Хвороби, знищення екосистеми та вбивство тварин: яку шкоду несе спалювання трави

Чому ж спалювати траву небезпечно та шкідливо, до чого все це може призвести та які штрафи загрожують паліям – читайте в матеріалі 24 каналу.

Читайте також За добу – понад 70 гектарів згорілої землі: чому категорично не можна палити траву – фото, відео

Яку шкоду несе спалювання сухої трави

Українці спалюють траву та сухе листя, бо так робили їхні предки. Утім, зараз це абсолютно безглузда та шкідлива справа.

Оксана Савіцька, президентка благодійного фонду "Життя", пояснює, що при згорянні 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кілограмів мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, чадний газ, діоксини, важкі метали, низка канцерогенних сполук. Крім того, на городах сьогодні чи не кожен обробляє рослини пестицидами, засобами від шкідників.

Уявіть, який "букет" хімічних сполук вивільняється у повітря під час спалювання бадилля? Із листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Траву спалюють на луках – "щоб краще росла". Проте результати протилежні. Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту,
– говорить Савіцька.

Вона додає, що при випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності.

Чому не можна палити очерет – і так зрозуміло: там гніздяться птахи, часто рідкісні види. Однак те, що вони страшно гинуть, згораючи на своїх гніздах, захищаючи майбутнє потомство, – боюся, ця інформація байдужа тому, хто палить,
– пояснила експертка.

Олег Тітамир, президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", говорить, що спалювання листя й трави, у результаті якого повітря забруднюється хімічними сполуками, становить надвисоку небезпеку для людського здоров’я.

• Бензопірен, який викидається в атмосферу під час спалювання трави, здатен викликати онкологічні захворювання.
• Чадний газ блокує постачання кисню до людського організму, спричиняючи хвороби органів дихання та серцево-судинної системи (зокрема, астму, інфаркт, інсульт тощо).
• Діоксид вуглецю та важкі метали спричиняють отруєння організму, подразнення тканин, респіраторні, алергічні та інші захворювання.
• Дим від багаття з листя та трави має у 350 разів більше шкідливих речовин, ніж дим від куріння.

"Бездумне спалювання листя й сухої трави призводить до руйнації ґрунтового покрову, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми та зимуючі в листі корисні комахи. Відтак, стрімко розплоджуються шкідники сільгоспкультур. До того ж знищення природної листяної підстилки, яку спалюють, призводить до збільшення в 2 – 4 рази промерзання ґрунту, а також – до ерозії чорноземного шару", – пояснив Тітамир.

Чому не можна палити суху траву

Андрій Кийко, експерт ГО "Лісові ініціативи і суспільство", зауважив, що спалювання сухої трави призводить до того, що вуглець та інші шкідливі речовини виділяються в атмосферу, а потім ми всі цим дихаємо. Ще одна причина, чому цього не варто робити, – небезпека для людини та людських осель. Як правило, люди часто палять цю траву недалеко від своїх будинків.

Наприклад, лише нещодавно були новини про те, що на Львівщині згоріло авто через підпал залишків сухої трави.

Якщо ж це трапляється в лісі, то це шкодить лісовій екосистемі, після пожеж для відновлення потрібен не один рік. Згорають дерева, кущі, трав’яні рослини, крім того, гинуть тварини, які не можуть втекти. Люди чомусь вважають, що спалюючи траву, вони роблять добро та підвищують родючість ґрунту. Однак стається все навпаки, адже вогонь пошкоджує верхній родючий шар ґрунту,
– говорить Кийко.

Спалені вогнем села на Житомирщині: відео ДСНС

Він додав, що вигорають активні біологічні рештки, які залишаються після перегниття органічних речовин, що удобрює верхній шар ґрунту. Якщо ж це великі луки, де є трав’янисті рослини, то зараз, весною, там починають гніздитися й розмножуватися різноманітні тварини. На таких територіях, де багато трави, успішно розмножуються зайці, а коли починається пожежа, то зайченята не можуть втекти, а батьки не можуть їх врятувати. Також зараз гніздиться багато різних птахів: куріпки, перепілки, польові жайворонки, фазани. Згорають також комахи, гризуни.

Що робити з сухостоєм

Випалювання – це злочин проти людей, тварин і довкілля. Щоб не було сухої трави – потрібно своєчасно обкошувати ділянки, які прилягають до доріг, щоб не утворювалися високі зарослі трави й не було змоги їм загорітися. На ці пожежі також витрачаються матеріальні ресурси, тому що викликають пожежників, поліцію, на це йдуть кошти платників податків. Потрібно жорстко штрафувати, щоб люди зрозуміли, що це погано і заборонено законом,
– говорить Кийко.

Олег Тітамир зауважив, що тоді як в Україні опале листя, суху траву, солому та інші рослинні відходи переважно спалюють, або вивозять на сміттєзвалища, у розвинутих країнах – США, ЄС, Великій Британії, Ізраїлі та інших – цю сировину визнають цінним ресурсом.

В Євросоюзі листя дерев і кущів, суху траву, гілки й іншу рослинну біомасу, зібрану після санітарного прибирання парків і вулиць, або в домогосподарствах, компостують, отримуючи високоякісне органічне добриво. Наприклад, у Німеччині переробка листя, трави й іншої біомаси є прибутковим бізнесом, в якому існує висока конкуренція. У більшості німецьких міст створено розгалужену логістику для збору й переробки рослинних відходів,
– наводить приклади експерт.

Він розповів, як у різних країнах переробляють суху траву:

• у низці країн ЄС (Франції, Іспанії, Італії) з сухої трави і листя виробляють органічне добриво для підвищення родючості ґрунтів у сільському господарстві;
• практично в усіх країнах ЄС, в США, Ізраїлі тощо опале листя й суху траву використовують для виробництва біогазу як відновлювального джерела енергії;
• у Німеччині, Великій Британії та інших країнах відходи з листя й трави використовують в промисловому масштабі для виробництва твердого палива в формі брикетів або пелет;
• окрім того, відходи в ЄС, США, Великій Британії, Австралії тощо використовують як складові для виробництва будівельних матеріалів, для отримання біосорбентів різного призначення, що використовуються для очистки каналізаційних мереж і промислових стоків, для виробництва паперу й картону і так далі.

Які штрафи загрожують паліям трави

Рік тому набув чинності закон, яким суттєво підвищили штрафи за спалювання трави та сухого листя. Так, мінімальна сума штрафу зросте від 170 гривень до 3 тисяч 60 гривень.

Зараз штрафи складають:

• за забруднення повітря шкідливими випарами – від 30 тисяч 600 до 61 тисячі 200 гривень;
• за пошкодження рослинного покриву – від 91 тисячі 80 до 153 тисяч гривень;
• за порушення пожежної безпеки в лісах для громадян – від 1,53 тисячі до 4,59 тисячі гривень;
• за порушення пожежної безпеки в лісах для чиновників – від 4,59 тисячі до 15,3 тисячі гривень;
• за знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян – від 4,59 тисячі до 15,3 тисячі гривень;
• за знищення або пошкодження лісу вогнем для чиновників – від 10,71 тисячі до 30,6 тисячі;
• за самовільний підпал трави для громадян – від 3,06 тисячі до 6,12 тисячі гривень;
• за самовільний підпал трави для чиновників – від 15,3 тисячі до 21,42 тисячі гривень;
• за підпал трави природно-заповідного фонду для громадян – від 6,12 тисячі до 12,24 тисячі гривень;
• за підпал трави природно-заповідного фонду для чиновників – від 21,42 тисячі до 30,6 тисячі гривень.

Штрафи за підпал трави / Інфографіка 24 каналу