У Вищій раді правосуддя, Конституційному, Окружному та Печерському судах вирішили, що законів та "червоних ліній" немає і вони можуть усе. Усі ці проблеми залишились і якщо влада їх не вирішить, то 2021 рік може завершитись повним колапсом. Детальніше – у відеоблозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.
Читайте також 5 найважливіших подій, які вплинули на систему правосуддя: підсумки 2020
Конституційна криза
Упродовж останніх 2 місяців 2020 року важливою темою була конституційна криза. Багато рішень Конституційного Суду завдали відчутного удару по всій антикорупційній інфраструктурі. Втім, апогеєм стало скасування кримінальної відповідальності за брехню у деклараціях та блокування роботи НАЗК.
Саме рішення є правовим абсурдом. Навіть стримана Венеціанська комісія вказала, що його ухвалили за очевидного конфлікту інтересів і такі рішення підривають довіру суспільства до конституційного правосуддя загалом.
Стало зрозуміло, що Конституційний Суд вже давно захищає не Конституцію, а власні та ворожі Україні інтереси. Усе це яскраво доповнили оприлюднені журналістами у грудні 2020 року записи, які зробили в рамках кримінальної справи відомого судді Віктора Татькова, який наразі перебуває в розшуку.
На записах чути, як голова Конституційного Суду Олександр Тупицький жаргонно розповідає про свою причетність до хабарництва та специфічні моральні принципи. Після них жодних питань до рішень Конституційного суду не залишилось.
До теми Рішення суддів, які схвалюють безкарність: знущальні вироки активістам
Через це першочерговим завданням влади було рішуче вирішити проблему. При цьому важливо не лише зупинити завдання шкоди суду, але й забезпечити справедливість рішень суддів.
Однак за 2 місяці проблему таки не вирішили. Крім того, під кінець року довели, що вони й не збираються щось змінювати.
Як вирішити проблему
Громадськість, експерти та Венеціанська комісія вказують, що ключова проблема полягає в тому, що суддями, які вирішують долю країни, завжди стають "чиїсь" люди. Щоб змінити такий підхід, потрібно запровадити процедуру, яка гарантуватиме призначення не за принципом лояльності до певних груп, а компетентності, незалежності та доброчесності.
Венеційці рекомендують створити комісію з міжнародних експертів та представників громадянського суспільства, яка б перевіряла усіх кандидатів на посаду суддів. Призначати суддями Конституційного Суду варто лише тих, хто отримає рекомендацію цієї комісії.
Читайте також Наслідки конституційної кризи: що відомо про кандидатів на посади у судовій владі
Схожий механізм пропонують і громадські організації. Однак у парламенті поки не прислухаються до порад та просувають рішення, які насправді нічого не змінюють. Через це протягом перших місяців нового року доведеться відчайдушно боротись за те, щоб конституційну кризу вирішили, а не поглибили.
Треба лікувати всю судову систему
Судова реформа Володимира Зеленського у 2020 році повністю провалилась і не просунулась ні на крок. У цьому винен сам президент, оскільки він вирішив перевірити, що буде, коли "наступити на граблі". Він не послухав застереження експертів і громадськості та замість очищення Вищої ради правосуддя від недоброчесних суддів, надав їй ще більше повноважень і повний контроль над формуванням ВККС. Тож, результат був цілком прогнозований.
До теми Довічне кривосуддя: завдяки кому суддя Майдану може залишитись на посаді
Необхідно було негайно виправляти ситуацію. Рецепт вирішення проблеми розробили давно – його зафіксували у передвиборчих обіцянках Зеленського та його політсили. Крім того, влада взяла на себе зобов'язання це зробити. Це зафіксували у меморандумі з Міжнародним валютним фондом на 5 мільярдів доларів, який президент підписав ще в червні 2020 року.
Також це зазначено в Угоді з Європейським Союзом про отримання допомоги на 1,2 мільярда євро, яку парламент ратифікував у серпні. Тобто від виконання цих зобов'язань залежить фінансування України та співпраця зі стратегічними партнерами.
Що має зробити влада
Основне, що повинна зробити влада – очистити чинну Вищу раду правосуддя від недоброчесних осіб та забезпечити обрання на вакантні посади незалежних професіоналів з бездоганною репутацією. Для цього необхідно створити спеціальну комісію, де значну роль відіграватимуть міжнародні експерти. Вона проведе одноразову перевірку чинних членів ВРП та попередній відбір кандидатів на вакантні посади.
Читайте також Справа суддів Майдану: кривосуддя досі триває, або що вдалося за 7 років
Вже у жовтні 2020 року ці процеси мали запустити, однак у президента не спішать виконувати обіцянки. Там розробили проєкт, який передбачає лише запуск ВККС, але під повним контролем ВРП. Тобто ті ж "граблі", але ще й з обманом МВФ та ЄС.
Навіть Венеціанська комісія під час аналізу цього проєкту чітко заявила, що це є невиконанням міжнародних зобов'язань і Україні варто якомога швидше забезпечити доброчесний склад ВРП. На щастя, депутати не проголосували за цю чергову імітацію реформи та повернули проєкт на доопрацювання.
Це планували зробити до 2021 року, але потім традиційно вирішили "давайте вже після свят". Саме тому це й буде першочерговим завданням депутатів у новому році. Однак для цього потрібно ухвалити комплексний закон, який буде вирішувати як проблему з ВККС так і з ВРП.
До речі, Міністерство юстиції вже давно розробило законопроєкт щодо перезавантаження ВРП, який цілком відповідає усім міжнародним зобов'язанням та обіцянкам влади.
Звісно, що він не подобається ВРП, але це скоріш за все є свідченням його якості, ніж навпаки. Отже, рішення готові, однак потрібна лише політична воля, щоб їх втілити у життя.
Справа судді Вовка
Впровадження реформ дійсно є пріоритетним завданням, однак вони ніколи не запрацюють, поки у судовій системі буде панувати безкарність та кругова порука. Саме тому важливо, щоб принаймні найгучніші процеси щодо суддів призвели до покарання винних. Першочергово це стосується справи судді Павла Вовка.
Павло Вовк / Фото з соцмереж судді
Після усіх оприлюднених записів НАБУ з кабінету голови Окружного адмінсуду Києва, жодного з суддів і самого Павла Вовка не лише не посадили до в'язниці, але й до цього часу не звільнили й навіть не відсторонили.
До теми "Я суддя, мені можна": як феміди виправдовують колег за п'яне водіння – гучні історії
Усе це завдяки Вищій раді правосуддя, яка відмовилась відсторонити суддю та усілякого його підтримує. Також її представники переслідують суддів Вищого антикорупційного суду, які підтверджують обґрунтованість повідомленої "вовчому угрупуванню" підозри. Паралельно інший суддя Вовк з Печерського суду зобов'язав прокуратуру забрати цю справу в НАБУ та перешкоджає оскарженню свого рішення до Вищого антикорупційного суду.
Усе це відбувається на фоні явного сприяння Вовку з боку генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та мовчання з боку Володимира Зеленського. Це дає Павлу Вовку впевненість у своїй безкарності й він дозволяє собі взагалі не ходити на виклики суду. Водночас понад 25 тисяч громадян підписали петицію до президента з вимогою ліквідувати Окружний адмінсуд.
Які завдання на 2021 рік
Якщо у 2021 році влада не припинить покривати Вовка, не вирішить проблему його ручних судів та не поверне кримінальне покарання за неправосудні рішення, то всю відповідальність за "вовче правосуддя" та провал реформи покладуть на Володимира Зеленського.
У новому році потрібно вирішувати питання кадрового дефіциту. Якщо оперативно ухвалити усі закони, необхідні для перезавантаження ВРП та ВККС, то достатньо 3 місяців, щоб сформувати нові органи та вже з другої половини 2021 року запустити добір нових суддів.
За умови формування ВККС та ВРП з осіб, до яких буде довіра, у суди підуть чесні та незалежні професіонали.
Ще одне завдання, яке необхідно вирішити у 2021 – повноцінний запуск електронного суду. Це могло б значно спростити багато технічних процедур та вирішити значну частину проблем з поставкою кореспонденції.
Читайте також "Свої" люди всюди: вся правда про зв'язки одіозного Вовка з високопосадовцями часів Зеленського
В українців вже немає ілюзій щодо політичної волі чинної влади. Вона буде робити ці реформи лише за умови постійного тиску громадськості та міжнародників. Через це у 2021 році потрібно буде ще більш наполегливо вимагати справжнього правосуддя.