– Ми перемогли! Вони поступились! Хех, ти уявляєш, нам вдалось!

– У чому перемогли? – нахмурююсь, долаючи біль від свіжих швів.

– Ми відбили арку, її більше не чіпатимуть, вони пообіцяли! Уявляєш, вони пообіцяли, що скасують скандальне рішення про забудову...

Громадський юрист чи юрист-активіст, не знаю як вірніше його представити, не замовкає про нову "перемогу", яку вдалось "здобути" у питанні незаконної забудови на вулиці Соборності 27 у самому центрі Полтави. Питанні, яке взагалі не мало доходити до ембріологічного стану у здорових головах місцевих депутатів, і яке разом з тим було вирішено лише за допомогою кривавої жертви, яка окропила репутацію міської політичної псевдоеліти через розголос. Питанні, через яке я та ще один атошник 5 квітня 2017 року отримали ножові поранення, в результаті захисту власності людей від рейдерського захоплення та їх здоров'я і гідності від бит, газу і різанини.

Читайте також: Не війна на Донбасі: екс-посол США назвав найважчу "хворобу" України

Чоловік, який завітав провідати мене у лікарню не зупиняючись, стрімко і багряно продовжує створювати новітні та короткочасні, як сон метелика чи популярність хештегу, міфи про здобутки громади, що знову "перемогла" вводячи тим самим мене у когнітивний дисонанс, глибший за підсвідоме підвалля сомнамбули та паралелізуючий із творчістю Кена Кізі.

Маючи за правило не перебивати потоки свідомості, зупиняю чоловіка і запитую за скільки він купив диплом юриста. Той не розуміє, збентежено дивиться, але кредит довіри гасить образу, проте не здивування. Я в свою чергу теж не можу збагнути, як людина з освітою правника не відстрілює різниці між "перемогою" і "відкатом", реінкарнацією громадсько-політичного застійного плеса декларування змін та ігрищ у імітацію. Не усвідомлює різниці спільно з громадою та народом, який звик сприймати систему бекапів Системи, як мандрівку у краще майбутнє.

За кілька місяців після розмови про "перемогу" та зляканих відтискальників власності, те, без чого не може існувати Місто – його тіло, самобутня архітектура, шляхом юридичного рекету, який б'є болісніше, тихіше і надійніше за "фінки", випадає як останній баласт совісті з реєстру пам'яток національного значення. Те, що було обличчям міста і занесено у охорону ЮНЕСКО падає до рівня архітектури місцевого значення, а заплативші за цей бенкет вже пускають слину, чекаючи відкриття нових МАФів, кафешок та шопів у форпості пам'яті. Далі за тиждень під тиском громади пам'ятки повертаються до реєстру національного значення, активісти знову святкують "перемогу", не вистачає лише фанфарів.

У такий спосіб наша ментальність робить з нашого народу сімейну пару, в якій одна сторона постійно грабує другу, підкріплюючи девіантність зрадами і брехнею. Якщо про подружню зраду ніхто не дізнається, але перша сторона обурюється, то із дикою насолодою зрадлива сторона вдається до побоїв. Якщо ж про проблеми у родині дізнаються рідні-друзі пари, друга сторона стурбовано занепокоюється і занепокоєно турбується, обіцяючи, що з Галею/Василем зрад більше не буде, але наступної ночі іде до Катерини/Петра. Сама ж обіцянка "більше не зраджувати з Галею/Василем" сприймається як переможна перемога першою стороною, про яку стараються розказати усім друзям, як про вагомий здобуток.

Читайте також: США можуть виділити Україні 410 мільйонів доларів допомоги

Пропоную для вас готові домашні завдання з підручника, як користуватись народом.

Задачка 12: Депутати вирішили забрати у мешканців будинку частину їх власності та передати забудовнику, коли це останнім не сподобалось, найняли охоронну фірму, яка прийшла на зустріч зі зброєю, але під тиском і кров'ю влада врешті відкатила зміни, не понісши відповідальності за незаконне рішення та наслідки з продовженням повноважень і діяльності. Що це? Це перемога!

Задачка 341: Представники цієї ж команди антиміської самобутності, за допомогою зелених амереканських президентів викреслили з реєстру національних пам'яток те, що робить Полтаву обласним центром, але під тиском громади відкатили до того як було. Відповідальності ніхто не поніс, людина, яка підписала незаконне рішення, залишилась працювати далі. Що це? Це перемога!

Задачка 1245: Один з найбільших каналів країни пустив проросійський контент у ефір, громада пообурювалась, канал повибачався і продовжив роботу у воюючій країні, публікуючи матеріали сторони-ворога. Що це? Перемога!

Задачка 83911: У Дніпрі тітушки разом з новою поліцією побили ветеранів – поліція та влада пообіцяли покарати винних. Когось зняли, але потім поновлять. Когось, кого знімали раніше – поновили. Інші політики знайшли плацдарм для піару. Атошники отримали травми. Що це? Перемога!

Або може задачка з майбутнього? Полками небесних сотень ми колись повернемно Крим та Донбас, винні у цих подіях залишаться на постах, міліціонери, що здали територію, відділки та зброю, далі працюватимуть на нових посадах у мирних нині містах. Ви мабуть навіть не здогадуєтесь, що це буде? Це буде Перемога!

І наостанок, задачка підвищеної складності: Василь обікрав Петра, це побачили, вибачився, віддав частинку награбованого, пішов грабувати далі, Петро святкує що? Перемогу!

Матемтична формула, або інструкція перемог-бекапів також може візуалізуватись наступним чином: ви політик, поліцейський, суддя, одним словом, номінально найманий працівник за кошти народу. Заручившись правилами гри ви дізнаєтесь що вам можна красти, брехати, платити відкати і разом з тим відтискати, затискати, одним словом, порушувати номінальний закон.Ті, хто вас найняв, слова вам не скажуть, але будуть справно платити. Кордони обмеження цієї гри знаходяться лише у площині вашої хворої свідомості, залежать від рівня міщанських замашок та еквівалента висоти посади.

Такі правила працюватимуть до розголосу, ймовірно до того, ті, хто вас найняли, і ті, хто вам платить – тобто народ, і не знатимуть про ваше існування. Але, коли ваша благородна діяльність стане відома громаді, правила самоліквідуються як карета Попелюшки, або закони гравітації у горизонті подій теорії Ейнштейна, за умови, якщо ви, звісно, не маєте на меті грати до кінця і поїхати у морг чи Ростов. Якщо ж ви бажаєте зробити бекап системи, відновити старі налаштування гри, вам потрібно повибачатись, пообурюватись, можливо, подати в суд за наклеп, запустити платну рекламу на фейсбуці, заплатити SMMщикам та SEOшникам та після відкату однієї з останніх схем до останньої номінальної версії – повернутись до гри.

Закінчуюючи потік, який, вангуючи, буде зарахований частиною переможної громади до псевдо-зради, зауважу. Допоки наша ментальність не почне номінувати ці "перемоги" відкатами, а за мету боротьби ставити не повернення до того, як було, а фактичний, не номінальний, арешт, звільнення з посад без права повернення, арешт награбованих коштів, зміни до законодавства, практичне, а не декларативне покращення та багато інших речей, які лежать у площині самоповаги та у світі цивілізованому мають право називатись навіть не перемогами, а нормальною роботою "слуг народу", ми будемо неухильно провалюватись все глибше, піддаючись цій Системі, як болоту, яке кожен рух людини, яка бовтається у трясині і номінально бореться з засасуванням, фактологічно сприймає як занурення все глибше без права на спасіння, самоповагу і життя, одним словом все те, що прописано у Конституції, як невід'ємне право.

Читайте також: Гройсман пригледів новий аеропорт у Києві для Ryanair