ЄС кардинально трансформує митну політику: що чекає Україну

Чи не єдиною альтернативою важчого – за замовчуванням – оподаткування залишається пошук додаткових доходів бюджету посеред економіки, яка не сплачує податки – тіньової або неформальної. Остання сягає сьогодні до 40% від офіційного ВВП, а її значна частина ховається на кордоні. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Кінець податковій дірі та надспрощений режим: що означають податкові зміни уряду

На чому бюджет недоотримує кошти

Тривалий час сірий імпорт та контрабанда впевнено тримаються серед трьох найпоширеніших схем уникнення податків в Україні. Під зазначене поняття підпадає й так звана "поштова/посилкова сіра контрабанда", що побудована на зловживанні великими транскордонними маркетплейсами, податковими пільгами для дистанційного продажу товарів низької вартості, передбаченими міжнародними договорами та національними законодавствами. 

В Україні це досить відома пільга "150 євро". Нагадаю, що за законом не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість товари, які пересилаються міжнародними поштовими відправленнями для власного використання вартістю менше ніж 150 євро. 

Зовнішньо невелике послаблення має величезні фіскальні наслідки – в реаліях 2026 року потенційні річні втрати доходів бюджету лише у ПДВ аналітики оцінюють у 26 – 27,9 мільярда гривень.

До речі, напівлегальна транскордонна торгівля з використанням міжнародних посилок не є національною особливістю України. Вона стала великою бюджетною проблемою багатьох країн, які історично пропонували неоподаткований рівень для малого імпорту. У країнах ЄС цю проблему (бюджет щорічно втрачав до 1 мільярда євро) вирішили у два етапи: 

• у цілях справляння ПДВ: з 1 липня 2021 року було скасовано звільнення від ПДВ для імпортованих товарів вартістю до 22 євро та запроваджено механізм єдиного вікна для імпорту (IOSS); 

• у цілях справляння мита: з 1 липня 2026 року загальноєвропейська пільга з стягнення мита для посилок вартістю до 150 євро зникає.  

Як Україна наближає своє законодавство до європейського

Проєвропейський рух України та статус країни-кандидата вимагає імплементації й цих вищезазначених кроків. Саме це зробив уряд у новій моделі оподаткування операцій дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), що ввозяться на територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях та вартість яких не перевищує 150 євро. 

Нормативно модель складається з законопроєкту №15112 від 30 березня 2026 року та пропозицій до проєкту №12360 від 25 грудня 2024-го, поданих урядом до профільного комітету ВР України.

Проведемо порівняння моделі адміністрування податків у міжнародних посилках/відправленнях ЄС та України (в умовах вступу у дію норм проєктів №15112 та №12360).

Довідка. Правила ЄС для транскордонної електронної комерції між компаніями та споживачами (B2C) з метою стягнення ПДВ отримали скорочену назву IOSS (єдине вікно/сервіс для імпорту). IOSS дозволяє суб'єктам електронної комерції збирати, декларувати та сплачувати ПДВ з усіх продажів у ЄС одночасно, замість того, щоб мати справу з окремими податковими правилами для кожної країни ЄС, куди здійснюються продажі.

Порівняльна таблиця, як є в ЄС і як є в Україні / Таблиця автора

Як бачимо, нова українська модель дистанційного продажу товарів в цілому відповідає поточним практикам та вимогам ЄС. Водночас Європа не стоїть на місці, впроваджуючи амбітний пакет реформ VAT in the Digital Age (або ViDA). З 1 липня 2026 року по 1 липня 2028 року ЄС проведе кардинальні трансформації митної політики, зокрема через масштабне уникнення окремих компаній від використання IOSS:

• з 1 липня 2026 року з'являється тимчасова фіксована ставка імпортного мита у розмірі 3 євро за кожну категорію товарів, що містяться в посилці;

• за кожен товар, що ввозиться до ЄС з країн, що не входять до ЄС, не пізніше 1 листопада 2026 року стягуватиметься окремий збір, щоб покрити додаткові витрати на обробку кількості відправлень, яка постійно зростає;

• компанії, які неодноразово порушать правила ЄС для транскордонної електронної комерції, можуть бути покарані штрафом у розмірі від 1% до 6% від загальної вартості товарів, імпортованих до ЄС протягом попередніх 12 місяців;

• компанії, які дотримуються правил і погоджуються прозоро співпрацювати з митними органами, скористаються спрощеним режимом "довіри та перевірки".

З огляду на це, Україну вже найближчим часом чекатиме нова хвиля доопрацювання національної моделі оподаткування міжнародних посилок/відправлень. Але це краще, ніж пропонувати суспільству чергову хвилю директивного зростання податків, зокрема на малий бізнес чи на працю, як це робиться останніми роками.