Серпень добре підходить для цієї процедури, якщо рослина вже завершила цвітіння, а погода не надто спекотна й суха. Які багаторічники можна поділити наприкінці літа, щоб вони встигли вкоренитися до холодів і наступного року росли пишніше, розповідає Homes & Gardens.
Іриси, лілійники та хости можна омолодити після цвітіння
Зрозуміти, що багаторічник час ділити, можна за кількома ознаками: квітів стає менше, стебла починають розвалюватися в різні боки, у центрі куща з'являється порожня ділянка або рослина займає значно більше місця, ніж раніше. Для роботи краще обрати прохолодний похмурий день, а якщо серпень видався спекотним і посушливим, процедуру варто відкласти до похолодання або початку осені.
Одними з перших у цей час можна поділити бородаті іриси. Їхні товсті кореневища поступово розростаються біля поверхні землі, а в надто густих посадках цвітіння з часом слабшає. Кореневища обережно викопують вилами, струшують зайву землю та розрізають так, щоб на кожній частині залишилися міцний шматок кореневища й віяло листків.
Листя після поділу вкорочують приблизно до 15 сантиметрів, щоб рослина втрачала менше вологи під час укорінення. М'які, порожнисті або підгнилі частини потрібно викинути, а здорові кореневища висадити неглибоко, залишивши їхню верхівку відкритою або лише трохи присипаною землею.
Лілійники також добре переносять поділ після завершення цвітіння. Якщо кущ став надто щільним, а в його центрі поменшало квітів, рослину викопують, очищають коріння від частини землі та намагаються розібрати руками. Якщо це складно, можна скористатися двома садовими вилами або гострою лопатою, залишаючи на кожній новій частині здорове листя та добре розвинене коріння.
Поділені лілійники висаджують на ту саму глибину, на якій вони росли раніше, після чого добре поливають. Упродовж наступних кількох тижнів земля має залишатися рівномірно вологою, щоб рослини встигли прижитися до настання холодів.
Хости наприкінці літа варто ділити лише за прохолодної погоди або тоді, коли є можливість регулярно їх поливати. Їхнє широке листя швидко втрачає вологу, тому під час спеки рослина переноситиме процедуру значно важче.
Кореневу грудку хости викопують і розрізають чистою лопатою або ножем на кілька великих частин. Не потрібно намагатися отримати десятки маленьких рослин: три або чотири добре розвинені частини швидше приживуться. Після посадки їх рясно поливають, а землю можна замульчувати компостом, не засипаючи середину куща.
Ромашки Шаста, флокси та східні маки теж потребують більше простору
Ромашка Шаста через кілька років може перетворитися на настільки густий кущ, що його стара середина починає слабшати. Після основної хвилі цвітіння зів'ялі стебла прибирають, рослину викопують і залишають для пересадки молоді та сильні частини, які ростуть по краях.
Стару здерев'янілу середину, яка вже погано розвивається, можна відправити в компост. Здорові частини висаджують на сонячному місці приблизно за 30 – 45 сантиметрів одна від одної та добре поливають, поки вони не почнуть укорінюватися. Так один старий кущ можна не лише омолодити, а й розсадити на кілька ділянок клумби.
Садовий флокс варто поділити, якщо посадка стала надто густою, адже за поганого провітрювання рослини стають вразливішими до борошнистої роси. Сам поділ не розв'яже проблему повністю, тому важливо також залишити між кущами достатньо місця та обрати ділянку з хорошим освітленням.
Коли цвітіння флокса починає завершуватися, можна викопати зовнішні частини куща та розділити їх так, щоб на кожній залишилися коріння й кілька здорових пагонів. Нові рослини висаджують у родючий ґрунт, який добре утримує вологу, але не залишається заболоченим, залишаючи достатньо простору для руху повітря.
Серпень підходить і для поділу східного маку, адже після цвітіння рослина переходить у період спокою, а її надземна частина поступово відмирає. Дорослий кущ можна викопати, якщо земля не пересушена, а потім вибрати м'ясисті відрізки коренів із бруньками або маленькими пагонами.
Такі частини потрібно одразу висадити на сонячне місце з добре дренованим ґрунтом. У важкій землі з поливом важливо не перестаратися, оскільки коріння маку погано переносить застій води, а повноцінного цвітіння після поділу доведеться чекати до наступного сезону.
Герань та астильба отримають нові сили після поділу
Багаторічна садова герань із часом також може втрачати охайну форму, а середина куща – ставати здерев'янілою та слабшою. Після завершення цвітіння листя вкорочують, рослину викопують і ділять на кілька здорових частин із добре розвиненим корінням.
Нові кущики висаджують у ґрунт, який добре утримує вологу, але водночас пропускає зайву воду, після чого регулярно поливають до появи нового приросту. Якщо герань у серпні все ще рясно цвіте, поспішати не варто – поділ краще перенести на початок осені.
Наприкінці серпня або на початку осені можна омолодити й астильбу, особливо якщо середина куща стала здерев'янілою, а цвітіння помітно послабшало. Вона погано переносить посуху, тому ділити рослину після тривалого періоду без дощів варто лише тоді, коли є можливість забезпечити їй регулярний полив.
Кущ обережно викопують і розділяють на міцні частини, на кожній з яких мають залишитися бруньки та здорове коріння. Їх потрібно одразу висадити у багатий на органіку ґрунт, найкраще в півтіні, після чого добре полити та замульчувати компостом або перепрілим листям, залишивши середину рослини відкритою.
Незалежно від виду, викопане коріння не варто надовго залишати на сонці. Поділені рослини краще якомога швидше повернути в землю, добре полити й протягом перших тижнів стежити, щоб ґрунт не пересихав. Якщо щойно пересаджений багаторічник одразу намагається зацвісти, квіти краще прибрати, щоб рослина спрямувала сили на формування нового коріння.