Як змінилася російська економіка за 3 місяці війни

16 травня 2022, 16:03
Читать новость на русском

Після трьох місяців війни можна підбити деякі підсумки. По-перше, економічна криза в Росії чітко почалася, але розвивається повільно. По-друге, середньо- та довгостроковим перспективам російської економіки завдано дуже сильної шкоди.

Перші підсумки

  • Імпорт упав настільки, що рубль сильно виріс: коли купується менше імпортних товарів, то, звичайно, і валюта менш потрібна. Якби хтось міг припустити, що імпорт впаде так різко (що будуть такі жорсткі санкції та така негативна реакція світового бізнесу), то можна було б не відмовлятися від конвертованості рубля.

Читайте також Що штовхає росіян добровільно йти на забій і повертатися у трунах

  • Рівень життя росіян одразу почав знижуватися – насамперед тому, що зросли ціни, майже на 10%. Скоротилися витрати – також майже на 10%, це видно у банківських даних. З цим добре б'ються дані про те, що різко зросла кількість крадіжок у магазинах.
  • Закрилися і перестали працювати багато підприємств, частина з яких, як і раніше, платить зарплату і, отже, зайняті на них поки що не вважаються безробітними. Почалися націоналізації (наприклад, Renault) як захід для підтримки зайнятості.
  • У деяких галузях відбулося різке падіння виробництва через відсутність імпортних деталей. Наприклад, виробництво автомобілів упало на 70%. Звісно, ​​виробництво у таких галузях почне відновлюватися з допомогою примітивізації (заміщенні імпорту).
  • На мій подив, уряд протримався три місяці без введення контролю за цінами. Хоча я таки очікую поступового введення, де-факто, контролю.

Перспективи

  • Введені + плановані (наприклад, поступова відмова від покупки російського газу та нафти) санкції вбивають можливості бодай якогось зростання та розвитку. Тобто базовим сценарієм є різке падіння виробництва та рівня життя у 2022 – 23 роках і потім багаторічна стагнація на новому низькому рівні.
  • Інфляція в 2022 році йде на 20% на рік, але я думаю, що при такому різкому спаді (сам по собі спад – антиінфляційний механізм) і, як і раніше, консервативній грошовій політиці (тобто незбільшенні витрат та неіндексації пенсій та зарплат) вона може бути й менше.
  • Економічне життя саме по собі неспроможне викликати крах. Але при тривалому зниженні рівня життя (скажімо, на 8 –  10% у перший рік або 12 –  15% за два роки) почнуться політичні проблеми – і тоді уряд почне ухвалювати рішення, які можуть викликати гостру кризу.
  • Проблеми відновлення створює насамперед війна – і як поточні, а й довгострокові. Різні правила та інститути, що вводяться під час війни (зниження стандартів, додаткові повноваження держорганів тощо) заважатимуть економічному зростанню після війни і кожне нове правило / інститут буде потім важко прибрати.

У росіян палає від Євробачення – дивіться відео: