Уперше в історії Єврокомісія представила стратегію оборонної промисловості: до чого тут Україна
Сьогодні Єврокомісія вперше в історії представила стратегію європейської оборонної промисловості, що допоможе державам – членам ЄС збільшити виробництво зброї та снарядів.
Також пропозиція передбачає зближення українського оборонно-промислового комплексу з європейським та надасть можливість для співпраці та спільної закупівлі зброї. Про це повідомили в Єврокомісії, передає кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.
Дивіться також Без російського газу: Україна відмовляється продовжувати контракт на транзит з Росією
Європа інвестуватиме в оборонні заводи
Верховний представник ЄС з питань безпеки та закордонних справ Жозеп Боррель пояснює, що Європа перейшла від війни запасів до іншої фази – війни з використанням потужностей промисловостей. Тому Єврокомісія хоче не лише активізувати європейський ОПК, але й забезпечить довгострокові інвестиції для оборонних заводів.
Єврокомісія планує вимірювати результати, які мають досягнути держави – члени ЄС. Їм пропонують:
- до 2030 року спільно закуповувати щонайменше 40% оборонного обладнання;
- досягти стабільного прогресу в напрямку закупівель: принаймні 50% свого бюджету витрачати на оборонні закупівлі в ЄС до 2030 року та 60% – до 2035 року;
- забезпечити, щоб до 2030 року вартість внутрішньоєвропейської оборонної торгівлі становила щонайменше 35% вартості оборонного ринку ЄС.
Після десятиліть недофінансування ми повинні інвестувати більше в оборону, але нам потрібно робити це краще і разом. Сильна, стійка та конкурентоспроможна європейська оборонна промисловість є стратегічним імперативом і передумовою для підвищення нашої оборонної готовності,
– сказав Жозеп Боррель.
Україна співпрацюватиме з оборонною промисловістю ЄС
Саме тому частина проєкту охоплюватиме Європейську програму оборонних інвестицій, яка передбачає субсидії розміром в 1,5 мільярда євро. Доступ до цієї програми матиме й Україна, але з певними обмеженнями. Ця програма передбачає співпрацю України з оборонною промисловістю Євросоюзу. У ЄС розглядають додаткове фінансування Києва у цій сфері, а саме залучення надприбутків від заморожених російських активів.
На практиці це означає сприяння відновленню, реконструкції та модернізації української оборонно-технологічної та промислової бази та поступовій інтеграції цієї бази в європейську. У Єврокомісії наголошують, що на такі кроки йдуть уперше. Київ зможе брати участь у спільних закупівлях зброї, а українські оборонні заводи отримають підтримку для нарощення промислових потужностей.
Українська сторона також обмінюватиметься з Євросоюзом даними щодо стандартів військової продукції та уроків, отриманих під час війни з Росією. Задля цього ЄС проведе Форум оборонної промисловості ЄС – Україна у 2024 році та відкриє інноваційний офіс у Києві.
Жозеп Боррель каже, що загалом збільшення виробничих потужностей європейських заводів має позитивно вплинути на ситуацію на полі бою в Україні. Оскільки після інвестицій та розширення ОПК підприємства зможуть виробляти більше зброї та снарядів.
Сьогодні Україна потребує 200 тисяч 155-мм снарядів на місяць, далі – 2,5 мільйона на рік... Для того щоб забезпечити постачання, потрібно конвертувати фінансову спроможність у промислову, тому все, що підвищує нашу обороноздатність,
– сказав Жозеп Боррель.
Аби пропозиція Єврокомісії набрала чинності, тепер її мають погодити Рада ЄС та Європейський парламент.