Міжнародні посилки: кінець податкової "дірки" (ПЗУ №15112)

Одна з найбільш назрілих змін – скасування пільги на імпортні посилки вартістю до 150 євро. Сьогодні такі відправлення не обкладаються ПДВ, що створює одразу кілька проблем. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Податкова лазівка на 92 мільярди: як Temu та Shein шкодять українським виробникам

Перша проблема – це викривлення конкуренції. Українські виробники товарів масового споживання – аксесуарів, одягу, взуття, косметики, товарів для дому – включають у ціну 20% ПДВ. Натомість аналогічні товари з Китаю, які і так субсидуються китайською владою, потрапляють до українського споживача через міжнародні відправлення без цього податку.

По-друге, втрати держбюджету у воєнний час. За оцінками експертів, за попередні роки повномасштабного вторгнення бюджет втратив 43,4 мільярда гривень, а на основі динаміки 2026 року – бюджет втратить ще близько 26 мільярдів гривень за рік. Це значна сума, яка могла б стати вагомою підтримкою українського фронту, натомість пішла на підтримку іноземних виробників.

По-третє, значні обсяги "сірих схем" на основі цієї пільги. "Схемники" отримують без податків тисячі товарів на різні паспорти та формують комерційні партії, які потім реалізуються через інтернет або соцмережі також без сплати податків.

Новий законопроєкт пропонує усунути цю аномалію. Іноземні маркетплейси мають стати платниками ПДВ в Україні та сплачувати податок із продажів українцям. Жодного додаткового адміністративного навантаження на споживача або митницю не передбачено. Всі посилки будуть адмініструватися як і зараз.

Водночас зберігається пільга для невеликих відправлень між фізичними особами без комерційної мети – до 45 євро без податків.

Це рішення не стільки про додаткові надходження, скільки про відновлення рівних правил гри. Україна фактично наближає свою модель до європейської, де такі пільги вже давно скасовані.

Цифрові платформи: надспрощений режим для самозайнятих (ПЗУ №15111)

Інший важливий напрям – оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Glovo чи Kabanchik, де платформа виступає посередником і отримує комісію з операцій. Нове регулювання не поширюється на дошки оголошень, на кшталт Авізо, OLX тощо.

Законопроєкт пропонує досить прагматичний підхід до легалізації самозайнятих: замість стандартної ставки 18+5% вводиться спеціальний режим – 5% податку на доходи плюс 5% військового збору.

Функції податкового агента покладаються на самі платформи, які мають звітувати про доходи користувачів і сплачувати податки за них. Додатково запроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією, що дозволяє контролювати транскордонні доходи.

Фактично держава пропонує просту модель: нижче податкове навантаження в обмін на прозорість. Важливо, що дрібна активність взагалі не зачіпається – якщо людина здійснює до 30 продажів на рік на суму до 2 тисяч євро через цифрові платформи, то такі доходи не оподатковуються.

Цей підхід виглядає сучасним і збалансованим. Він визнає реальність нової економіки і створює стимули для добровільного виходу з неформального сектору.

Читайте також Земельний податок в Україні: що загрожує особі, яка не внесла платіж за пай

Зміни щодо військового збору (ПЗУ №15110)

Законопроєкт №15110 передбачає продовження сплати військового збору ще протягом трьох років після припинення або скасування воєнного стану для фінансування оборони та післявоєнного відновлення України.

Мовиться про збереження чинних ставок, які нині діють як тимчасові:

  • для фізичних осіб – 5%,
  • для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп – 10% від розміру мінімальної зарплати на початок місяця (у 2026 році – 865 гривень),
  • для платників єдиного податку 3-ї групи (ФОП і юросіб, крім е-резидентів) – 1% від доходу.

На думку аналітичних центрів, менш шкідливим є запровадження підвищеної ставки ПДВ (наприклад, 22%), замість навантаження на прямі податки (ВЗ 5%). Проте кілька років тому, на жаль, народні депутати вирішили підвищити військовий збір замість ПДВ. Тепер пропонується його збереження ще на багато років.

ПДВ для ФОП: несвоєчасна зміна

На щастя, ідея щодо запровадження обов'язкового ПДВ для ФОП на спрощеній системі з 4 мільйонів гривень з 2027 року не потрапила до парламенту. Проєкт буде доопрацьовуватися Кабміном.

Для українського малого бізнесу перехід на ПДВ означає не просто зміну ставки, а принципово інший рівень складності адміністрування. ПДВ – це податкові накладні, ризики їх блокування, необхідність вести повний облік витрат і постійна взаємодія з податковою.

За оцінками Світового банку, адміністрування податків на загальній системі з ПДВ займає 595 людино-годин на рік. Відповідно, для кожного малого ФОП це додаткові витрати близько 90 тисяч гривень на рік.

Навіть підвищений поріг у 4 мільйони гривень не вирішує проблему: під нові правила потрапляє значна частина малого бізнесу – більше ніж 250 тисяч ФОПів. Запропоновані пом'якшення – квартальна звітність, автоматична реєстрація, символічні штрафи на старті – виглядають недостатніми, щоб компенсувати негативний ефект.

Тож сподіваємося, що цей законопроєкт або взагалі не буде поданий, або буде поданий у максимально ліберальній редакції. Наприклад, буде передбачати поріг у 85 тисяч євро на рік вступу України до ЄС.

Які плани щодо нових законопроєктів Кабміну?

Народні депутати планують днями розглянути всі три проєкти у профільному комітеті та рекомендувати парламенту підтримати їх за основу та в цілому. Керівництво монобільшості у ВРУ сподівається, що всі три проєкти будуть проголосовані у ВРУ 8 квітня.

Два з цих проєктів – щодо цифрових платформ та щодо міжнародних посилок (№15111, 15112) – важливі та корисні для економіки, їх варто підтримати якнайшвидше. Проєкт щодо військового збору (№15110) – консервує надмірне навантаження на заробітні плати громадян та ФОП ще на три роки після воєнного стану.