стати початком зламу ситуації.

Коли одна з епідемологинь сказала, що такі масові тестування – це дорого, я відповів що у порівнянні з ціною карантину для економіки – це ніщо.

Це було чотири місяці тому. Свідків тої розмови достатньо, щоб ніхто її не зміг перекрутити. Я не певен, що пропозиція ще дійсна. Але усі контакти у Степанова і ко є.

Я просто пообіцяв собі написати цей пост, коли нових хворих на день стане більше тисячі.

Рекомендуємо: Друга хвиля COVID-19: чому цей тиждень вирішальний для України?

Цей день настав. Завтра буде більше захворювань. Хочеться вірити, що тестів теж.